2. Єдина державна система запобігання на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
З метою своєчасного проведення роботи, пов'язаної із запобіганням і реагуванням на НС Кабінет Міністрів України Постановою № 1198 від 3 серпня 1998 р. створив Єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (ЄДС НС) техногенного і природного характеру.
ЄДС НС - це центральні і місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи влад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання НС техногенного і природного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.
Завданнями ЄДС НС є:
розроблення нормативно-правових актів, норм, правил та стандартів із питань запобігання НС та забезпечення захисту населення і територій від їх наслідків;
забезпечення готовності центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на НС;
забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню НС;
навчання населення поведінці і діям у разі виникнення НС;
виконання цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання НС, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних витрат;
збирання і аналітичне опрацювання інформації про НС, видання інформаційних матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків НС;
прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків НС на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах;
створення, раціональне збереження і використання резерву матеріально-фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на НС;
проведення державної експертизи, забезпечення нагляду за дотриманням вимог щодо захисту населення і територій від НС;
оповіщення населення про загрозу та можливе виникнення НС, своєчасне та достовірне його інформування про фактичну обстановку;
захист населення у разі виникнення НС;
проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації НС, організація життєзабезпечення постраждалого населення;
пом'якшення можливих наслідків НС у разі їх виникнення;
здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення, проведення гуманітарних акцій;
реалізація прав у сфері захисту населення від наслідків НС;
участь у міжнародному співробітництві у сфері цивільного захисту населення.
Єдина державна система складається з постійно діючих функціональних та територіальних підсистем і має чотири рівні - загальнодержавний, регіональний, місцевий і об'єктовий.
Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими органами виконавчої влади, а територіальні - в АР Крим, областях для запобігання і реагування на НС.
Крім того, до системи повсякденного управління ЄДС НС входять оснащені необхідними засобами зв'язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації:
центри управління з НС, оперативно-чергові служби уповноважених органів з питань НС та цивільному захисту населення;
диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ, організацій.
Сили і засоби ЄДС НС. До їх складу входять відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування.
Військові і спеціальні цивільні аварійно (пошуково)-рятувальні формування, укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи у автономному режимі протягом не менше трьох діб і перебувають у стані постійної готовності.
Для ліквідації НС, у виняткових випадках, залучаються спеціально підготовлені сили і засоби Міністерства оборони, МВС, Держкордону і СБУ.
Громадські об'єднання можуть брати участь у виконанні робіт, які пов'язані із запобіганням і реагуванням на НС під керівництвом територіальних органів з питань НС та цивільному захисту населення; при умові, що вони відповідно підготовлені. Порядок збору інформації з питань захисту населення і території від наслідків НС і обміну інформацією визначається регламентом інформаційного обміну, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Режими функціонування ЄДС НС: режим повсякденної діяльності - режим при відсутності НС, нормальна виробничо-промислова діяльність;
режим підвищеної готовності - вводиться при погіршенні виробничопромислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення НС);
надзвичайний режим запроваджується в Україні або на окремих її територіях у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан".
Рис. 2.3 - Структура органів управління ЄДС НС
Заходи ЄДС НС залежно від режимів: а) у режимі повсякденної діяльності: ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах;
розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм, заходів запобігання НС, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки;
вдосконалення процесу підготовки персоналу органів з питань НС та підпорядкованих їм сил;
організація навчання населення вмінню користуватися засобами захисту, правильним діям в умовах НС;
створення і поновлювання резервів матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації НС;
оцінка загрози виникнення НС та можливих її наслідків;
б) у режимі підвищеної готовності:
здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної готовності;
формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення НС, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;
посилення спостереження та контролю за станом довкілля, обстановкою на об'єктах, прогнозування можливості виникнення НС та її масштабів;
розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій;
приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів, уточнення планів їх дій і переміщення в район можливого виникнення НС;
проведення заходів щодо запобігання виникненню НС;
запровадження цілодобового чергування членів Державної, регіональної, місцевої чи об'єктової комісії;
в) у режимі діяльності у НС:
здійснення відповідною комісією у межах її повноважень безпосереднього керівництва функціонуванням підсистем і структурних підрозділів ЄДС НС; організація захисту населення і територій; переміщення оперативних груп у район виникнення НС;
організація робіт щодо локалізації або ліквідації НС; визначення межі території, на якій виникла НС;
організація робіт, спрямованих на забезпечення функціонування об'єктів економіки та життєдіяльності постраждалого населення;
здійснення постійного контролю за станом довкілля, обстановкою на аварійних об'єктах;
інформування вищих органів управління щодо рівня НС та вжитих заходів, оповіщення населення та надання йому необхідної допомоги.
Єдина державна система цивільного захисту населення і територій - це сукупність органів управління, сил і засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які реалізують державну політику у сфері соціального захисту.
Цивільний захист - це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації НС, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.
Основні завдання цивільного захисту: розвиток національної економіки у напрямах, які виключають можливість виконання НС;
зберігання та аналітичне відпрацювання інформації про НС; прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків НС, визначення на основі прогнозу потреби в силах і засобах;
здійснення нагляду і контролю цивільного захисту;
розроблення і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, дотримання норм і стандартів у сфері цивільного захисту;
розроблення планів здійснення запобіжних заходів у сфері цивільного захисту;
створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС;
розроблення та виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання НС;
організація захисту і територій, організація психологічної та медичної допомоги потерпілим від НС;
проведення невідкладних робіт для ліквідації наслідків НС та організація життєзабезпечення постраждалого населення;
забезпечення готовності сил і засобів цивільного захисту до запобігання НС, реагування на них та ліквідація їх наслідків;
• надання оперативної допомоги населенню з виконанням засобів Цивільного захисту;
навчання населення та організація тренувань способами захисту при виникненні НС;
міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.