16.4 Матеріали для виготовлення дп.

Для виготовлення ДП застосовуються в основному фольговані діелектрики, що являють собою шарові пресовані пластини, вкриті з однієї або з двох сторін мідною фольгою.

Тип діелектрика ,що застосовується визначає основні властивості готових ДП. Найважливішими вимогами до діелектричних матеріалів є:

 - гарні діелектричні властивості;

 - висока механічна міцність;

 - гарна термостійкість;

 - гарна хімічна стійкість та ін.

Діелектрики, що застосовуються для виготовлення ДП, складаються з наповнювача та зв'язуючої речовини (синтетичної смоли). За типом матеріалу наповнювача діелектрики поділяються на гетинакс (папір), скло - текстоліт (склотканина), текстоліт (бавовняно-паперова тканина), скломат (скловолокно). Як зв'язуюча речовина застосовуються головним чином епоксидна та фенольна смоли. Наприклад, широке розповсюдження отримали: - гетинакс марки ГФ, що являє собою спресовані шари електроізоляційного паперу, просочені фенольною смолою; - склотекстоліт марки СФ, що являє собою спресовані шари склотканини, просочені епоксифенольною смолою зі змістом смоли 40%. Як провідний матеріал головним чином використовується мідь зі ступенем чистоти 99.5% та товщиною 5; 20; 35; 50 мкм або 5; 17.5; 35; 50; 70; 105 мкм (за кордоном). Поверхня міді, що прилягає до електроізоляційної основи, має оксидований гальваностійкий шар, що покращує зчеплення фольги та діелектрика. Ці вимоги можуть бути виконані, якщо у свердлильних станках стукання свердла не перевищує 0.02 мм, а відхилення від перпендикулярності осі шпинделя та базової поверхні стола складає <=0, 01 мм. (верстати С -106, С -155, 2М103П).

16.5 Утворення монтажних та перехідних отворів.

Два способи: пробивка та свердлення.

Монтажний отвір ДП - отвір, що використовується для з'єднання виводів навісних елементів з ДП, а також для будь-якого електричного з'єднання до провідного рисунку.

Перехідні отвори ДП передвизначені для створення електричних зв'язків між шарами ДП.

Отвори можуть бути металізованими та не металізованими. Металізований отвір - це отвір у ДП, що має на стінках провідниковий матеріал.

ПРОБИВКУ отворів застосовують в тих випадках, коли отвори в подальшому не металізуються. Для поліпшення якості отворів, що пробиваються та збереження фольги діелектрика від ушкоджень між знімачем штампу та заготовкою розміщують прокладку з картону, що забезпечує рівномірний притиск матеріалу в зоні пробивання. Зменшенню зусилля та підвищенню чистоти пробивання допомагає попередній нагрів заготовки до 80-100? C.

Переваги - висока продуктивність.

Недоліки - труднощі задоволення вимог до якості отворів під металізацію. Стінки таких отворів п. б. рівними, без шпар, тріщин, зколів й т. п. Необхідно виключити відшаровування мідної фольги від діелектрика, "цвяховий ефект" (розплющення торців контактних площадок).

СВЕРДЛЕННЯ забезпечує необхідну якість отворів та їх високу точність.

Dсв, як правило, п. б. на 0.1 - 0.15 мм більше ніж Dн (номінальний діаметр металів. отвору) - для компенсації пружності діелектрика та товщини наступної металізації у отворі.

Граничні відхилення центрів отворів відносно вузлів координатної сітки ДП не п. перевищувати +0.2 - 0.2 мм, а для БДП - <=0, 1 мм. Шорсткість стінок отворів <= 40 мкм (ГОСТ 23664-79).

Свердлити необхідно підложку з генитакса з товщиною 0.8 - 1.5 мм. При свердленні заготовки БДП підложки рекомендується застосовувати з двох сторін.

Отвори D >=2, 5 мм сверляться в два прийоми: спочатку свердлом 1.5 - 1.8 мм, а після цього воно розсвердлюється.

Нерівності, що утворюються при свердленні, як правило знищують механічною зачисткою або електрохімічним поліруванням.

Свердлення отворів виконується на верстатах з ЧПК, що забезпечують достатньо високу продуктивність та точність.

Недоліки свердлення: при свердленні відбувається наволакування розмякшеної смоли на мідні кромки контактних площадок, що заважає наступній металізації. (Очищення виконується гідроабразивним способом - найефективніший спосіб).

Можна також: свердлення у воді або наступне розсвердлювання.