- •На світлу пам’ять і добру згадку
- •Базалук Олег Олександрович доктор філософських наук, профессор Переяслав-Хмельницкого державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Григорию Вербе посвящается…
- •1946 – 1950
- •П е р е д м о в а
- •(1722 – 1794 )
- •1. Загальна характеристика життя та творчості Сковороди
- •2. Дитячі роки Сковороди
- •3. Сковорода та його рідня
- •4. Києво-Могилянська академія в житті та творчості Сковороди
- •5. Перебування Сковороди в придворній капелі імператриці Єлизавети
- •6. Закордонна мандрівка Сковороди
- •7. Переяславщина в житті та творчості Сковороди
- •7.1. Переяславський колегіум (кінець 1750 – середина 1751 рр.)
- •7.2. Перебування Сковороди в селі Коврай
- •10. Дружба з Михайлом Ковалинським
- •11. Життя й творчість Сковороди на суспільному та культурному тлі
- •12. Спосіб життя (modus vivendi) Сковороди
- •12. Сковорода – мандрівний мудрець (Старець Григорій Варсава Сковорода)
- •1. Загальна характеристика літературної творчості Сковороди
- •2. Барокові традиції в творчості Сковороди
- •3. Біблія як джерело літературної творчості Сковороди
- •4. Поезія Сковороди: загальна характеристика
- •5. Провідні мотиви поезії Сковороди
- •6. «Сад божественных песней» Сковороди: загальна характеристика збірки
- •8. Поезія Сковороди «Dе lіbегtаtе»
- •9. Латиномовна поезія Сковороди
- •10. Байки Сковороди
- •11. Візії Сковороди: «Сон»
- •12. Діалоги Сковороди: загальний огляд
- •13. Притчі Сковороди
- •14. Солілоквії Сковороди: «Брань архистратига Михайла со Сатаною»
- •15. Солілоквії Сковороди: «Пря бєсу со Варсавою»
- •16. Трактати Сковороди: зміст, образи, композиція
- •16.1. «Начальная дверь ко христіанскому добронравію» як катехізис
- •16.2. «Silenus Alkibiadis» та «Жена Лотова»: “священна філологія”Сковороди
- •17. Творчість Сковороди й антична література
- •17.1. Сковорода й Верґілій
- •17.2. Сковорода й Горацій
- •17.3. Сковорода й Езоп
- •17.4. Сковорода й Овідій
- •17.5. Сковорода й Плутарх
- •1. Загальна характеристика філософських поглядів Сковороди
- •2. Антропологія Сковороди
- •3. Естетичні погляди Сковороди
- •4. Етика (моральна філософія, християнська філософія, практична філософія) Сковороди
- •5. Єство філософії згідно з наукою Сковороди
- •6. Історіософія Сковороди
- •7. Метафізика Сковороди
- •8. Основні універсалії сковородинської філософії:
- •8.3. Матерія
- •8.5. Обоження
- •8.6.1. Великий світ (макрокосмос)
- •8.6.2. Малий світ (мікрокосмос)
- •8.6.3. Символічний світ
- •8.7. Свобода
- •8.8. Себепізнання
- •8.9. Серце
- •8.10. Софія-Премудрість
- •8.11. „Сродність” („сродна” праця)
- •8.13. Щастя
- •9. Традиції античної філософії в Сковороди
- •9.1. Сковорода й Піфагор
- •9.2. Сковорода й Сократ
- •9.3. Сковорода й Платон
- •9.4. Сковорода й атомісти, найперше Епікур
- •9.5. Сковорода й Арістотель
- •9.6. Сковорода й кініки, найперше Діоген
- •9.7. Сковорода й стоїки
- •9.7.1. Сковорода й Люцій Анней Сенека
- •10. Сковорода й неоплатонівська традиція
- •1. Загальна характеристика сковородинського богослів'я
- •3.2. Біблійна герменевтика Сковороди
- •3. Богопізнання в Сковороди
- •4. Есхатологія Сковороди (наука про „горній Єрусалим”)
- •5. Зв'язок богослів'я Сковороди із сектярством
- •6. Поняття Бога в Сковороди
- •7. Релігійне вільнодумство Сковороди
- •8. Сковорода й масони
- •9. Сковорода й німецька містика
- •10. Сковорода й Олександрійська богословська школа
- •11. Сковорода й традиції святоотцівського богослів'я (патристики)
- •12. Сковорода й традиції середньовічного та новочасного західного богослів'я
- •12.1. Сковорода й Аврелій Авґустин
- •13. Теодіцея в Сковороди
- •14. Христологія (христоцентричність) Сковороди
- •1. Загальна характеристика педагогічних поглядів Сковороди
- •2. Педагогічні погляди Сковороди та Яна Амоса Коменського
- •3. Проблеми виховання в Сковороди
- •4. Сковорода й традиції античної педагогіки
- •5. Сковорода й педагогічна думка хіх-хх ст.
- •Рецензія
- •1794 Года
- •Григорий Саввич Сковорода
- •Поэзия и проза Марка-Антуана Мюре в переводах г.С.Сковороды «о ночь нова, дивна, чудна...»
- •Тема вина в произведениях г.С.Сковороды «Вино веселит сердце человЂка...»
