- •Лекція 1. Порівняльна дошкільна педагогіка як наука
- •1. Об’єкт, предмет і завдання порівняльної дошкільної педагогіки
- •2. Методологія та методи наукового дослідження в галузі дошкільної педагогіки
- •3. Зв’язок дошкільної педагогіки з іншими науками
- •1. Про освіту як соціокультурний феномен.
- •2. Про гуманістичні пріоритети виховання.
- •3. Про ціннісний характер педагогічної дійсності.
- •4. Упровадження результатів наукових досліджень у практику дошкільної освіти
- •Лекція 2. Становлення порівняльної дошкільної педагогіки як науки
- •1. Основні історичні періоди розвитку порівняльної та порівняльної дошкільної педагогіки
- •2. Історичний обрис становлення порівняльної, зокрема й дошкільної педагогіки
- •3. Становлення дошкільного виховання в україні
- •4. Розвиток вітчизняної дошкільної педагогіки у другій половині XX ст.
- •Лекція 3. Актуальні проблеми педагогічної галузі та дошкільної освіти у світі
- •1. Гуманітаризація всіх сфер суспільства та дошкільна освіта
- •2. Економічна ефективність освіти в розвинених країнах і країнах, що розвиваються
- •3. Загальна характеристика соціального попиту на освіту
- •3. Політичні чинники розвитку освіти
- •4. Інтеграція в галузі освіти
- •5. Орієнтація на неперервну освіту
- •6. Наступність, спадкоємність, перспективність у системі безперервної освіти
- •7. Проблема демократизації освіти
- •8. Міжнародне співробітництво у галузі дошкільної освіти
- •9. Головні концепції та теорії розвитку дитини
- •Теорія трьох ступенів розвитку дитини
- •Система діагностики психічного розвитку дитини від народження до юнацького віку
- •Теорія розвитку вищих психічних функцій
- •Теорія поетапного формування розумових дій
- •Теорія ігрової діяльності та її впливу на психічний і особистісний розвиток дитини
- •10. Тенденції розвитку системи дошкільного виховання
- •Дошкільної освіти в україні
- •1. Тенденції формування освітнього простору в україні у ххі ст.
- •2. Стан дошкільної освіти в україні.
- •3. Законодавче забезпечення дитинства.
- •IV. Нормативно-правові акти щодо запобігання
- •4. Проблеми дитинства у контексті соціокультурного розвитку.
- •5. Умови гармонійного розвитку особистості у педагогіці співробітництва
- •Педагогіка співробітництва
- •1. Принципи гуманізації та демократизації виховання.
- •2. Принцип зв’язку освітнього закладу з життям.
- •3. Принцип виховання в діяльності.
- •4. Принцип науковості.
- •5. Принцип наступності, системності і послідовності у вихованні.
- •7. Принцип єдності особистісно-діяльнісного та суспільно державного підходів до виховання особистості.
- •3. Навчання без примусу.
- •6. Удосконалення змісту освіти, форм і методів навчання.
- •7. Новий підхід до організації виховного процесу.
- •8.. Педагогізація оточуючого середовища.
- •10. Перехід від формально-рольової взаємодії до взаємодії між особистостями.
- •Лекція 5. Дошкільна освіта сша, росії, ізраїлю, болгарії та чехії
- •2. Російський досвід дошкільного виховання
- •3. Особливості дошкільної освіти ізраїлю, болгарії та чехії
- •Лекція 6. Дошкільна освіта великої британії, австралії, італії
- •1. Дошкільна освіта великої британії
- •2. Австралійська система дошкільної освіти
- •3. Дошкільні заклади італії
- •Лекція 7. Системи дошкільної освіти: німеччина, франція, швейцарія, данія
- •1. Дошкільна освіта німеччини
- •3. Швейцарська та датська системи дошкільної освіти
- •Лекція 8. Системи дошкільної освіти: японія, китай, туреччина, фінляндія
- •1. Японська система дошкільного виховання
- •2. Системи дошкільної освіти китаю, туреччини, фінляндії
- •1. Методика виховання в.О. Сухомлинського
- •3. Вічна педагогіки життя ш.О. Амонашвілі
- •4. Технологія імовірнісної освіти о.М. Лобка
- •5. Методика раннього й інтенсивного навчання грамоті м.О.Зайцева
- •6. Педагогічна система п.В. Тюлєнєва
- •7. Теорія та практика м. П. Щетиніна з розвитку таланту
- •8. Система розвивального навчання л.В. Занкова
- •9. Система розвитку творчої особистості г.С. Альтшуллера
- •10. Освітня методика "добрі казки" марії скребцової і олександри лопатіної
- •11. Методика домана-маніченко
- •12. Методика китаєва і трунова
- •13. Методика навчання дітей читанню, письму і математиці на основі музичної діяльності
- •14. Методика раннього розвитку нікітіних
- •Лекція 10. Новатори дошкільної освіти: світовий досвід
- •1.Традиційні авторські методики дошкільної освіти та виховання
- •Характеристика організованої дошкільної освіти у країнах Європи (за p. Mейвогель)
- •2. Японські авторські методики дошкільної освіти
- •3. Сучасні авторські методики провідних країн світу
- •Методика раннього розвитку г. Домана
7. Новий підхід до організації виховного процесу.
