42. Несамостійність дитини, вироблена на основі сімейного досвіду. До конструктивних симптомів належать:

1) намагання бути попереду інших;

2) розкутість;

3) нездатність сприймати критику;

4) впевненість у бажанні інших допомагати й підтримувати.

43.Несамостійність дитини, вироблена на основі сімейного досвіду. До деструктивних симптомів належать:

1) балакучість;

2) неготовність до пристосування;

3) малий самоконтроль;

4) недостатня участь у спільній діяльності.

44. Технологія роботи педагога з одно дітною сім’єю відбуваєть на одному з рівнів, який полягає у тому, що робота спрямована на надання батькам необхідної своєчасної інформації про особливості розвитку дитини в умовах одно дітної сім’ї; різницю між припустимою і неприпустимою поведінкою дитини; методи та засоби реагування на можливі формування психологічних утворень в особистості дитини з одно дітної сім’ї:

1) аксіологічний;

2) комунікативний;

3) пропедевтичний;

4) актуалізаційний.

45. Одним з аспектів взаємодії педагога з батьками є такий, що полягає у розгляді основних етапів і закономірностей розвитку єдиної дитини в сім’ї, аналіз ваіковихпсихолого-педагогічних чинників становлення особистості підлітка в однодітній сім’ї, реалізацію програми вивчення сім’ї, озброєння батьків методикою вивчення дитини:

1) педагогічний;

2) соціально-педагогічний;

3) психологічний;

4) економічний.

46. Кому належить даний вислів: "Педагогічний брак надходив з сімей однодітних, де концентрація надмірної батьківської любові діяла на дитину згубно":

1) Ш. Амонашвілі;

2) А. Макаренку;

3) В. Сухомлинському;

4) М. Стельмаховичу.

47. У якого науковця у науковій теорії найбільш чітко висловлені психолого-педагогічні основи вивчення однієї дитини у сім’ї, при цьому він розглядає не тільки особливості соціалізації та виховання в одно дітних сім’ях, але й такий феномен, як порядок народжуваності (розмежовує поняття "одна дитина в сім’ї" та "первісток"):

1) А. Адлер;

2) А. Макаренко;

3) Ш. Амонашвілі;

4) М. Стельмахович.

1. 48. Для однієї дитини в сім’ї, за теорією К. Хорні, не характерною є одна з цих стратегій взаємин з людьми:

1) орієнтація на людей: нерішучість, безпомічність, залежність;

2) орієнтація з людьми: активність, висока емпатійність;

3) орієнтація від людей: індиферентність, незацікавленість, поверховість, прагнення до усамітнення;

4) орієнтація проти людей: домінування, ворожість, експлуатація.

49. Науковець Карацуба Т.К. у своєму дослідженні засвідчує, що для дитини з однодітної сім’ї характерним не є:

1) переважання інтелектуальних рис над характерологічними;

2) підвищена моральна нормативність;

3) актуалізована потреба в емпатійних, дружніх, близьких міжособистісних стосунках;

4) схильність до індивідуального стилю діяльності.

2. 50. До компонентів сформованості особистості дитини з однодітної сім’ї не належить:

1) пропедевтичний;

2) аксіологічний;

3) комунікативний;

4) актуалізаційний.

51.Термін здійснення соціального супроводу ДБСТ та прийомних сімей визначається індивідуально, але не менше:

1) 1 року;

2) 0,5 року;

3) 0,6 року;

4) 1,5 року.

52.До надання психологічних послуг ДБСТ та прийомним сім’ям не відносять:

1) консультування батьків та дітей з соціально-педагогічних проблем;

2) психодіагностика батьків та дітей;

3) допомога в оформленні документів;

4) психологічна адаптації дітей в сім’ї.

53.Об’єктами програми «Соціальний супровід дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей» не є:

1) вихованці ДБСТ;

2) прийомні діти;

3) прийомні батьки та батьки-вихователі;

4) соціальні працівники.

54.Працівники здійснюють соціальний супровід ДБСТ та прийомних сімей на підставі:

1) контракту з ДБСТ та прийомними сім’ями;

2) прохання ЦССМ;

3) наказу ЦССМ;

4) угоди з ДБСТ та прийомними сім’ями.

55.До надання юридичних послуг ДБТ та прийомним сім’ям не відносять:

1) сприяння пошуку донорів для надання гуманітарної допомоги;

2) консультування батьків та дітей з юридичних питань;

3) захист прав та інтересів дітей;

4) допомога в оформленні документів.