- •Г.C.Сковорода как первый отечественный последователь педагогического учения Яна Амоса Коменского
- •Густав (Густав Адольф) Густавович Гесс де Кальве –
- •Первый венгерский биограф г.С.Сковороды
- •(1784-1838)
- •Grigorij Szavvics Szkovoroda
- •Vozdvizsenszkij Vagyim /2010.03.26./ Sárospatak, Tokaj-Hegyalja Grigory Savvich Skovoroda
- •Vadim Vozdvizhensky
- •Vozdvizsenszkij Vagyim /2008.12.03./ Sárospatak, Tokaj-Hegyalja Hrihorij Szkovoroda, Janus Amos Comenius keleti ajtaja a keresztény pedagógia felé
- •Vozdvizsenszkij Vagyim
- •/2009.06.02./
- •Sárospatak, Tokaj-Hegyalja
- •Hrihory Savich Skovoroda
- •Vadim Vozdvizhensky
- •Vozdvizsenszkij Vagyim, Sárospataki Református Kollégium Gimnáziumának tanára
- •Vozdvizsenszkij Vagyim, Sárospataki Református Kollégium Gimnáziumának tanára
- •/2009.01.27./
- •Sárospatak, Tokaj-Hegyalaja
- •Grigorij Szkovoroda, Janus Amos Comenius keleti ajtaja a keresztény pedagógia felé
- •Vozdvizsenszkij Vagyim /2009.06.02./ Sárospatak, Tokaj-Hegyalja
- •101-Й потяг «Київ-Херсон»,
- •20.12.2007, Чт., 21.57
- •19 Листопада 2002 р.
- •7 Грудня 2002 р.
- •13 Лютого 2004 р.
- •4 Листопада 2005 р.
- •13 Лютого 2006 р.
- •25 Лютого 2006 р.
- •12 Квітня 2006 р.
- •5 Червня 2006 р.
- •3 Грудня 2006 р.
- •29 Липня 2007 р.
- •3 Січня 1980 р.
- •2 Червня 1993 р.
- •Наконец-то я отозвалась, словно из глухого прошлого, словно из далеких звездных миров, - здравствуйте!
- •101-Й потяг «Київ-Херсон»,
- •20.12.2007, Чт., 21.57
- •70-Річного ювілею г.М. Верби
- •Посвідчення
- •28 Березня 2002 р.
- •15 Лютого 1980 р. №10567
- •Contents
3. Богопізнання в Сковороди
Богомислення Сковороди поєднує в собі складники і негативного (апофатичного), і позитивного (катафатичного) способів пізнання Абсолютного. Наш філософ уважав, зокрема, що Бог об’явив себе в трьох світах: природі, людині та Святому Письмі. Відтак, природа, людське серце та Біблія є тими трьома „книгами", читаючи які, людина може пізнати єство речей. Звідси випливає знана сковородинська гадка про тотожність богопізнання й себепізнання (наприклад, у діалозі «Нарцис» Сковорода стверджував: „Пізнати себе і зрозуміти Бога – це одна й та сама справа..., адже істинний чоловік і Бог – одне”), а також символічність сковородинської манери думання про Бога [Л.У. – С. 93-96].
4. Есхатологія Сковороди (наука про „горній Єрусалим”)
Богослів’я Сковороди має виразне есхатологічне забарвлення. Досить пригадати бодай його візію «Боротьба архистратига Михайла із Сатаною», в якій змальовано яскраву картину вселенської борні добра та зла, перемоги світла над темрявою. Сковорода обстоює думку, згідно з якою, „як уся сумішка творива випливає з божественного джерела, так вона й повернеться до Того, хто є початок та кінець і Хто ... має вести нас від смерті до життя, від землі до неба”. Ця думка, в якій відлунює орігенівська ідея всезагальної віднови Божого творива, розгортається в науку про „духовну республіку”, чи „горній Єрусалим” [Л.У. – С. 96-98].
5. Зв'язок богослів'я Сковороди із сектярством
Питання про стосунок Сковороди до сектярства доволі складне. Дехто з дослідників, як-от, приміром, Орест Новицький, говорив про істотний вплив науки Сковороди на сектярів, найперше на духоборів, Георгій Флоровський добачав чимало збіжностей між наукою Сковороди та ідеями сектярів, а Володимир Бонч-Бруєвич навіть видав був твори Сковороди в серії «Матеріали до історії та вивчення російського сектярства й старого обряду». Тим часом Володимир Ерн дуже обережно говорив про наявний у Сковороди „потенціал сектяра”, мавши на думці позацерковні риси сковородинської релігійності, а Дмитро Чижевський узагалі заперечував посутній вплив Сковороди на ідеологію сектярів. Так чи так, твори Сковороди втішалися неабиякою популярністю серед молокан, духоборів, баптистів тощо [Л.У. – С. 93-98].
6. Поняття Бога в Сковороди
Все минає, але любов після всього зостається. Все минає, але не Бог і не любов
[Т.2, С. 364].
Все суета. Все преходит. Бог же мира с нами вовєки.
[Т.2, С. 202]
Свою науку про Бога Сковорода системно викладає в першому розділі трактату «Початкові двері до християнської добронравності»: „Увесь світ складається з двох натур: одна видима, а друга невидима. Видима натура називається твориво, а невидима – Бог. Ця невидима натура, Бог, наповнює та утримує все твориво; він усюди та завжди був, є і буде... Напр., людське тіло видиме, але той, що його наповнює та утримує, розум – невидимий. Отож, у старовину Бога називали всесвітнім розумом. Йому ж тоді були різні ймення, напр., натура, існування, вічність, час, доля, неминучість, фортуна й ін. А в християн найвидатніші йому ймення такі: Дух, Господь, Цар, Отець, Розум, Правда. Останні два ймення здаються найбільш відповідними, бо розум геть нематеріальний, а правда вічним своїм існуванням протилежна мінливій матерії”. Відтак, на думку Сковороди, Бог – це передовсім абсолютна єдність, котра не має частин, „безпочатковий початок”, „блаженна натура” тощо. Як і багато хто з містиків, Сковорода вважав, що Бог не має властивого собі ймення („Dеus іппоmіus”), хоча, з другого боку, Божих імен є сила-силенна („Dеus multiпоmіus”) [Л.У. – С. 101-106].