Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практика педагогическая Ковалевская.docx
Скачиваний:
42
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
120.29 Кб
Скачать

3. Особливості мотивації до професійної діяльності рятувальників

Згідно з досліджень Каппушева Смагиля Сагитовича, Більшість рятувальників (76%) має досить високий рівень професійної спрямованості, яка тісно пов'язана зі стажем служби та успішністю діяльності. При цьому серед працівників з малим стажем служби (менш 3 років, 4-9 років) рівень професійної спрямованості значно нижче, ніж у співробітників МНС з великим стажем служби (10-19 років і більше 20 років).

Провідними професійними мотивами є "професійні" і "особистого престижу", менш значущі "прагматичні", "пізнавальні" та "соціальні". При цьому, у рятувальників зі стажем менше 3 років превалюють "професійні мотиви", а також "особистого престижу" і "пізнавальні"; у рятувальників зі стажем 4-9 років найбільш значущі мотиви "особистого престижу", "професійні" і "прагматичні"; у рятувальників зі стажем служби 10-19 років провідними є мотиви "особистого престижу", "професійні" і "пізнавальні"; у рятувальників зі стажем понад 20 років достовірно переважають "професійні мотиви", а також "особистого престижу" і "прагматичні".

У загальній структурі 5 груп професійних мотивів у рятувальників найбільш виражені "професійні мотиви" і "особистого престижу". При цьому "професійні мотиви" превалюють у осіб з професійним стажем менше 3 та більше 20 років, а "пізнавальні" у співробітник рятувальників ів рятувальників зі стажем менше 3 і 10-19 років. У рятувальників зі стажем служби 4-9 років рівень "пізнавальних" і "професійних" мотивів найбільш низький. «Прагматичні» мотиви найбільш виражені в осіб зі стажем роботи 4-9 і більш 20 років; "соціальні мотиви" мають стійку спрямованість зростання з підвищенням професійного стажу; мотиви "особистого престижу" досить виражені у всіх категорій рятувальників, але вони найбільш виражені в осіб зі стажем менше 3 років.

У рятувальників з різним досвідом і успішністю роботи показав високу позитивну детермінацію професійних і пізнавальних мотивів в успішності діяльності рятувальників на всіх етапах професіоналізації. Прагматичні мотиви мають негативну зв'язок з успішністю діяльності співробітників рятувальників, вони більш виражені у групі низкоуспешных і превалюють у цих осіб у порівнянні з высокоуспешными, особливо при стажі служби менше 3 та більше 20 років. Значимість інших груп мотивів ("соціальні" і "особистого престижу") у детермінації успішності діяльності співробітників рятувальників позитивна і більш виражена при професійному стажі менше 3 та більше 20 років.

Національний університет цивільного захисту україни

Кафедра загальної психології

РЕЦЕНЗІЇ НА ВІДВІДАНІ ЗАНЯТТЯ

Виконала :

Студентка групи МПС – 12 - 362

Ковалевська О.А.

Перевірила :

кандидат психологічних наук,

доцент кафедри заг. психол.

Сергієнко Н.П.

Харків – 2013

ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА

Психофізіологія. Практичне заняття, Ушакова І.М.

Місце проведення: Національний університет цивільного захисту України.

Дата: 04 листопада 2013 року

Час проведення: 10:35 – 11:55.

Дисципліна: Вікова психологія.

Тема: Теория когнитивного развития Ж. Пиаже

Навчальні питання:

  1. Внесок Піаже в психологічну науку.

  2. Розвиток інтелекту людини: періоди і стадії розвитку.

  3. Критична оцінка основних положень теорії Ж. Піаже.

Форма проведеняя: практичне заняття

Мета заняття: сформувати знання та практичні навички з заданої теми.

Хід заняття:

1етап – вітання, повідомлення темы практичного заняття

2 етап – опитування з питань, які були висвітлені на минулій лекції

3 етап – підведення підсумків заняття.

АНАЛІЗ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.

Володіння матеріалом – при проведенні практичного заняття викладач легко орієнтувався у відповідях студентів, задуваючи їм додаткові та уточнюючи питання.

Особливості контакту з аудиторією – контакт з аудиторією був налагоджений добре. Викладач відкликався на прохання студентів у роз’ясненні виникаючих питань.

Зацікавленість аудиторії – аудиторія була зацікавлена темою, що виражалося у бажанні відповідати на запитання, а також виконувати практичні завдання.

Відчуття часу – на кожне питання відводилася певна кількість часу, що дозволило вкластися у час.

Успішність проведення – можно говорити про те, що практичне заняття пройшло добре.