- •На світлу пам’ять і добру згадку
- •Базалук Олег Олександрович доктор філософських наук, профессор Переяслав-Хмельницкого державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Григорию Вербе посвящается…
- •1946 – 1950
- •П е р е д м о в а
- •(1722 – 1794 )
- •1. Загальна характеристика життя та творчості Сковороди
- •2. Дитячі роки Сковороди
- •3. Сковорода та його рідня
- •4. Києво-Могилянська академія в житті та творчості Сковороди
- •5. Перебування Сковороди в придворній капелі імператриці Єлизавети
- •6. Закордонна мандрівка Сковороди
- •7. Переяславщина в житті та творчості Сковороди
- •7.1. Переяславський колегіум (кінець 1750 – середина 1751 рр.)
- •7.2. Перебування Сковороди в селі Коврай
- •10. Дружба з Михайлом Ковалинським
- •11. Життя й творчість Сковороди на суспільному та культурному тлі
- •12. Спосіб життя (modus vivendi) Сковороди
- •12. Сковорода – мандрівний мудрець (Старець Григорій Варсава Сковорода)
- •1. Загальна характеристика літературної творчості Сковороди
- •2. Барокові традиції в творчості Сковороди
- •3. Біблія як джерело літературної творчості Сковороди
- •4. Поезія Сковороди: загальна характеристика
- •5. Провідні мотиви поезії Сковороди
- •6. «Сад божественных песней» Сковороди: загальна характеристика збірки
- •8. Поезія Сковороди «Dе lіbегtаtе»
- •9. Латиномовна поезія Сковороди
- •10. Байки Сковороди
- •11. Візії Сковороди: «Сон»
- •12. Діалоги Сковороди: загальний огляд
- •13. Притчі Сковороди
- •14. Солілоквії Сковороди: «Брань архистратига Михайла со Сатаною»
- •15. Солілоквії Сковороди: «Пря бєсу со Варсавою»
- •16. Трактати Сковороди: зміст, образи, композиція
- •16.1. «Начальная дверь ко христіанскому добронравію» як катехізис
- •16.2. «Silenus Alkibiadis» та «Жена Лотова»: “священна філологія”Сковороди
- •17. Творчість Сковороди й антична література
- •17.1. Сковорода й Верґілій
- •17.2. Сковорода й Горацій
- •17.3. Сковорода й Езоп
- •17.4. Сковорода й Овідій
- •17.5. Сковорода й Плутарх
- •1. Загальна характеристика філософських поглядів Сковороди
- •2. Антропологія Сковороди
- •3. Естетичні погляди Сковороди
- •4. Етика (моральна філософія, християнська філософія, практична філософія) Сковороди
- •5. Єство філософії згідно з наукою Сковороди
- •6. Історіософія Сковороди
- •7. Метафізика Сковороди
- •8. Основні універсалії сковородинської філософії:
- •8.3. Матерія
- •8.5. Обоження
- •8.6.1. Великий світ (макрокосмос)
- •8.6.2. Малий світ (мікрокосмос)
- •8.6.3. Символічний світ
- •8.7. Свобода
- •8.8. Себепізнання
- •8.9. Серце
- •8.10. Софія-Премудрість
- •8.11. „Сродність” („сродна” праця)
- •8.13. Щастя
- •9. Традиції античної філософії в Сковороди
- •9.1. Сковорода й Піфагор
- •9.2. Сковорода й Сократ
- •9.3. Сковорода й Платон
- •9.4. Сковорода й атомісти, найперше Епікур
- •9.5. Сковорода й Арістотель
- •9.6. Сковорода й кініки, найперше Діоген
- •9.7. Сковорода й стоїки
- •9.7.1. Сковорода й Люцій Анней Сенека
- •10. Сковорода й неоплатонівська традиція
- •1. Загальна характеристика сковородинського богослів'я
- •3.2. Біблійна герменевтика Сковороди
- •3. Богопізнання в Сковороди
- •4. Есхатологія Сковороди (наука про „горній Єрусалим”)
- •5. Зв'язок богослів'я Сковороди із сектярством
- •6. Поняття Бога в Сковороди
- •7. Релігійне вільнодумство Сковороди
- •8. Сковорода й масони
- •9. Сковорода й німецька містика
- •10. Сковорода й Олександрійська богословська школа
- •11. Сковорода й традиції святоотцівського богослів'я (патристики)
- •12. Сковорода й традиції середньовічного та новочасного західного богослів'я
- •12.1. Сковорода й Аврелій Авґустин
- •13. Теодіцея в Сковороди
- •14. Христологія (христоцентричність) Сковороди
- •1. Загальна характеристика педагогічних поглядів Сковороди
- •2. Педагогічні погляди Сковороди та Яна Амоса Коменського
- •3. Проблеми виховання в Сковороди
- •4. Сковорода й традиції античної педагогіки
- •5. Сковорода й педагогічна думка хіх-хх ст.
- •Рецензія
- •1794 Года
- •Григорий Саввич Сковорода
- •Поэзия и проза Марка-Антуана Мюре в переводах г.С.Сковороды «о ночь нова, дивна, чудна...»
