2.2. Алгоритм виконання курсової роботи.

Раціональніше організувати роботу над курсовою роботою, правильно розподілити свій час, спланувати його, глибоко і своєчасно опрацювати вибрану тему допоможе алгоритм написання курсової роботи. Він дисциплінує виконавця, лімітує термін, відведений на вибір теми, підбір та аналіз літератури з теми дослідження, написання, оформлення і захист курсової роботи.

Алгоритм виконання навчально-наукових робіт передбачає: дотримання логічної послідовності та терміну виконання етапів дослідження. Змістовно це:

• вибір теми дослідження;

• визначення його наукового апарату;

• пошуки потрібної літератури, укладання бібліографічного списку;

• опрацювання літературних джерел (конспекти, виписки, картки, порівняльні таблиці тощо);

• складання плану курсової роботи;

• відпрацювання свого бачення питання.

Виконання курсової роботи організується відповідно до графіка затвердженого кафедрою. Курсові роботи є обов'язковими етапами, які передують написанню і захисту випускної кваліфікаційної роботи.

Студент особисто відповідає за якість й оформлення курсової роботи (див. рис. 1).

Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:

• підготовчий;

• етап роботи над змістом;

• заключний етап.

Рис. 1. Алгоритм виконання курсової роботи

2.3. Підготовчий етап роботи над курсовою роботою.

Цей етап починається з вибору теми курсової роботи, її осмислення та обґрунтування. З переліку тем, запропонованих викладачами кафедри, студент обирає ту, яка найповніше відповідає його інтересам та схильностям. Перевага надається темі, при опрацюванні якої студент може виявити максимально свій дослідницький та творчий потенціал. Разом із керівником необхідно визначити чи робота є актуальною і містить певну новизну.

При з'ясуванні об'єкта, предмета і мети дослідження слід зважати на те, що між ними і темою курсової роботи є системні логічні зв'язки.

2.3.1. Об’єкт та предмет дослідження. Об'єктом дослідження є якесь обране студентом для опису мовознавче явище, наприклад, для дисципліни контрастивна лексикологія і фразеологія української та англійської мов − синонімічний ряд, спосіб словотвору, соціальній чи територіальний варіант мови, лексико-семантична група слів, фразеологічні одиниці різних типів тощо.

Предмет дослідження − це тільки ті суттєві характеристики об’єкта, які підлягають безпосередньому вивченню в роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження, наприклад виявлення спільних та відмінних рис у семантичних, структурних чи функціональних характеристиках синонімічних рядів, лексико-семантичних груп слів тощо в українській та англійській мовах.

Визначаючи об'єкт дослідження, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається? В той час як предмет вказує на конкретний аспект розгляду і дає уявлення про те, які нові відношення, властивості, характеристики чи функції об'єкта розкриваються. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується. А предметом є те, що в цьому об'єкті отримує наукове пояснення.

2.3.2. Мета та завдання дослідження. Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Кінцевий результат дослідження передбачає розв’язок певної задачі, пов’язаної з виявленням спільних та відмінних рис у лексиці чи фразеології української та англійської мов чи з описом певних теоретичних та практичних аспектів англо-українського чи українсько-англійського перекладу.

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначити завдання дослідження, які можуть включати такі складники:

• вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вивчення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

• всебічне вивчення практики вирішення даної задачі з використанням сучасних методів лінгвістичних досліджень; таке вивчення дає змогу перевірити дані, опубліковані в різних джерелах, уточнити, обґрунтувати та узагальнити їх у процесі спеціального дослідження.

2.3.3. Ознайомлення з основними теоретичними джерелами з теми курсової роботи. Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними теоретичними джерелами з теми курсової роботи. З метою повного їх вияву необхідно використовувати різні засоби пошуку: електронні та паперові каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань. Під час джерелознавчих пошуків необхідно з'ясувати стан опрацьованості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, конкретніше і точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Пошуки та вивчення літератури. Робота над курсовою чи іншою студентською науковою роботою розпочинається з відділу ката­логів та залу періодики. Студентів відділення прикладної лінгвістики Національного університету “Львівська політехніка” обслуговують такі бібліо­теки: бібліотека Національного університету “Львівська політехніка” (вул.Професорська, 1), Наукова бібліотека Львів­ського національного університету ім. Івана Франка (вул.Драго­манова, 5) та Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України (вул.Стефаника, 2).

