9. Основні поняття стилістики в школі

Ознайомлення учнів зі стилями мовлення відбувається в 5-7 класах під час вивчення розділу "Текст". Уведення поняття "стиль мовлення" в шкільну програму на початку систематичного курсу української мови позитивно впливає на стилістичну роботу, оскільки дозволяє точніше визначити її зміст, обсяг, наблизити шкільну стилістику до наукової, де це поняття є центральним.

Основне завдання роботи зі стилістики в 5-7 класах - ознайомити учнів зі стиля­ми мовлення та їх основними рисами, навчити розрізняти стильові різновиди тексту, формувати навички доцільного використання лексичних, словотворчих і граматич­них одиниць у всіх стилях. Ця робота проводиться як на аспектних уроках, так і на уроках розвитку зв'язного мовлення (як складова частина багатоаспектної мовленнє­вої діяльності школярів), і під час засвоєння програмового матеріалу в процесі спостереження над функціюванням мовних засобів у текстах окремих стилів.

При виділенні стилів мовлення виявляється велика кількість різновидів, що охоплюють мовний матеріал від "високих", книжних елементів до "низьких", про­сторічних. Різні підходи до класифікації стилів свідчать про багатогранність сти­лістики як науки, широкий діапазон її практичного застосування. Сукупність стильових різновидів української мови характеризує високий рівень її розвитку.

Кожний стиль мовлення має певний ступінь поширення в мові, сферу викорис­тання мовцями. Щоб мати уявлення про той чи інший стиль мовлення, треба знати, яку сферу людської діяльності він обслуговує і як пов'язаний з іншими стилями. Більшість дослідників дотримується виділення п'яти основних стилів мовлення: наукового, офіційно-ділового, публіцистичного, розмовного і художнього. Оскільки шкільна програма передбачає ознайомлення з особливостями саме цих стилів мовлення, то така класифікація найбільш прийнятна в роботі зі стилістики на уроках мови (частково й на уроках літератури).

Робота над кожним стилем вимагає відповідної послідовності: 1) з'ясування ситуації спілкування, в якій може реалізуватися конкретний стиль; 2) добір теми висловлювання відповідно до стилю; 3) розкриття мовних ознак стилю.

З урахуванням особливостей кожного із стилів мовлення конструюється система роботи зі стилістики. До її змісту включаються не тільки теоретичні поняття, але іі уміння і навички, що повинні сформуватися в учнів під час засвоєння відомостей про стилі мовлення, методично правильного використання методів і прийомів роботи, різних видів стилістичних завдань.

Вивчаючи стилістику та її норми, учні середньої школи одержують знання про основні стилі мовлення, вчаться їх диференціювати, користуватися засобами виразності у кожному із стилів, а також володіти усіма стилістичними засобами української мови. Формування стилістичних умінь і навичок можливе в процесі систематичного опрацювання стилів мовлення та їх ознак на уроках української мови в 5-7 і спрямування вивчення мовних явищ у функціонально-стилістичиому аспекті в наступних класах.

Чинна програма з української мови для 5-7 класів передбачає засвоєння учнями літературної норми, що характеризує кожний із стилів. Робота зі стилістики ґрунту­ється на знаннях учнів про текст, його структуру, типи і жанри мовлення. Вивчення й аналіз структури текстів відкриває широкі можливості для удосконалення зв'язного мовлення учнів, розвиває здібності й навички цілісного стилістичного аналізу тексту. Стилістика забезпечує мінімум наукових знань, необхідних для формування умінь і навичок зв'язного мовлення. Тому значна робота над стилями мовлення, їх структурою, ознаками проводиться на уроках зв'язного мовлення. Однак вона буде повнішою і кориснішою, якщо проводитиметься в процесі вивчення усіх розділів шкільного курсу.

Робота зі стилістики в 5-7 класах розпочинається вивченням стилів мовлення. Виникає питання: якого змісту повинні бути заняття зі стилістики під час опрацю­вання кожного розділу? Відповідь на це питання можна одержати, виходячи із завдань стилістики, з того обсягу мовних явищ, які вона охоплює. Оскільки основ­ними принципами вивчення стилістики є ознайомлення учнів зі стилями мовлення, їх ознаками, з явищами мовної експресії, емоційного забарвлення і багатством лексичної та граматичної синонімії, вироблення навичок володіння стилістичним багатством української мови, то робота зі стилістики повинна охоплювати насам­перед ці питання. Мета занять із стилістики буде виражатися в тому, щоб учні засво­їли ті закономірності, якими керується мовець, коли вибирає необхідні мовні засоби для висловлення думки в певній ситуації.

Для методично правильної організації роботи зі стилістики важливе значення мають не тільки зміст теоретичного матеріалу, але й час і місце опрацювання його на уроці. Сучасна методика української мови не пропонує чітких і стабільних меж для цього.

Справді, робота з стилістики на уроках мови і літератури в школі настільки багатогранна, що втиснути її в якісь межі неможливо. Вона повинна пронизувати

вивчення всіх розділів шкільного курсу мови. Заняття зі стилістики мають стати невід'ємною частиною роботи з розвитку мовлення. Ллє проводити їх треба не стихійно, а систематично. Місцем таких занять будуть усі уроки, пов'язані з вивченням лексичного і граматичного матеріалу, що має чітко виражені стилістичні особливості, та уроки зв'язного мовлення.

