
Лекції та практичні з МатАналізу / 2. Лекції / Лекція 2
.pdf
Лекція 2. Комплексні числа, форми запису, дії з числами
1. Поняття комплексного числа. Множина комплексних чисел
Множини , , , |
далеко не всі числові множини, які використовує достатньо освічена людина |
у своїх дослідженнях. Вже при спробі розв’язати просте алгебраїчне рівняння |
|
x2 +1 =0 |
(1) |
наштовхуємось на проблематичну ситуацію і стверджуємо, що рівняння (1) не має розв’язків. Однак це неправильно або, точніше, справедливо до деякої міри. Осмислення цього факту належить, мабуть, до одного з найвидатніших відкриттів у математиці. Формальний розв’язок рівняння (1) є таким:
x1,2 |
= ± |
−1 . |
|
|
|
|
|
|
|
(2) |
|
Позначимо |
−1 =i і назвемо таку величину уявною одиницею. Про уявну одиницю не можна |
||||||||||
сказати нічого іншого, |
ніж те, що справедлива рівність: i2 = −1. Отже, |
коренями |
рівняння (1) є |
||||||||
“числа” x1,2 |
= ±i . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розглянемо повне квадратне рівняння |
|
|
|
|
|||||||
ax2 +bx +c = 0 . |
|
|
|
|
|
|
|
||||
Якщо дискримінант рівняння D = b2 −4ac < 0 , то корені рівняння можна записати так: |
|
||||||||||
x |
= |
−b ± b2 |
− 4ac |
= − |
b |
±i |
4ac −b2 |
. |
|
|
|
1,2 |
|
|
2a |
|
|
2a |
|
2a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Ми приходимо до чисел такого вигляду |
|
|
|
|
|||||||
z =α +iβ , |
|
|
|
` |
|
|
|
(3) |
|||
де α і β |
– довільні |
дійсні числа. Числа вигляду (3) називаються комплексними, а множина |
|||||||||
={α +iβ | α |
, β |
} називається множиною комплексних чисел. |
Вираз (3) |
називають ще |
алгебраїчною формою комплексного числа. Число α (у випадку розглянутого вище квадратного
рівняння |
α = − |
b |
) |
називається дійсною частиною комплексного числа, а число β (у нашому |
||
|
||||||
|
|
|
2a |
|
|
|
|
β = |
|
4ac −b2 |
|||
випадку |
|
|
|
|
) – уявною частиною комплексного числа і часто позначаються так: |
|
|
2a |
|
||||
|
|
|
|
|
||
α = Re z , |
β = Im z |
(від початкових букв відповідних латинських слів: realis та imaginaris). Очевидно, |
що дійсні числа є частковим випадком комплексних, оскільки комплексне число, уявна частина якого дорівнює нулю, є дійсним числом. Тому ланцюжок вкладених множин можна продовжити:
.
Подібно, як кожній точці прямої ставиться у відповідність дійсне число, кожній точці M (α; β ) площини ставиться у відповідність комплексне число z =α +iβ . Декартову площину, точки якої
зображають комплексні числа, називають комплексною площиною і традиційно позначають
(рис. 1).

Im z
β |
M z=α+iβ |
ϕ
0 |
α Re z |
−β |
z=α−iβ |
|
|
Рис. 1. Зображення комплексних чисел на площині |
Два комплексні числа z1 =α1 +iβ1 і z2 =α2 +iβ2 називаються рівними, якщо однакові їх дійсні і
уявні частини:
z1 = z2 α1 =α2 , β1 = β2 .
Спряженим комплексним числом до числа z =α +iβ називають число z =α −iβ . При цьому виконуються співвідношення:
1. |
|
= z ; |
z |
||
2. |
z = z z ; |
|
3. |
z z =α2 + β2 . |
|
Числа z і |
z розташовані симетрично щодо дійсної осі комплексної площини (див. рис. 1). |
2. Тригонометрична форма комплексного числа
Проведемо з початку координат вектор OM , який також є геометричним зображенням комплексного числа z =α +iβ . Введемо на комплексній площині полярну систему координат, у якій
кожній точці M (за винятком початку координат) ставиться у відповідність відстань r = OM і кут
ϕ між додатним напрямком |
осі Re z і |
вектором OM . Очевидно, що кут ϕ визначений |
неоднозначно. Кутам ϕ +2πn , |
n = 0, ±1, ±2,... |
відповідає одна і та ж точка комплексної площини. |
Тому, для однозначності накладемо умову −π <ϕ ≤π . Число r називається модулем комплексного
числа |
z =α +iβ і позначається | z | , а кут ϕ , −π <ϕ ≤π , |
називається аргументом комплексного |
числа |
z і позначається arg z . Модуль комплексного числа z |
обчислюється за формулою |
| z |= α2 + β2 ,
а кут ϕ =arg z (−π;π] |
визначається зі системи рівнянь |
|||||||
|
|
|
α |
|
|
|
||
cosϕ = |
|
|
|
|
|
|
||
α2 + β2 |
||||||||
|
||||||||
|
|
β |
. |
|||||
|
|
|
|
|
||||
sinϕ = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
α |
2 |
+ β |
2 |
|
|
||
|
|
|
|
|
Використовуючи рівності (4), (5), комплексне число z =α +iβ можемо записати у вигляді: z =| z | (cosϕ +i sinϕ),
який називається тригонометричною формою комплексного числа.