56.Працівники ЦССМ, беручи участь у відборі кандидатів у потенційні батьки-вихователі ДБСТ та прийомні сім’ї, не:

1) вивчають особові справи батьків;

2) рекомендують тих чи інших вихованців ;

3) проводять індивідуальні бесіди та консультації;

4) надають свій висновок до відділу у справах сім’ї та молоді.

57.Працівники здійснюють соціальний супровід ДБСТ та прийомних сімей на підставі наказу, в якому не виконується :

1) додавання всіх необхідних документи щодо створення сім’ї;

2) затвердження узгодженого з батьками графіку відвідування сім’ї;

3) затвердження індивідуального план соціального супроводу;

4) не закріплено певного соціального працівника за сім’єю.

58.До надання соціально-медичних послуг ДБСТ та прийомним сім’ям не відносять:

1) сприяння в організації медичного обстеження, госпітацізації;

2) надання батькам і дітям інформації про графіки роботи закладів соціального спрямування;

3) інформування батьків про вплив і наслідки вживання алкоголю, тютюну, наркотиків і т.д.;

4) інформування про можливості медичного обстеження.

59.Працівники ЦССМ беруть участь у відборі дітей у ДБСТ та прийомні сім’ї. Вони не роблять:

1) вивчають особову справу дитини;

2) проводять індивідуальні бесіди та консультації;

3) інформація про біологічних батьків не розшукуються і не з’ясовується ;

4) залучають психолога для проведення психологічного консультування.

60.Робота, спрямована на здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей з метою подолання життєвих труднощів, збереження та підвищення їх соціального статусу:

1) соціальний патронаж;

2) соціальна робота;

3) соціальний супровід;

4) соціальне виховання.

61. Як … сім’я розглядається в тих випадках, коли дослідженню підлягають відносини між індивідами, які складають сім’ю:

1) як референтна група;

2) як мала соціальна група;

3) як замкнена група;

4) як велика група.

62.Дезорганізація сім’ї характеризує:

1) ціннісний конфлікт між особистістю та суспільством відносно народження та соціалізації дітей, який призводить до невиконання сім’єю репродуктивної функції та функції соціалізації дітей;

2) абсолютне невиконання сім’єю своїх специфічних функцій;

3) зростання кількості розлучень;

4) негативну спрямованість сімейних змін у ході історії чи блокування сімейних процесів надзвичайними обставинами.

63. Дитина наслідує батьків, спирається свідомо чи підсвідомо на їх приклад:

1) соціалізація;

2) підкріплення;

3) ідентифікація;

4) фрустрація.

64. Підтримка фізичного здоров’я членів суспільства, догляд за дітьми це функція:

1) господарсоко-побутова;

2) економічна;

3) репродуктивна;

4) дозвільна.

64. Моральна регламентація поведінки членів сім’ї в різних сферах життєдіяльності, а також відповідальності та зобов’язань у відносинах між подружжям, батьками та дітьми, представниками старшого та середнього покоління це функція:

1) сфера духовного спілкування;

2) сфера первинного соціального контролю;

3) соціально-статусна;

4) виховна.

64. Функція, яка включає в себе утримання дітей:

1) економічна;

2) господарсоко-побутова;

3) екзистенціональну;

4) соціально-статусна.

64. На кінець ХХ-початок ХХІ ст. не є характерним:

1) масова нуклеаризація сім’ї;

2) зменшення кількості розлучень;

3) збільшення кількості одиноких матерів;

4) масова малодітність.

64. До краху сім’ї призводить:

1) ціннісний конфлікт між особистістю та суспільством відносно народження та соціалізації дітей, який призводить до невиконання сім’єю репродуктивної функції та функції соціалізації дітей;

2) зростання кількості розлучень;

3) абсолютне невиконання сім’єю своїх специфічних функцій;

4) негативну спрямованість сімейних змін у ході історії чи блокування сімейних процесів надзвичайними обставинами.

64. Середовище, яке зумовлює спосіб життя дитини, її соціальне існування; формуються нові соціальні якості дитини, її вміння та навички:

1) персональне середовище розвитку;

2) соціальне середовище;

3) мікросередовище;

4) приватне середовище.

64. Якість і зміст персонального серевища розвитку дитини визначається за допомогою різних параметрів. Одним з них є такий, який передбачає освітній рівень батьків, вміння батьків та інших дорослих членів сім’ї поважати особистість дитини. Що це за параметр:

1) соціально-економічний;

2) техніко-гігієнічний;

3) соціально-культуриний;

4) демографічний.