- •Тема вина в произведениях г.С.Сковороды «Вино веселит сердце человЂка...»
- •Г.C.Сковорода как первый отечественный последователь педагогического учения Яна Амоса Коменского
- •Густав (Густав Адольф) Густавович Гесс де Кальве –
- •Первый венгерский биограф г.С.Сковороды
- •(1784-1838)
- •Grigorij Szavvics Szkovoroda
- •Vozdvizsenszkij Vagyim /2010.03.26./ Sárospatak, Tokaj-Hegyalja Grigory Savvich Skovoroda
- •Vadim Vozdvizhensky
- •Vozdvizsenszkij Vagyim /2008.12.03./ Sárospatak, Tokaj-Hegyalja Hrihorij Szkovoroda, Janus Amos Comenius keleti ajtaja a keresztény pedagógia felé
- •Vozdvizsenszkij Vagyim
- •/2009.06.02./
- •Sárospatak, Tokaj-Hegyalja
- •Hrihory Savich Skovoroda
- •Vadim Vozdvizhensky
- •Vozdvizsenszkij Vagyim, Sárospataki Református Kollégium Gimnáziumának tanára
- •Vozdvizsenszkij Vagyim, Sárospataki Református Kollégium Gimnáziumának tanára
- •/2009.01.27./
- •Sárospatak, Tokaj-Hegyalaja
- •Grigorij Szkovoroda, Janus Amos Comenius keleti ajtaja a keresztény pedagógia felé
- •Vozdvizsenszkij Vagyim /2009.06.02./ Sárospatak, Tokaj-Hegyalja
- •101-Й потяг «Київ-Херсон»,
- •20.12.2007, Чт., 21.57
- •19 Листопада 2002 р.
- •7 Грудня 2002 р.
- •13 Лютого 2004 р.
- •4 Листопада 2005 р.
- •13 Лютого 2006 р.
- •25 Лютого 2006 р.
- •12 Квітня 2006 р.
- •5 Червня 2006 р.
- •3 Грудня 2006 р.
- •29 Липня 2007 р.
- •3 Січня 1980 р.
- •2 Червня 1993 р.
- •Наконец-то я отозвалась, словно из глухого прошлого, словно из далеких звездных миров, - здравствуйте!
- •101-Й потяг «Київ-Херсон»,
- •20.12.2007, Чт., 21.57
- •70-Річного ювілею г.М. Верби
- •Посвідчення
- •28 Березня 2002 р.
- •15 Лютого 1980 р. №10567
- •Contents
12.1. Сковорода й Аврелій Авґустин
Аврелій Авґустин (354 – 430) – найвидатніший представник латинської патристики, чиї твори втішалися в старожитній Україні неабиякою славою. Принаймні, Дмитро Чижевський мав підстави стверджувати, що Авґустин був „одним з найулюбленіших письменників старої України”. Сковорода спирається на Авґустина під час розгляду питання про матерію та форму, про пізнання як „анамнезис” (згідно з Авґустином, „душа принесла всі її зв'язки із собою; те, що ми вчимо, є не що інше, як спогади та приведене до свідомості”), про „серце", „обоження”, безпочатковість світу в часі тощо. Покликаючись на авторитет Авґустина, Сковорода розв'язує також проблему „двох воль” (Божої та власної) у людині: „Правду Авґустин пєвал: ада нет и не бывал. / Воля – ад, твоя проклята, / Воля наша – пещь нам ада” [Л.У. – С. 149-150].
13. Теодіцея в Сковороди
Теодіцея Сковороди розгортається в річищі святоотцівської традиції (Діонісій Ареопагітський, Євагрій Понтійський, Афанасій Олександрійський, Василій Кесарійський, Григорій Ниський, блаженний Діадох, авва Дорофей, Аврелій Августин, Максим Сповідник). Сам Сковорода, обстоюючи думку про суту „меонічність” зла, тобто про його онтологічну незакоріненість, покликався на Максима Сповідника: „...Я поділяю тут міркування Святого Максима. Він каже, що зла нема ніде, ні в чому й ніколи. Але як же ж нема, коли бачимо, що майже скрізь одне зло? Він учить, що зло – то не що інше, як ті ж таки створені Богом добрі речі, тільки приведені кимось у безлад”.