Приклад 1. Записати комплексне число z = −1 −i 3 у тригонометричній формі.
(4)
(5)
(6)
Обчислимо z за формулою (4):

z = (−1)2 +(− 3 )2 = 2 .
Зі системи рівнянь (5) знайдемо arg z :
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
||
cosϕ = − |
|
|
|
4π |
|
|
2π |
|
||
2 |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
ϕ = |
+ 2πn, n |
arg z = − |
(при n = −1) . |
|||||
|
|
|
|
|
||||||
3 |
3 |
3 |
||||||||
sinϕ = − |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Отже, згідно з формулою (6),
z= 2 cos − 23π +isin − 23π .
3.Дії над комплексними числами
Арифметичні дії |
над |
комплексними |
числами |
z1 =α1 +iβ1 , z2 =α2 +iβ2 |
в |
алгебраїчній формі |
||||||||
виконують за наступними формулами: |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
1. |
|
z1 ± z2 =(α1 ±α2 )+i (β1 ± β2 ) |
(сума і різниця); |
|
|
|
|
|
||||||
2. |
|
z1 z2 |
= (α1α2 − β1β2 )+i(α1β2 +α2 β1 ) |
(добуток); |
|
|
|
|
|
|||||
3. |
|
z1 |
|
= |
α1α2 + β1 β2 + |
α2 β1 −α1 β2 i |
(частка); |
|
|
|
|
|
||
|
z2 |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
α22 + β22 |
|
α22 + β22 |
|
|
|
|
|
|
|
||
4. |
|
zn = (α +iβ)n =αn +Cn1αn−1 iβ + Cnkαn−k (iβ)k + +(iβ)n |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
(піднесення до степеня). |
|
|
|
n |
! |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
||
В останній формулі |
n – натуральне число, числові коефіцієнти Cn |
= |
|
|
. Степені уявної |
|||||||||
k!(n −k ) |
! |
|||||||||||||
одиниці i |
слід замінити на їх значення: |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
i2 = −1; i3 = −i ; i4 =1; i5 = i,… |
|
|
|
|
|
|
|||
і в загальному випадку |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
i4k |
=1; i4k +1 = i ; |
i4k +2 = −1; i4k +3 |
= −i, |
k = 0,1,… . |
|
|
|
|
|
Приклад 2. Обчислити 54 −+23ii .
При розв’язуванні даного прикладу проілюструємо принцип виведення формули для
обчислення частки комплексних чисел – чисельник і знаменник дробу домножимо на спряжене до чисельника комплексне число:
|
4 +3i |
= |
4 +3i |
|
5 + 2i |
= |
20 +15i +8i + 6i2 |
= |
14 + 23i |
= |
14 |
+ |
23 |
i . |
|
|
5 −2i |
5 − 2i |
5 + 2i |
25 + 4 |
|
29 |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
29 29 |
|
||||||||
Коренем n -го степеня з комплексного числа називають кожне комплексне число w таке, що |
wn = z . Також слід звернути увагу на те, що на відміну від усіх інших операцій, які мають |
|||||||||||
однозначний результат, операція добування кореня n -го степеня дає n різних результатів, тобто |
|||||||||||
|
|
n z ={wk |
|
wkn = z, k = 0, 1, …, n −1}={w0 , w1, … , wn−1}. |
|
||||||
|
|
||||||||||
Всі точки wk |
збігаються із вершинами правильного n -кутника з центром в початку координат |
||||||||||
комплексної площини . |
|
(n |
) і добування кореня |
|
|||||||
Операції піднесення до степеня n |
n -го степеня зручно здійснювати |
||||||||||
над комплексним числом, записаним у тригонометричній формі (6). Тоді |
|||||||||||
|
|
|
zn =| z |n (cos nϕ +i sin nϕ) |
(формула Муавра); |
|||||||
n z = n |
|
z |
|
ϕ + 2kπ |
+i sin |
ϕ + 2kπ |
|
= 0,1, 2,…, n −1 . |
(7) |
||
|
cos |
|
|
n |
n |
, k |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Приклад 3. Обчислити z9 , якщо z = |
3 −i . |
|

Запишемо число z у тригонометричній формі
|
z |
|
= ( 3 )2 +(−1)2 = 2 , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
cosϕ = |
3 |
|
|
|
|
|
π |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
π |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
2 |
|
ϕ = − |
+ 2πn, n |
|
arg z = − |
. |
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
6 |
|
6 |
|
|
||||||||||||||||||||||
sinϕ |
= − |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Отже, |
z = 2 |
|
|
|
− |
π |
|
|
|
− |
π |
|
. За формулою Муавра |
|||||||||||||||||
cos |
|
6 |
|
+i sin |
6 |
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
z |
9 |
= 2 |
9 |
|
|
|
|
|
− |
9π |
|
|
|
|
|
− |
9π |
|
|
|
|
|
π |
+i sin |
π |
= 512i . |
|||
|
|
|
cos |
|
6 |
|
+i sin |
6 |
|
|
= 512 cos |
2 |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
Приклад 4. Обчислити 4 −16 .