Найповнішу інформацію про філологічну літературу (зокрема дослідження у галузі прикладної та комп’ютерної лінгвістики) видану в Україні та закордоном можна отримати в Internet’і на сторінці <http://www.nbuv.gov.ua> Національної бібліо­теки України імені В.І.Вернадського, а також на сайті <http://library.ukma.kiev.ua>.

Добір літератури з теми дослідження (нормативної, першоджерел, наукової і навчальної) розпочинається з підготовки бібліографічного списку.

Джерелами для формування бібліографічного списку можуть бути:

• список обов'язкової і рекомендованої літератури з вивчення

навчальної дисципліни;

• бібліографічні списки в підручниках і монографіях;

• предметні каталоги бібліотек,

• Інтернет;

• рекомендації викладача.

Бібліографічний список повинен всебічно охоплювати досліджувану тему. У курсовій роботі цей список повинен налічувати не менше 15 найменувань. Для порівняння: у дипломній роботі спеціаліста список повинен містити щонайменше від 25 до 35 джерел. Відповідно бібліографічний список магістерської роботи має включати від 40 до 50 джерел.

Процес вивчення навчальної, наукової та іншої літератури вимагає уважного й ґрунтовного осмислення та обов'язкового конспектування.

Конспекти бувають кількох різновидів: планові, вільні, текстуальні і тематичні.

1. Плановий конспект − конспект книги за її змістом: розділами, частинами і параграфами. Такий конспект повністю відображає структуру книги.

2. Вільний конспект − конспект, який поєднує цитати з власним переказом змісту окремих розділів.

3. Текстуальний конспект − конспект у вигляді певних цитат, які передають основний зміст книги через авторські висловлювання найважливіших ідей.

4. Тематичний конспект − конспект, в якому цитати з різних джерел або переказ авторських думок групуються за рубриками, які розкривають зміст теми.

Роботи, які не вимагають детального вивчення, проглядають у тих випадках, коли думки, ідеї, висловлювання автора можуть бути використані для розкриття змісту досліджуваної теми, і роблять виписки. Виписки слід робити з посиланнями на сторінку у статті або монографії, звідки взято ідею, факт або цитату. Не забувайте, що в академічних роботах усіх типів особлива увага завжди звертається на етично-академічний аспект: не видавайте чужі думки та ідеї за свої! Не забувайте про необхідність посилань!

Під час аналізу зібраного з теми дослідження матеріалу обирають найбільш обґрунтовані та аргументовані конспективні записи, виписки, цитати і систематизують їх за ключовими питаннями згідно з планом роботи. Підсумком цього аналізу повинна стати логічно вибудована система даних, що описують об’єкт дослідження у відповідності до поставлених завдань. На її основі уточнюються структура дослідження, його зміст та обсяг роботи.

Хоча структура роботи попередньо визначається на стадії планування, під час написання можуть виникнути нові ідеї і думки, тому при потребі можна її уточнити після збору й аналізу матеріалів.

2.3.4. Структурування наукової роботи. Уявлення студента про структуру майбутньої роботи відображається у робочому плані. Курсова робота, зазвичай, включає вступ, основну частину (3–4 розділи), висновки, список використа­них джерел та, за необхідності, додатки:

План

Вступ 1. Перший розділ 2. Другий розділ 3. Третій розділ Висновки Список використаних джерел Додатки

Правильно складений план дозволяє чітко структурувати дослідницьку роботу з обраного питання і визначити порядок її виконання. Дуже бажано складати план на основі попереднього ознайомлення з літературою та іншими джерелами. Рекомендується спочатку проаналізувати питання теми за наявними підручниками для вищої школи, де питання викладаються в найдоступнішій формі. Тільки після цього доцільно переходити до спеціальної літератури, вивчення першоджерел тощо. Такий спосіб, від простого до складного, забезпечить можливість “не розгубитися” у розмаїтті фактів, ідей, авторів.