Тенденції розвитку виховання у сучасній школі:
перетворення школи Знань у школу Виховання;
постановка особистості школяра у центр виховної системи;
гуманістична спрямованість виховання, формування загальнолюдських цінностей;
розвиток здібностей дитини, її індивідуальності;
відродження національних і культурних традицій;
поєднання індивідуального та колективного виховання;
постановка важкої мети.
8.. Педагогізація оточуючого середовища.
Найважливішими соціальними інститутами, що сприяють формуванню підростаючої особистості є школа, сім’я, та соціальне оточення.
Результати (особистість випускника) визначаються сумісною дією всіх трьох чинників виховання. У зв’язку з цим, на перший план висуваються ідеї компетентного керування, співробітництва з батьками, вплив на суспільні та державні інститути захисту дитинства, їх турбота про підростаюче покоління – майбутнє нашої країни.
Школа посідає провідне, відповідальне положення у системі виховних інститутів.
9. Нові вимоги до особистості педагога, причому переважно не за рахунок приросту його знань з предмета, а внаслідок оволодіння ним педагогічною технікою і формування відповідної педагогічної Я-концепції.
Психологічною основою впливу педагога на дитину у ПС є:
повага до особистості вихованця;
спрямування на спільну діяльність;
3) культивування партнерства, професійного і морального вдосконалення.
Така педагогічна філософія, звичайно, повинна бути доповнена педагогічною технікою: високим рівнем розвитку комунікативної компетентності, здатностю до самоврядування, гуманітарною культурою.
10. Перехід від формально-рольової взаємодії до взаємодії між особистостями.
У масовій практиці вищої школи ми бачимо дві постаті (ролі): педагог і дитина. До того ж основна функція викладача — передача знань, достовірність яких не викликає сумнівів і, відповідно, не обговорюється. Вище зазначалося, що такий стиль педагогічного спілкування впливає на формування конформізму, некритичного підходу до явищ, знижує самооцінку, відучує від уміння мислити.
ПС передбачає позицію викладача не поза, а всередині системи навчальної діяльності, тобто педагог виступає як консультант, організатор навчального середовища, своєрідний посередник між дитино та культурою суспільства. При цьому важливо особливо відзначити, що вирішальний вплив на слухача здійснюється не через інформацію, слово педагога, а через його діяльність.
Перехід від переважно прямого керівництва до керівництва побічного, яке міститься в організації соціально-педагогічною середовища.
Традиційна вища школа не дає можливості дитині свідомо зробити свій внесок в організацію навчального процесу. Вона не бере участі у постановці мети, доборі змісту навчання, навчальних дисциплін. Зовні дитині нав'язуються заходи контролю та оцінки результатів навчання, коротше кажучи, вчитель узурпує виключне право визначити все, що стосується педагогічних умов.
Впровадженню ПС заважають такі перешкоди.
1. Недоліки існуючої системи освіти (про них досить багато в останній час говорять і пишуть).;
2. Недостатній психолого-педагогічний рівень підготовки викладачів, інерція психіки, негативні стереотипи.
3. Низька вимогливість дітей до якості НВП, яка зумовлена вихованими у них безпорадністю, конформізмом.
4. Відсутність мотиваційних стимулів у педагогів до реформування освіти.
Педагогіка співробітництва як проникаюча технологія використовується у роботі у роботі вчителів Росії, України, так і за кордоном. Крім загальновідомих, можна назвати й такі імена: Англія: Педагогіка свободи по А.Нейлу. США: Справедливе суспільство Л.Колберга. Швейцарія: Вальдорфська школа.