Щоб обчислити корінь із комплексного числа, запишемо його спочатку у тригонометричній формі:
−16 = (−16)2 =16 ,
|
|
|
16 |
|
|
|
cosϕ = − |
|
|
cosϕ = −1 |
|
||
|
|
|
||||
|
|
|
16 |
ϕ =π + 2πn, n arg (−16)=π . |
||
|
0 |
|
||||
|
|
|
sinϕ = 0 |
|
||
sinϕ = |
|
|
|
|
|
|
16 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
Отже, −16 =16(cosπ +isinπ). За формулою (7) одержимо
4 −16 = 4 16 cos π + 2πk +i sin |
π + 2πk |
, k = 0,1, 2,3. |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
Обчислимо значення ω0 ,ω1,ω2 ,ω3 : |
|
||||||||||||||||
k = 0, |
ω0 |
= |
2 |
|
π |
+i sin |
π |
|
= |
2 +i |
2; |
|
|||||
cos |
4 |
4 |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
k =1, |
ω |
= 2 cos |
3π |
|
+i sin |
3π |
= − |
2 |
+i |
2; |
|||||||
|
|
|
|||||||||||||||
|
1 |
|
|
4 |
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
k = 2, |
ω2 |
= |
2 |
|
5π |
+i sin |
5π |
= − |
2 |
−i |
2; |
||||||
cos |
4 |
|
|
4 |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
k = 3, |
ω3 |
= |
2 |
|
7π |
+i sin |
7π |
= |
2 −i |
2. |
|||||||
cos |
4 |
|
|
4 |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Далі коротко висвітлити математичну проблему розв’язування рівняння (1). Така інформація нам знадобиться в подальшому.
Розглянемо тепер многочлен степеня n |
|
|
Pn (z)= ∑n |
Cν zν , |
(13) |
ν =0 |
|
|
де Cν – комплексні числа, причому число Cn ≠ 0 . Справедлива
Теорема (основна теорема алгебри). Довільний многочлен Pn (z) вигляду (13) можна подати як добуток
Pn (z)= Cn (z − z1 )ν1 (z − z2 )ν2 |
|
k |
|
|
(z − zk )νk , де ∑νs = n , |
|
|
||
|
|
s=1 |
|
|
тобто числа z1 ,…, zk , і тільки |
вони, є нулями многочлена |
(6.5) |
з кратностями ν1 ,…,νk |
|
відповідно. |
|
|
|
|
Твердження. Нехай розглядається многочлен (13), у якого |
Cν – |
дійсні числа. Тоді, якщо |
||
комплексне число z0 =α0 +iβ0 |
є нулем многочлена Pn (z) кратності k , то і спряжене |
|||
комплексне число z0 =α0 −iβ0 |
також є нулем цього многочлена тієї ж кратності k . |
|||
Приклад 5. Знайти нулі та подати у вигляді добутку многочлен |
|
|
||
P6 (z)= 4z6 −3z4 −43z2 −36 . |
|
|
|
|
Оскільки многочлен P6 містить лише парні степені змінної |
z , то, здійснивши підстановку |
z 2 = t , одержимо многочлен третього степеня відносно нової змінної t :
P3 (t)= 4t3 −3t2 − 43t −36 .
Многочлен непарного степеня з дійсними коефіцієнтами завжди має хоча б один дійсний
корінь, причому всі цілі корені є дільниками вільного члена. Підставляючи у многочлен |
P3 |
||||||||||||||||
дільники вільного члена –36 (ними є числа ±1, ± 2, ± 3, ± 4, ± 6, ± 9, ±12, ±18, ± 36 ) встановлюємо, що |
|||||||||||||||||
значення t1 = 4 |
є нулем многочлена P3 , тобто справедливе співвідношення: |
|
|||||||||||||||
P3 (t )= 4t3 −3t2 − 43t −36 = (t −4)(4t2 +13t + 9) . |
|
|
|
|
|||||||||||||
Розв'язавши |
квадратне |
рівняння |
4t 2 +13t + 9 = 0 , |
одержимо решту |
нулів многочлена |
P3 : |
|||||||||||
t2 = −1, |
t3 = − |
9 |
. |
Повернемось до змінної z |
і знайдемо нулі многочлена |
P6 із рівностей |
|
||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
z2 = 4, z2 = −1, z2 = − |
9 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Звідси |
z1 = 2, |
z2 = −2, |
z3 |
=i, z4 = −i |
, z5 = |
3 |
i, z6 = − |
3 |
i. |
|
|
||||||
2 |
2 |
|
|
||||||||||||||
Отже, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
3 |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
P6 (z)= 4(z −2)(z + 2)(z −i)(z +i)(z − |
i)(z + |
i). |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|