64. Документ, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 1989 року та ратифікований Україною 27 лютого 1991 року:

1) Закону України "Про охорону дитинства";

2) Декларація прав дитини;

3) Конвенція про права дитини;

4) Сімейний кодекс України щодо захисту сім’ї та дитини.

64. Документ, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року:

1) Закону України "Про охорону дитинства";

2) Декларація прав дитини;

3) Конвенція про права дитини;

4) Сімейний кодекс України щодо захисту сім’ї та дитини.

64. Програма, мета якої є забезпечення права кожної дитини народитися здоровою, вижити і мати умови для всебічного розвитку, бути надійно соціально і психологічно захищеною:

1) Національна програма "Діти України";

2) Декларація прав дитини;

3) Конвенція про права дитини;

4) Сімейний кодекс України щодо захисту сім’ї та дитини.

74. Закон від 21 листопад 1992 року зі змінами, внесеними Законом України від 23 грудня 1993 року встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів, стану здоров’я дітей тощо:

1) Закон України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”;

2) Закон України “Про охорону дитинства”;

3) Закон "Про державну допомогу сім’ям з дітьми";

4) Указ Президента України "Про заходи щодо поліпшення становища багатодітних сімей".

75. В 1949 р. американський соціолог вперше вжив цей термін. Який це термін:

1) неповна сім’я;

2) благополучна сім’я;

3) нуклеарна сім’я;

4) сім’я соціального ризику.

76.Система соціальних заходів, яка передбачає сприяння, підтримку і послуги, що надають соціальні служби окремим особам чи групам населення для подолання або пом’якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності:

1) матеріальна допомога;

2) соціальне обслуговування;

3) соціальні послуги;

4) соціальна робота.

77. Виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, організація індивідуального навчального, виховного та колекційного процесів, дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності тощо, а також залучення до роботи різноманітних закладів, громадських організацій, зацікавлених осіб:

1) соціально-медичні послуги;

2) соціально-побутові послуги;

3) соціально-педагогічні послуги;

4) соціально-економічні послуги.

78. Результатом інспектування сім’ї є :

1) угода;

2) соціальна допомога сім’ї;

3) соціальний супровід сім’ї;

4) акт обстеження сім’ї.

79.: Враховуючи комплексність потреб сімей, потребу налагодження міжвідомчої взаємодії і координації діяльності спеціалістів різних структур, при управлінні у справах сім’ї, молоді і спорту утворюється …, що координує і контролює діяльність різних служб щодо надання соціальної допомоги сім’ям у складних життєвих ситуаціях:

1) дорадчий орган;

2) служба соціальної підтримки сім’ї;

3) ЦССМ;

4) центр соціально-психологічної допомоги.

80. Орган, що утворюється місцевим органом виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Основним завданням закладу є надання невідкладних психологічних, соціально-побутових, соціально-медичних, соціально-економічних, інформаційних і юридичних послуг, послуг з працевлаштування осіб у складних життєвих ситуаціях для сприяння якнайшвидшому поверненню до нормальних умов життєдіяльності:

1) дорадчий орган;

2) служба соціальної підтримки сім’ї;

3) ЦССМ;

4) центр соціально-психологічної допомоги.

81. Обов’язкове обстеження на ВІЛ та подання інформації про хворобу в різні підприємства, установи та організації, в тому числі і в дитячі садки та школи це:

1) соціальна експертиза;

2) соціальний супровід;

3) ВІЛ-скринінг;

4) соціальне інспектування.

82. Чи повідомляти у дитячий садок або школу про статус дитини:

1) обов’язок батьків;

2) право батьків;

3) приховування інформації карається законом;

4) за бажанням дитини.

83.Під час вагітності останнього тижня ВІЛ-позитивної жінки функції соціального працівника під час соціального супроводу не включають:

1) допомога у підтриманні медичного режиму, дотримання графіка прийому медичних препаратів;

2) сприяння в отриманні найбільш повної інформації та вплив рішення щодо штучного годування новонародженого;

3) інформація про попередження вертикальної трансмісії ВІЛ;

4) сприяння в отриманні найбільш повної інформації для рішення щодо пологів.

84. Стадія консультування, на якій здійснюється критична оцінка обраних альтернатив рішення:

1) двомірне визначення проблем;

2) ідентифікація альтернатив;

3) планування;

4) діяльність.