- •1.Методика укр.Мови як наука і як навчальна дисципліна.
- •2. Значення шкільного курсу укр.Мови та його місце серед інших дисциплін. Зміст і побудова курсу.
- •3. Внутріпредметні зв’язки на уроках мови.
- •5. Методика використання різних типів словників на уроках рідної мови
- •6. Методична робота вчителя – словесника. Зміст і форми роботи методоб»єднань.
- •6. Методична робота вчителя – словесника. Зміст і форми роботи методоб»єднань.
- •7. Методика роботи з мови у 10-11класах
- •8. Позакласна робота з української мови
- •2.Основні види і форми
- •9. Основні поняття стилістики в школі
- •10. Учнівські твори
- •11. Види переказів
- •12. Розвиток усного зв’язного мовлення
- •Напрями роботи з розвитку мовлення учнів
- •13. (14) Види робіт з розвитку зв’язного писемного мовлення у 8-9 класах, їх оцінювання.
- •15. Найважливіші принципи пунктуації, пунктограма, її види, пунктуаційний розбір.
- •16. Система завдань з орфографії, методика проведення. Види орфограм, орфографічний розбір.
- •17. Значення та місце орфографії у шкільному курсі української мови, основні принципи і методика засвоєння орфограм.
- •18. Місце занять із синтаксису в школі, його зв’язки з морфологією, пунктуацією.
- •19. Значення і завдання вивчення частин мови у 6-7 класах.
- •20. Методи і прийоми вивчення будови слова і словотворення в школі.
- •21. Методика засвоєння фразеології, шляхи засвоєння фразеології.
- •22. Зміст і завдання шкільного курсу з лексикології. Словникова робота на уроках мови.
- •23. Методика вивчення фонетики, графіки, орфоепії. Їх зв’язок із орфографією.
- •24. Повторення з рідної мови, його види та методика проведення; систематизація знань.
- •25. Норми та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів з мови.
- •26.Типи уроків за метою їх проведення. Їх структура та методичні вимоги.
- •27. Види мовного розбору в школі, його значення, прийоми виконання.
- •28. Методи теоретико-практичного вивчення мови. Система усних та письмових тренувальних вправ та завдань.
- •29. Методи й прийоми вивчення української мови.
- •30.Принципи побудови та зміст діючих прорам і підручників.
5. Методика використання різних типів словників на уроках рідної мови
Програми середньої школи передбачають роботу зі словниками як невід'ємний компонент збагачення лексичного запасу учнів. Словники все більше стають важливими довідниками, що допомагають учням уточнити значення і походження слова, його вимову і правопис, переклад з української мови російською і навпаки, належність до синонімічного ряду тощо.
Українська лексикографія збагатилася рядом словників, з якими необхідно ознайомити учнів. Це насамперед "Словник української мови" (К., Наукова думка, 1971 - 1981) в 11 томах, "Короткий тлумачний словник" (К., Радянська школа, 1978), "Орфографічний словник української мови" (К., Наукова думка, 1999), "Орфоепічний словник" (К., Радянська школа, 1984), "Словник синонімів" (К., Наукова думка, 1999) у 2 томах, "Словник іншомовних слів" (УРЕ, 1974) та ін. Добре ознайомити дітей з основними типами словників - енциклопедичним та лінгвістичними, навчити користуватися ними.
У практичній роботі учні звертаються здебільшого до лінгвістичних словників, з якими працюють на уроках і вдома, виконуючи різноманітні завдання.
Навчання дітей користуватися тлумачним словником починається з уроків лексикології в 5 класі і продовжується в наступних. Зміст цієї роботи - дати відомості про тлумачний словник і словникову статтю, помітки, що використовуються в словникових статтях.
Ознайомлення з тлумачним словником відбувається в 5 класі на спеціальному уроці, присвяченому вивченню значення слова. Учні дізнаються про те, що пояснення значень слів подається в тлумачних словниках, що складаються з окремих статей, розміщених в алфавітному порядку. Словникова стаття складається з заголовка пояснюваного слова, на якому стоїть наголос, граматичних поміток, тлумачення значення слова, прикладів на вживання слова в мовленні.
Для закріплення знань учнів про тлумачний словник пропонуємо ряд вправ: 1) відшукати слово в словнику і прочитати словникову статтю; 2) прочитати частини словникової статті; 3) з'ясувати нові відомості про аналізоване слово; 4) порівняти власне тлумачення слова з тим, що подане в словнику.
Вивчаючи лексичні поняття, діти користуються тлумачним словником для ознайомлення з різними ознаками слова (багатозначністю, синонімією, відношенням до того чи іншого лексичного шару тощо). Учні дізнаються про стилістичні помітки в словнику і вчаться їх розпізнавати.
Недостатня кількість тлумачних словників утруднює використання їх у шкільній практиці. Але незважаючи на це, можна роботу організувати так, що кожний учень навчиться ним користуватися. На одному з уроків варто ознайомити учнів з побудовою словника. Оскільки учні вже знають порядок розміщення елі в у словнику, зосереджуємо їхню увагу на тому, що часто слово має кілька значень, і отже, треба вибрати те значення, яке найбільше підходить за змістом.
Така ж робота проводиться із перекладним російсько-українським словником у школах з російською мовою викладання. Переклад застосовуємо для пояснення розбіжності в написанні окремих слів російською і українською мовами, а через це пов'язуємо його з вивченням таких тем: "Правила вживання м'якого знака", "Спрощення в групах приголосних", "Відмінювання та написання кількісних числівників" та ін.
У 5 класі слід ознайомити учнів з етимологічним та фразеологічним словником. У цьому ж класі діти працюють із словником іншомовних слів.
Навички застосування словників удосконалюються на уроках української мови в наступних класах і на уроках інших предметів.
Формування лексичних умінь і навичок
Вивчення розділу "Лексикологія" і подальша словникова робота на уроках української мови формують в учнів лексичні вміння і навички, передбачені програмою української мови в кожному класі. Значна частина вмінь і навичок формується в 5-6 класах, де вивчається розділ "Лексикологія".
У 5 класі учні повинні з'ясовувати значення слів самостійно, користуючись тлумачним словником, називати значення слова в певному контексті, вміти добирати омоніми, синоніми, антоніми і правильно вживати слова в науковому, художньому і розмовному стилях; у 6 класі - визначати слова за словником, розмежовувати основні лексичні шари української мови, користуватися усіма передбаченими програмою словниками, розмежовувати семантичні ознаки словотворчих засобів, лексико-семантичні і граматичні ознаки частин мови, вживати в мовленні багатозначні іменники, прикметники, дієслова, добирати до них синоніми і антоніми; у 7 класі - визначати лексичні властивості дієприкметників, дієприслівників та прислівників, добирати синонімічні прийменники і сполучники, вільно використовувати в усному і писемному мовленні всі частини мови; у 8-9 ктасах - тлумачити значення будь-якого слова в контексті, пояснювати його стилістичні функції, аналізувати лексичні особливості стилів мовлення.
Формуванню цих умінь і навичок сприяють усі види і форми словникової роботи в школі, методи і прийоми навчання, система лексичних вправ. Лексичні вміння і павички, вироблені в процесі вивчення розділу "Лексикологія" і всієї словникової роботи під час опрацювання інших розділів курсу української мови та на уроках літератури, виховують в учнів чуття мови, свідоме ставлення до слова, розвивають їхню мовленнєву культуру й розумові здібності