14. Христологія (христоцентричність) Сковороди
Христологія Сковороди має цілу низку примітних рис, пов’язаних, зокрема, із всеосяжним алегоризмом, характерним для нашого філософа. Так, Сковорода, нехтуючи пересторогою, згідно з якою Воплочення, смерть та Воскресіння Христа в жодному разі не можна тлумачити алегорично, таки добачає в євангельській історії інакомовлення: „...Я все лишаю й залишив, аби за ціле своє життя досягти тільки одного: зрозуміти, що таке смерть Христа і що означає його Воскресіння... Ти , скажеш: дійсно, чи ти не глупак, якщо досі не знаєш, що таке Воскресіння і смерть Господа, тоді як це відомо жінкам, дітям, усім і кожному... Якщо це за своїм буквальним смислом [s. lіtегаum], як зазвичай гадають, є зрозуміле, то для чого тоді було говорити про таїнства [mуsteгіа]? Хіба розумно називати незрозумілим і таємничим те, що всім ясно, навіть недосвідченому?”. На думку філософа, смерть та Воскресіння Христа переконливо засвідчують, що у Святому Письмі „розум Божий ховається замкнутий, недоступний і запечатаний”. Ба більше – руйнуючи „префігуральну” модель, Сковорода посутньо ототожнює Христа з Ісаком чи Мойсеєм („Мойсей та Христос одне й те саме)". Важливу роль у христології Сковороди відіграють і такі концепти, як „Христос, що сміється”, „Христос – Епікур” тощо. Зважмо й на те, що Сковорода використовує терміни христологічного догмату для опису форми поєднання видимої та невидимої природ [Л.У. – С. 150-153].
Література.
Багалій Д.І. Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода. – Харків: Державне в-тво Україна, 1926. – 397 с.
Біланюк П. Вступ до богословської спадщини Григорія Сковороди (переклад з англійської І. Гарника) // Сковорода Григорій: образ мислителя / збірка наукових праць. – Київ, 1997. – С. 361 – 383.
Барабаш Ю. “Знаю человека…” Григорий Сковорода: Поэзия. Философия. Жизнь. – Москва: Художественная литература, 1989. – 335 с.
Верба Г.М. Ключ до християнської філософії Григорія Сковороди / Монографія. – Тернопіль, видавництво Астон. – 656 с.
Верба Г. М. До Сковороди істинного // Рідна школа. – 2002. – Липень .
Верба Г.М. Григорій Сковорода на межі тисячоліть: проблема перекладу // Київська старовина. 2001. №1 – С. 183-191; №2. – С. 156-168.
Горський В.С. Філософія Григорія Совороди // Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Київ: Наукова думка, 2001. – С. 101 – 125.
[Ковалинский М.И.] Жизнь Григория Сковороды / Сковорода Г.С. Повне зібрання творів: У 2 т. – Київ: Наукова думка, 1973.
Махновець Л. Григорій Сковорода. Біографія. – Київ: Наукова думка, 1972. – 255 с.
Мишанич О. Григорій Сковорода (1722 – 1794 ) // Сковорода Г. Твори:
У 2 т. / Передмова О. Мишанича. – Київ: Обереги, 2005. – Т. 1. – С. 9 – 35.
Попович М. Григорій Сковорода: філософія свободи . – Київ: Майстерня
Білецького, 2007. – 256 с.
Ушкалов Л. Біблійна герменевтика Григорія Сковороди на тлі українського
барокового богомислення // Збірник Харківського історико-філологічного
товариства: Нова серія. – Харків, 1999. Т. 8. С. 23 – 44.
Чижевський Д. Філософія Г.С. Сковороди / Підготовка тексту, мовна редакція
та вступна стаття Л. Ушкалова. – Харків: Акта, 2003. – 432 с.
Ушкалов Л.В. Григорій Сковорода: семінарій. – Харків: Майдан, 2004. –
876 с.
Эрн В. Борьба за Логос. Г. Сковорода. Жизнь и учение. – Минск: Харвест;
Москва: АСТ, 2002. – С. 333 – 389.
РОЗДІЛ V.
ПЕДАГОГІЧНІ ПОГЛЯДИ СКОВОРОДИ
1.Загальна характеристика педагогічних поглядів Сковороди
2. Педагогічні погляди Сковороди та Яна Амоса Коменського
3. Проблеми виховання в Сковороди
5. Сковорода й традиції античної педагогіки
5. Сковорода й педагогічна думка ХІХ-ХХ ст.
Педагог – одна-єдина професія, якою Сковорода будь-коли займався. Спочатку, в 1750 – 51 роках, одразу після повернення з мандрівки по Європі, він на запрошення переяславського єпископа Никодима Срібницького стає викладачем поетики в Переяславському колегіумі. Хоча правила поетичного мистецтва, що їх викладав Сковорода, як казав Михайло Ковалинський, „були простіші й зрозуміліші для учнів", а до того ще й давали „цілком нове та достеменне уявлення про поезію, вони відбігали від узвичаєних засад старої української поетики, а тому спричинилися до конфлікту Сковороди з консисторією, наслідком якого він утратив посаду. Трохи перегодом (1753 – 1759) Сковорода був домашнім учителем у переяславського дідича Степана Томари. Зрештою, у 1759 році на запрошення білгородського єпископа Йоасафа Миткевича Сковорода стає викладачем Харківського колегіуму. Тут він працював (з чималими перервами) аж до 1769 року, викладаючи поетику, греку, синтаксиму й катехізис. Улюбленим учнем Сковороди в Харкові був Михайло Ковалинський. Листування Сковороди та Ковалинського впродовж 1762 – 67 років – то справжня „педагогічна поема” [Л.У. – С. 494-496].