2. Суб'єкти правовідносин

Юридичний зміст правовідносин утворюють зафіксо­вані у нормах права суб'єктивні права та юридичні обов'язки їх учасників (сторін).

Суб'єктивне право розуміється як міра можливої поведінки, що належить уповноваженій особі для задоволення її інтересів і потреб і забезпечується відповідними юридичними обов'язками інших (зобов'язаних) осіб.

Юридичний обов'язок— це покладена на зобов'язану особу і забезпечена можливістю застосування за­собів державного примусу міра необхідної поведінки, яку вона повинна здійснювати в інтересах уповноваженої особи.

Юридичний зміст правовідносин визначає, як правовідносини повинні відбуватися, а фактичний зміст правовідносин показує, як вони відбулися у реальній дійсності.

Суб'єкти правовідносин — це учасники правових відносин, які мають взаємні суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Зда­тність суб'єкта бути учасником правовідносин називається правосуб'єктністю.

У правовідносинах повинно брати участь не менше двох сторін, хоча учасниками може бути необмежене коло осіб. Суб'єктами правовідносин можуть бути лише люди або об'єднання людей.

Правосуб'єктність юридичних осіб (державних і громадських організацій тощо) визначається змістом їх компетенції, тобто су­купністю закріплених у нормах права повноважень, що надають­ся їм для забезпечення виконання покладених на них функцій.

До правосуб'єктності фізичних осіб входять правоздатність і дієздатність.

Правоздатність — це обумовлена нормами права здатність суб'єкта мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Дієздатність — обумовлена нормами права здатність суб'єкта своїми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права та юри­дичні обов'язки.

Рівень дієздатності залежить від певних факторів: 1) віку (з досягненням повноліття — 18 р.), до цього часу підлітки мають обмежену дієздатність; 2) від стану психічного та фізичного здо­ров'я; 3) від рівня освіти та ряду інших обставин.

Деліктоздатність — здатність особи нести юридичну відпо­відальність за вчинені правопорушення, є однією з форм прояву дієздатності.

Рівень деліктоздатності залежить від тих самих факторів, що й рівень дієздатності. Загальна юридична відповідальність громадян настає з 16 років, а кримінальна відповідальність, за умови вчинення особливо тяжких злочинів,— з 14 років; деліктоздатність депутатів та дипломатичних осіб є обмеженою.

Суб'єкти правовідносин:

1. індивіди (фізичні особи): громадяни— особи, що мають громадянство даної держави; іноземці — особи, що мають гро­мадянство іншої держави; біпатриди — особи, що мають грома­дянство двох чи більше держав; апатриди — не мають громадян­ства будь-якої держави.

2. організації та об'єднання: державні органи, установи, підприємства, їх посадові особи; недержавні організації, їх посадові особи, рухи, партії, органи громадського самовряду­вання;

3. соціальні спільності: держава загалом; народ, нація; насе­лення певних частин території держави; трудові колективи.

Серед суб'єктів цивільно-правових відносин особливе місце посідають юридичні особи, до яких належать державні та недер­жавні організації, що мають такі основні ознаки:

а) організаційна єдність, тобто чітка внутрішня структура (ор­гани управління, підрозділи);

б) наявність відокремленого майна, здатність нести самостій­ну майнову відповідальність;

в) наявність круглої печатки і штампа з найменуванням орга­нізації;

г) право від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і обов'язків;

д) право від свого імені виступати позивачем і відповідачем у суді.

Юридичні особи можуть бути:

• некомерційними, діяльність яких спрямовується не на оде­ржання прибутків, а для задоволення певних невиробничих по­треб (парламент, органи виконавчої влади тощо);

• комерційними, які створюються для одержання прибутку (промислові підприємства, комерційні банки, акціонерні товарис­тва тощо).