2.2. Етапи створення та функціонування сімейних форм опіки

Новини по сирітству Електронний ресурс: З огляду на важливість для дитини розвитку сімейного оточення, ми вважаємо що діяльність держави має бути спрямована на створення та розвиток таких форм утримання і виховання дітей, які здатні були б до певної міри замінити сім’ю.

Технології створення сімейних форм опіки.

Лист «Щодо здійснення соціального супроводу сімей, які виховують дітей під опікою,піклуванням»: Залучення кандидатів у прийомні батьки: інформаційно-ознайомчий етап. Створення альтернативних форм опіки розпочинається рекламною кампанією, що проводиться за двома напрямками: перший напрямок забезпечує формування позитивної громадської думки щодо сімейних форм державної опіки; другий напрямок спрямований на залучення кандидатів у прийомні батьки. Засоби проведення інформаційної кампанії. В кожному окремому випадку працівники мають самостійно визначитися, які засоби використовувати для проведення дієвої кампанії. Надання інформації по телефону.

Результатом проведення інформаційно-рекламної кампанії може бути звернення клієнта по телефону за додатковою інформацією. Телефонна розмова повинна бути короткою і включати лише відповіді на поставленні питання.

Реєстрація звернень. Соціальний працівник реєструє особисте звернення громадян чи телефонний дзвінок у відповідному журналі.

Інформаційні групові зустрічі. Після проведення рекламно-інформаційної кампанії, з метою зацікавлення потенційних прийомних батьків, органами опіки і піклування і/або спеціалізованими соціальними службами супроводу сімейних форм опіки доцільно проводити інформаційні зустрічі.

Оцінка потенційних прийомних батьків:

Перша зустріч з потенційним кандидатом у прийомні батьки є початком процесу оцінки потенційних прийомних батьків за результатами звернень громадян і виконується соціальним працівником. Перший етап оцінки відбувається у формі інтерв’ю.

Ченбай І. В.: Друга зустріч з кандидатами у прийомні батьки спрямована на поглиблення знань клієнтів, щодо специфіки функціонування прийомної сім’ї. вона орієнтує їх на з’ясування реальних можливостей родини виховувати не рідну дитину (дітей).

Відвідування помешкання потенційних прийомних батьків. Візит соціального працівника до родини кандидатів у прийомні батьки має відповідати завданням попереднього оцінювання. Перший візит має відбутися якомога раніше. Якщо стан помешкання і навколишнє середовище не задовольняє вимогам влаштування прийомних дітей, роботу щодо подальшої опіки слід припинити, але контакти не переривати. У випадку поліпшення умов проживання кандидат може звернутися знову і тоді роботу слід продовжити.

Співбесіда потенційно прийомних батьків з психологом. Мета співбесіди – допомогти клієнтам прийняти усвідомлене рішення. Для кандидатів у прийомні батьки бесіда з психологом – це етап усвідомлення своїх намірів та порівняння їх із наявними можливостями.

Зустріч соціального працівника з рекомендувачами кандидатів у прийомні батьки. Рекомендувачами можуть бути люди, які знають кандидатів не менше п’яти років, близькі до сім’ї і згодні надати інформацію про неї.

Перевірка інформації, наданої кандидатами у прийомні батьки. Соціальний працівник, який перевірятиме інформацію повинен розуміти, що відбувається втручання у приватне життя родини і діяти відповідно до чинного законодавства. Основне правило – дотримання конфіденційності.

Комісія фахівців з питань сімейних форм опіки скликається відповідною спеціалізованою соціальною службою або місцевими відділами у справах сім’ї та молодь.

Тренінг для кандидатів у прийомні батьки. Тренінг є складовою частиною процесу оцінки кандидатів у прийомні батьки. Курс тренінгового навчання сприяє остаточному прийняттю рішення про створення будь якої сімейних форм опіки : документація на етапі схвалення. Рішення про схвалення базується на процесі оцінки, проведеному раніше. З цією метою, органи державної влади і місцевого самоврядування повинні мати належним чином встановлену і оформлену документацію, яку отримали під час оцінки. Розгляд справи на засіданні опікунської ради. Деякі органи державної влади і місцевого самоврядування мають спеціально уповноваженні координаційні ради.

Рекомендації опікунської ради протоколюються і подаються на остаточне вирішення до районної адміністрації (виконком).