48

Зміст

1. Загальні положення 4

1.1. Визначення термінів

1.2. Порядок виконання робот по оцінці впливу промислового

об'єкту на навколишнє середовище

1.3. Інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферу

1.4. Визначення викидів забруднюючих речовин

2. Приклади розрахунків забруднення атмосфери

викидами підприємств будівельної отраслі

Робота 1. Підприємства по виготовленню асфальто-бетона

Робота 2. Розрахунки викидів забруднюючих речовин в атмосферне

повітря від обладнання котлоагрегатів

Додатки

Список літератури

Методичні вказівки до практичних та лабораторних робіт "Оцінка забруднення атмосфери викидами підприємства. З курсу ПГС".

1. Загальні положення

Кожне із підприємств яке працює, підлягає реконструкції є, в той чи інший спосіб, джерелом негативного впливу на навколишнє середовище: на атмосферне повітря, водний басейн, ґрунт, є також джерелом шуму, вібрацій, електромагнітних та радіаційних випромінювань.

Так в результаті забруднення повітря, води і ґрунту можуть страждати люди, тваринний та рослинний світ, спостерігається руйнування рекреаційних екосистем, що приводить до несприятливих соціальних та іншим наслідкам.

Обов'язковою умовою узгодження і затвердження будівельних проектів є наявність в складі проектної документації розділу по оцінці впливу на навколишне середовище джерел забруднення від існуючих підприємств, підприємств які підлягають реконструкції та новобудов.

Оцінка впливу на оточующе середовище — це виявлення характеру і ступені небезпеки яка виникає в ході господарської діяльності тих чи інших промислових та житлових об'єктів, оцінка екологічних, соціальних та економічних наслідків такої діяльності та розробка заходів по їх усуненню.

Під забрудненням атмосферного повітря розуміють різні інгредієнти (речовини), що присутні чи вносяться в повітряне середовище в результаті природних процесів, а також діяльності людини, що наносять шкоду природі, здоров'ю людей і тварин і ін.

Для кількісної та якісної оцінки наявності конкретних інгредієнтів в викидах підприємств та їх вплив на оточуюче середовище проводять інвентаризацію викидів забруднюючих речовин на підприємстві.

1. Визначення термінів

Терміни, які зазначені у цій роботі вживаються в такому значенні:

Промислово-виробнича зона- це функціонально-спеціалізована частина території міста, яка включающая объекты материального производства, коммунального хозяй­ства, производственной инфраструктуры, науки и научного обслуживания, подготовки кадров, другие объекты непроизводственной сферы, обслуживающие материальное и нематериальное про­изводство.

Виробництво— сукупність організованих у систему виробничих процесів створення з предметів праці за допомогою засобів праці промислової продукції певного призначення;

Виробничий процес— систематичне та цілеспрямоване змінювання в часі та просторі кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили для отримання готової продукції з вихідної сировини згідно із заданою програмою;

Основне виробництво– частина виробничої діяльності підприємства, яка полягає у безпосередньому перетворенні предмета праці на готову продукцію та провадиться у певних структурних підрозділах;

Допоміжне виробництво– частина виробничої діяльності підприємства, яка полягає в обслуговуванні основного виробництва, забезпеченні безперебійного виготовлення і випуску продукції та провадиться у певних структурних підрозділах;

Технологічний процес– частина виробничого процесу, яка складається з дій, спрямованих на зміну та (чи) визначення стану предмета праці;

Технологічне устаткування— засоби технологічного спорядження, у яких для виконання певної частини технологічного процесу розміщують матеріали або заготовки, засоби дії на них, а також технологічне оснащення;

Виробнича потужність– розрахунковий максимально-можливий річний обсяг випуску підприємством, окремими його підрозділами за найповнішого використання виробничих і трудових ресурсів продукції у вигляді, придатному для зіставлення;

Інвентаризація викидів — систематизація інформації про разміщення джерел забруднення атмосфери на території, види і кількісний склад забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Джерело забруднення атмосфери — об'єкт з якого поширюється забруднююча речовина.

Джерело викиду – об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходять в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Викид речовини — надходження речовини в атмосферу від джерел забруднення.

Потужність викиду — кількість речовини, яка викидається в атмосферу за одиницю часу.

Стаціонарне джерело забруднення атмосфери — підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Пересувне джерело забруднення атмосфери — транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом забруднюючих речовин в атмосферу.

Точкове джерело викидів — джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферу, від якого надходження речовин здійснюється через отвір, зафіксований в вигляді точки в системі координат.

Лінейне джерело викидів — джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферу, від якого надходження речовин здійснюється через отвір, зафіксований у вигляді лінії і має початок і кінець в системі координат.

Площинне джерело викидів — джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферу здійснюється з поверхні, що має територіальні координати в системі координат.

Організований викид — викид, який надходить в атмосферу через спеціально споруджені газоходи, труби, аераційні ліхтарі та інші споруди.

Неорганізований викид — викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків газопилевої суміші від джерел забруднення не оснащених спеціальними спорудами для відведення газів.  