Це твердження цілком логічно випливає з принципу науковості, на основі якого здійснюється внутрішньопредметний зв'язок, та дотримання принципу функціо­нально-стилістичного спрямування у вивченні мови.

Засвоєння стилів мовлення вимагає певної послідовності в з'ясуванні їх суті, функцій та ознак. Починаємо цю роботу з визначення теми висловлювання, основної думки, далі з'ясовуємо функцію (завдання) кожного стилю і знайомимо з його ознаками. Діти переконуються, що одна і та ж тема може бути виражена різними стилями залежно від мети спілкування.

Працюючи над стилем, слід мати на увазі, що умови спілкування значною мірою впливають на тематику і зміст висловлювань. Кожний стиль має свої актуальні теми. В розмовному стилі ми здебільшого торкаємося побутових тем, у науковому -тем наукових проблем, результатів досліджень, в офіційно-діловому - питань, пов'я­заних з документами, службовими стосунками людей. Однак найбільші відмінності в стилях мовлення виражаються через мовну структуру, мовне оформлення кожного.

Одні мовні засоби частіше використовуються в одному стилі, інші - в іншому. Сукупність цих засобів і зумовлює функціональність стилю, становить певну систему. Системність функціонального стилю виявляється в тому, що відбір мовних засобів - лексичних, морфологічних, синтаксичних - зумовлюється провідними стильовими рисами, котрі в свою чергу залежать від сфери і завдань спілкування. Відтак на уроках ознайомлення зі стилями треба розкрити їх особливості.

Ознайомлення з усіма стилями мовлення і докладніше з трьома - розмовним, науковим і художнім - відбувається в 5 класі. Уже з першого уроку, де розкриваємо значення мови як найважливішого засобу спілкування, варто ознайомити учнів із стилістичним розшаруванням мови, з різними функціями спілкування, що часто залежать від мети і ситуації мовлення. На наступних уроках звертаємо увагу на різні засоби вираження думок, наприклад, у параграфі підручника та уривку з художнього твору. Найкраще провести цю роботу на матеріалі вправ, що є в підручнику, або спеціально дібраних учителем.

Найбільш важливим у плані засвоєння стилістичних понять є урок, на якому п'ятикласники знайомляться з розмовним, науковим та художнім стилями. Цей урок варто почати повторенням відомостей про мову і мовлення, стилістичні особливості мови.

З'ясовуючи поняття офіційно-ділового стилю, учитель пропонує прочитати статтю 10 Конституції У країни і виявити в ній слова, що належать до ділової лексики.

Публіцистичний стиль опрацьовується в 7 класі. Учні пригадують, як пишеться замітка до газети, яка її структура і мовні особливості. На основі спостережень учи­тель проводить бесіду про функції і сферу вживання публіцистичного стилю. Насам­перед з'ясовує значення слова публістичний.

Латинські слова публікуй, що означає держава, суспільство, і публікує, - сус­пільний, державний послужили для утворення слова публіцистика - особливий жанр літературних творів, в яких висвітлюються актуальні питання суспільного життя людей.

Краще і глибше засвоїти ознаки стилів учні 5-7 класів зможуть, систематично аналізуючи стилістичні функції виучуваних мовних одиниць.

У 5-7 класах на основі ознайомлення з текстом, його різновидами та структур­ними елементами закладаються знання про типи і стилі мовлення. У наступних класах знання про стилі мовлення поглиблюються й розширюються. У 8-9 класах ця робота проводиться принагідно під час аналізу текстів різних стилів. Великі можливості для удосконалення стилістичних знань, умінь і навичок містять уроки, проведені на текстовій основі.

У процесі повторення відомостей зі стилістики й аналізу текстів з'ясовується, що умови і завдання спілкування становлять мовленнєву ситуацію. Кожній узагаль­неній ситуації, в основі якої лежить сфера спілкування людей, відповідає свій різновид літературного мовлення - стиль. Сфера спілкування людей може бути в побуті, на виробництві, в науковій діяльності, в суспільно-політичному, культурному житті тощо.

Спираючись на знання, одержані в 5-7-х класах, учні легко відрізняють один стиль від іншого. Важливо з'ясувати, чим зумовлена своєрідність стилів, які стильові ознаки властиві кожному з них, як позамовні чинники впливають на стилі і якими мовними засобами це виражається.

Ставимо питання:

■ Що впливає на формування стилю? Яка мета висловлювання в певному стилі? Як будуються тексти різних стилів? Яку функцію виконують стилі мовлення? Які основні ознаки кожного стилю?

Вислухавши міркування учнів, підкреслюємо, що на побудову висловлювання в певному стилі впливає сфера, в якій використовується мова. Кожний стиль форму­ється за певних обставин мовлення (тут важливу роль відіграє мовленнєва ситуа­ція). Тексти того чи іншого стилю, залежно від змісту, обставин мовлення і мети вислов­лювання, виконують різні функції: спілкування, повідомлення, діяння (впливу).

Учні доходять висновку, що розмовний стиль сформувався в неофіційних, побутових обставинах за умов невимушеного спілкування. Зміст мовлення характеризується простим викладом думок. Мета розмовного мовлення: спілкування двох або більше мовців, які прагнуть обмінятися думками. Стильові риси розмовного стилю: конкретність, розмовна образність, емоційність мовлення, простота.

Художній стиль сформувався на основі художньої літератури.

Можна запропонувати такі завдання: дати визначення стилів мовлення, порівняти мовленнєві ситуації, у яких використовуються стилі, зіставний розбір текстів різних стилів.