1.2 Правила обчислення об'ємів робіт

1.2.1 Об'єм залізобетонних і бетонних фундаментів під будівлі, споруди і обладнання повинен обчислюватися з відрахуванням об'ємів стаканів, ніш, прорізів, .колодязів та інших елементів, що не заповнюються бетоном (крім об'єму пробок для анкерних болтів).

1.2.2 Об'єм монолітних залізобетонних колон слід визначати за їх перерізом, помноженим на висоту колон.

Висоту колон приймати:

- при ребристих перекриттях - від верху башмака нижньої поверхні плити;

- при каркасних конструкціях - від верху башмака до верху колон.

При наявності консолей об'єм їх включається в об'єм колон.

1.2.3 Об'єм монолітних залізобетонних балок приймати за їх перерізом, помноженим на довжину балок, при цьому:

- довжина прогонів і балок, що обпираються на колони, приймається рівною відстані між внутрішніми гранями колон або прогонів;

- довжина балок, що обпираються на стіни, визначається з урахуванням довжини опорних частин балок, що входять у стіни;

- при каркасних конструкціях і окремих балках приймається повний переріз балок;

- при ребристих перекриттях і при балках із монолітними плитами переріз балок визначається без врахування товщини плити.

При наявності вутів їх об'єм включається в об'єм балок.

1.2.4 Об'єм монолітних залізобетонних плит визначається як добуток всієї площі перекриття на товщину плити, при цьому повинен враховуватися об'єм опорних частин плит, що входять у стіни. При наявності вутів їх об'єм включається в об'єм плит.

1.2.5 Об'єм ребристих перекриттів слід визначати за сумарним об'ємом балок і плит.

1.2.6 Об'єм стін і перегородок слід визначати з відрахуванням прорізів за зовнішнім обводом коробок, об'єм бункерів - як суму об'ємів стінок бункерів і прилеглих до них підтримувальних балок.

1.2.7 Об'єм бетону конструкцій, для яких застосовуються норми з жорсткою арматурою, слід визначати з відрахуванням об'ємів, що займає жорстка арматура (стальні сердечники), а при замкнутих перерізах - те ж, з врахуванням об'ємів, що не заповнені бетоном. Об'єм жорсткої арматури слід обчислювати діленням маси металу, т, на щільність (7,85 т/мЗ).

1.2.8 Довжина осьових ліній ковзної опалубки визначається як сумарний периметр у плані осей зовнішніх і внутрішніх стін.

ДБН Д 2 2-6-99 С 5

1.3 Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм

Таблиця 3 - Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм

Умови застосування	Номери груп (норм)	Коефіцієнти до норм:
		витрат труда робітників-будівельників	часу експлуатації машин
1	2	3	4
1.3.1 При проведенні робіт на висоті (глибині) від поверхні землі від 16 до 35 м	1-25	1,04	-
1.3.2 Те ж, від 36 до 55 м	1-25	1,12	-
1.3.3 Те ж, від 56 до 75 м	1-25	1,2	-
1.3.4 Те ж, від 76 до 105 м	1-25	1,3	-
1.3.5 При обробці і торкретуванні вертикальних поверхонь висотою більше 4 м	36 (1-3)	1,2	1,2
1.3.6 Зведення конструкцій в ковзній опалубці і переставних видах опалубки при висоті громадських і житлових будівель, м
15	50-59,61,62	0,89	0,80
	60	0,81	0,82
27	50-59,61,62	0,92	0,98
	60	0,85	0,89
30	50-59,61,62	0,93	0,91
	60	0,92	0,91
36	50-59,61,62	0,96	0,94
	60	0,92	0,93
42	50-59,61,62	0,98	0,97
	60	1,00	0,96
54	50-59,61,62	1,02	1,05
	60	1,00	1,03
60	50-59,61,62	1,03	1,07
	60	1,00	1,06
72	50-59,61,62	1,05	1,12
	60	1,00	1,11
75	50-59,61,62	1,06	1,14
	60	1,00	1,13
78	50-59,61,62	1,07	1,16
	60	1,00	1,14
90 і більше	50-59,61,62	1,08	1,21
	60	1,00	1,20
1.3.7 Зведення конструкцій колон і ригелів у переставних видах опалубки при висоті будівель, м:
15	15,21	0,89	0,92
27	15,21	0,92	0,94
30	15,21	0,93	0,95
36	15,21	0,96	0,97
42	15,21	0,98	0,98
54	15,21	1,02	1,02
60	15,21	1,03	1,03
72	15,21	1,05	1,06
75	15,21	1,06	1,07
78	15,21	1,07	1,08
90	15,21	1,08	1,11

С6 ДБН Д 2 2-6-99