Технологічне джерело забруднення  — об'єкт, в якому утворення забруднюючих речовин спричинено технологічним процесом.

Граничні нормативи утворення забруднюючих речовин —  гранична кількість забруднюючих речовин, які утворюються під час експлуатації окремих типів технологічного та іншого обладнання і відводяться у атмосферне повітря, встановлюються із врахуванням сучасних технологічних можливостей, прогресивних маловідходних технологій, комплексного використання сировини, удосконаленого газопилоочисного обладнання та інше.

Концентрація забруднюючих речовин — кількість забруднюючої речовини в певному об'ємі або ваговій одиниці в газах, що відходять в атмосферне повітря.

Газоочистна установка — споруда, яка призначена для вловлювання з з вихідних газів або вентиляційного повітря наявних в них домішок, яка складається з газоочисних апаратів, допоміжного обладнання і комунікацій.

Залповий викид – викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який кількісно та якісно передбачений технологічним регламентом і перевищує в декілька разів величини викидів, що встановлені при нормальному веденні технологічного процесу. Тривалість залпового викиду визначається згідно з картою виробничого процесу;

Масштаб – це співвідношення розмірів зображеного на кресленні, к його дійсним розмірам (відношення довжини лінії на кресленні плані чи мапі к довжині відповідної лінії в натурі). Позначається в вигляді дробі, чисельник якої дорівнює одиниці, а знаменик – числу, яке показує спупень зменшення довжини ліні). Наприклад масштаб 1 : 1000 означає, що 1 см довжини на кресленні відповідає 1000 см довжини об'єкту в натурі (або 10 м). При виконанні креслення обов'язковим є застосування масштаба, згідно держстандарту (ЕСКД  ГОСТ 2.302-68). Найбільш прийнятним є масштаб 1:1, в той же час при проектуванні генеральних планів великих об'єктів допускається приймати масштаби 1:2000; 1:5000; 1:10000; 1:20000; 1:25000; 1:50000.

Санітарно-захисна зона– функціональна територія між промисловим підприємством або іншим виробничим об’єктом, що є джерелом надходження шкідливих чинників в навколишнє середовище, і найближчою житловою забудовою (чи прирівняними до неї об’єктами), яка створюється для зменшення залишкового впливу цих факторів до рівня гігієнічних нормативів з метою захисту населення від їх несприятливого впливу (далі – СЗЗ);

Нормативна СЗЗ– мінімальна санітарно-захисна зона для окремих видів виробництв залежно від класу їх небезпеки, розмір якої визначено нормативними документами санітарного законодавства, зокрема санітарною класифікацією підприємств, виробництв, споруд (ДСП-173-96) та іншими діючими на цей час нормативними документами;

Фактична СЗЗ– санітарно-захисна зона, розмір якої встановлюється для конкретного промислового чи іншого виробничого об’єкта залежно від ступеня його впливу на навколишнє середовище і можливої небезпеки для здоров’я населення відповідно до санітарного законодавства;

Роза вітрів, векторна діаграма, яка характеризує режим вітру в даному місці по багаторічним спостереженням. Довжина променів які росходяться від центру діаграми в різних напрямках, пропорціональна повторюваності вітрів по цих напрямках (в відсотках). Розу вітрів враховують при плануванні населених місць.

Забруднення атмосферного повітря – змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Забруднююча речовина– речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Викид– надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміш таких речовин.

Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря– група нормативів, дотримання яких запобігає виникненню небезпеки для здоров'я людини та стану навколишнього природного середовища від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря.

Норматив вмісту забруднюючої речовини у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувного джерела – гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря.

Норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела– гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.

Технологічний норматив допустимого викиду забруднюючої речовини –  гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з устаткування.

Норматив якості атмосферного повітря – критерій якості атмосферного повітря, який відображає граничнодопустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров’я людини та на стан навколишнього природного середовища.

Норматив гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел– норматив, який встановлюється для кожного стаціонарного джерела акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних та біологічних факторів на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі з урахуванням перспектив його розвитку в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом).

Житловий район — структурний елемент селітебної території площею в 80-400 га, в межах якої формуются житлові квартали, розміщаються установи й підприємства з радіусом обслуговування не більше 1500 м, а також об'єкти міського значення. Границями житлового району являються магістральні вулиці і дороги загальноміського значення, природні й штучні рубежі. Житлові райони (відособлені) можуть формуватися як самостійні структурні одиниці;

Керування виробництвом— система заходів впливу на виконавців, зайнятих у процесі виробництва, та через них на засоби виробництва, що здійснюються свідомо, цілеспрямовано, планомірно і сприяють виготовленню продукції потрібної кількості та якості з найменшими трудовими та матеріальними витратами.

Контроль— загальна функція керування, що полягає у спостереженні за ходом процесів у керівній і керованій системах, порівнянні контрольованих величин параметрів із заданою програмою, виявленні відхилень, їх місця, часу, причини та характеру;