31

ВСТУП

Підвищення продуктивності праці та покращення якості продукції – найважливіші задачі сучасного машинобудування. Одним з найефективніших шляхів до цього є удосконалення виробництва – підвищення оснащеності виробничих процесів прогресивною механізованою та автоматизованою технологічною оснасткою. Найважливішими елементами цієї оснастки пристрої механоскладального виробництва. Правильно спроектований та виготовлений пристрій є ефективним засобом підвищення продуктивності праці та якості виробів, зниження їх собівартості, полегшення праці робітників та підвищення безпеки їхньої праці.

1. Проектування спеціального верстатного пристрою

1.1. Вибір принципіальної схеми пристрою

Пристрій призначений для механічної обробки (фрезерування) шпоночного паза довжиною 23,5Н12, шириною 4d9 та глибиною 2 мм в деталі «Вал». Проектувальні розрахунки проводимо для режиму обробки - фрезерування.

Обладнання – Верстат вертикально-фрезерний з ЧПУ моделі ГФ5171М.

Різальний інструмент – фреза шпонкова D=4 мм; l=7 мм; L=39 мм (ГОСТ 9140-78).

Оброблюваний матеріал - сталь 40ХНМА.

Виробнича програма N=300 шт. Штучний час на операцію Т_шт=2 мин. Технологічне навантаження: P_Z = 132 H

Задана виробнича програма може бути виконана із застосуванням одномісного пристрою у тому випадку, коли затрати часу на даному етапі обробки не перевищують час на виготовлення однієї деталі. Це означає що штучний час у даному випадку повинен бути меншим або дорівнювати такту випуску деталей. Розраховуємо величину такта випуска, прийнявши, що дана робота буде виконуватися у дві зміни при дійсному річному фонді часу 2020 годин.

τ = (1.1)

τ = = 808 хв

де F_д – дійсний річний фонд часу при однозмінній роботі, час;

n – кількість робочих змін;

N - виробнича програма, шт;

Так як такт випуску перевищує штучний час в багато разів робимо висновок, що задана виробнича програма може бути виконана на одномісному пристрої.

1.2. Вибір схеми базування

Вибір схеми базування заснований на тому, що деталь належить до технологічного класу «вал» та має стандартний для даного класу деталей комплект базових поверхонь, а також розмірами, котрі необхідно виконати на даній операції. При обробці шпонкового паза 23,5×4×2 необхідно витримати розмір. У даному випадку необхідно забезпечити точність установки деталі вздовж осі Y.

Комплект баз деталі включає:

Рис.1.1. Теоретична схема базування

C_1.2.3.4 : S_х, S_z, R_х, R_z - подвійна направляюча база;

C₅: S_у - опорна база;

C₆: R_у – опорна прихована база.

Оброблювана деталь відноситься до класу валів. Такі деталі базуються по подвійній направляючій та опорній базах. Теоретична схема базування приведена на рис.1

Для реалізації прийнятої схеми базування установочні елементи вибираємо з урахуванням конструкції деталі, форми, розмірів та якісного стану базових поверхонь.

Дана схема базування реалізується при використанні призми та затискач.

1.3. Вибір установочних елементів для реалізації прийнятої схеми базування

Для реалізації прийнятої схеми базування установочні елементи вибираємо з урахуванням конструкції деталі, форми, розмірів, точності та якісного стану базових поверхонь.

У нашому випадку, у якості установочних елементів приймаємо призми установочні та штир опорний з плоскою голівкою у якості опорної бази. Розміри установочних елементів приймаємо у відповідності з розмірами базових поверхонь.

Ескізи вибраних установочних елементів приведені на рис.2.

Рис. 1.2. Установочні елементи

а) штир з плоскою поверхнею;

б) призма установочна.