- •Український правопис
- •§ 1. Ненаголошений о 11
- •Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє
- •§ 2. Ненаголошені е, и
- •§ 5. Я, ю, є
- •§ 6. Апостроф
- •§ 7. Йо, ьо
- •Чергування голосних § 8. Чергування о – і, е – і
- •О, е, що не переходять в і
- •Відхилення в чергуванні о – і, е – і
- •§ 9. Чергування е – о після ж, ч, ш, щ, дж, й
- •Чергування голосних у дієслівних коренях § 10. Чергування о — а
- •Е (невипадний) — і (невипадний)
- •Е (випадний) — и
- •§ 11. Чергування у — в
- •§ 12. Чергування і — й
- •§ 13. Чергування з — із – зі(зо)
- •Приголосні § 14. Літера г
- •§ 15. Літера ґ
- •Позначення м’якості приголосних § 16. Коли пишеться ь
- •§ 17. Коли ь не пишеться
- •Зміни приголосних при збігу їх § 18. Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст-
- •Зміни приголосних перед -ськ(ий), -ств(о)
- •Зміни приголосних перед -ш(ий) у вищому ступені прикметників (прислівників)
- •-Чн-, -шн-
- •Спрощення груп приголосних § 19. -ж(д)н-, -з(д)н-, -с(т)н-, -с(т)л-
- •-3(К)н-, -с(к)н-
- •-С(л)н-
- •Подвоєння та подовження приголосних § 20. Подвоєння приголосних при збігу їх
- •-Енн(ий), -анн(ий)
- •Подовження приголосних перед я, ю, є, і
- •Правопис префіксів § 21. З- (із-, зі-)
- •Без-, роз-, через- та ін.
- •Пре-, при-, прі-
- •Правопис суфіксів
- •-Ен(я) [-єн(я)]
- •-Івк(а) [-ївк(а)], -овк(а)
- •-Анн(ий), -енн(ий), -ан(ий), -ен(ий)
- •-Уват(ий) [-юват(ий)], -оват(ий), -овит(ий)
- •Дієслівні суфікси § 24. -ува- (-юва-), -ова-
- •-Овува-
- •-Ір- (-ир-)
- •Правопис складних слів загальні правила правопису складних слів
- •§ 25. Сполучні звуки о, е (є)
- •Складні слова без сполучного звука
- •§ 26. Складні іменники
- •§ 27. Прикладки
- •§ 28. Складні числівники та займенники
- •§ 29. Складні прикметники
- •§ 30. Прислівники
- •§ 31. Прийменники
- •§ 32. Сполучники
- •§ 33. Частки
- •Вживання великої літери (букви) § 34. Велика літера на початку речення
- •§ 35. Велика літера при звертаннях і в ремарках
- •§ 36. Велика та мала літери в рубриках
- •§ 37. Велика літера після двокрапки, на початку цитати тощо
- •§ 38. Велика літера у власних назвах
- •§ 39. Велика літера в складноскорочених назвах
- •§ 40. Графічні скорочення
- •Правила переносу § 41. Орфографічні правила переносу
- •§ 42. Технічні правила переносу
- •§ 43. Знак наголосу ( ́)
- •Іі. Правопис закінчень відмінюваних слів іменник § 44. Поділ на відміни
- •§ 45. Поділ на групи
- •Середній рід
- •2. М’яка група Чоловічий рід
- •Середній рід
- •Мішана група
- •Друга відміна Тверда група
- •М’яка група
- •Мішана група
- •Третя відміна
- •Четверта відміна
- •Уваги до правопису окремих відмінків і відміна § 47. А. Однина
- •§ 47. Б. Множина
- •II відміна а. Однина § 48. Родовий відмінок
- •§ 49. Давальний відмінок
- •§ 50. Знахідний відмінок
- •§ 51. Орудний відмінок
- •§ 52. Місцевий відмінок
- •§ 53. Кличний відмінок
- •Б. Множина § 54. Називний відмінок
- •§ 55. Родовий відмінок
- •§ 56. Давальний відмінок
- •§ 57. Знахідний відмінок
- •§ 58. Орудний відмінок
- •§ 59. Місцевий відмінок
- •§ 60. Кличний відмінок
- •Iiі відміна § 61. Однина
- •§ 62. Множина
- •§ 63. Відмінювання слова мати
- •IV відміна § 64. Однина
- •§ 65. Множина
- •§ 66. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини
- •Прикметник § 67. Тверда та м’яка групи прикметників
- •§ 68. Зразки відмінювання прикметників
- •Тверда група
- •М’яка група
- •Множина
- •§ 69. Ступенювання прикметників
- •Числівник кількісні числівники § 70. Відмінювання кількісних числівників
- •Порядкові числівники § 71. Відмінювання порядкових числівників
- •Дробові числівники
- •§ 74. Зворотний Займенник Відмінювання зворотного займенника
- •§ 75. Присвійні займенники Відмінювання присвійних займенників
- •§ 76. Вказівні займенники Відмінювання вказівних займенників
- •§ 77. Питальні займенники Відмінювання питальних займенників
- •§ 78. Означальні займенники Відмінювання означальних займенників
- •§ 79. Складні займенники (неозначені й заперечні) Відмінювання складних займенників
- •Дієслово
- •Друга дієвідміна
- •Перша дієвідміна
- •Зміни приголосних у дієсловах, дієприкметниках і віддієслівних іменниках
- •Відмінювання дієслів дати,їсти, вісти (відповістИй под.), бути
- •Майбутній час
- •Минулий і давноминулий час
- •§ 81. Наказовий спосіб
- •§ 82. Умовний спосіб
- •§ 85. Дієприслівник
- •Ііі. Правопис слів іншомовного походження приголосні § 86. L
- •§ 87. G, h
- •§ 88. F, Ph, Th
- •§ 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні
- •Передача звука j та голосних § 90. J
- •§ 91. Е, o, eu
- •Групи приголосних з голосними § 92. Апостроф
- •§ 93. Ь
- •§ 94. Дифтонги au, ou
- •IV. Правопис власних прізвищ § 101. Українські прізвища
- •§ 102. Відмінювання прізвищ
- •§ 103. Відмінювання імен
- •Тверда група
- •Тверда група
- •Зразок відмінювання жіночого імені та по батькові
- •§ 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ
- •§ 105. Неслов’янські прізвища
- •Складні і складені особові імена та прізвища й похідні від них прикметники § 106. Імена та прізвища (прізвиська)
- •§ 107. Похідні прикметники
- •Географічні назви § 108. Українські географічні назви
- •§ 109. Географічні назви слов’янських та інших країн
- •§ 111. Іншомовні географічні назви
- •§ 112. Відмінювання географічних назв
- •§ 113. Правопис прикметникових форм від географічних назв Суфікси -инськ(ий), -інськ(ий)
- •Суфікси -овськ(ий) [-ьовськ(ий)], -евськ(ий) [-євськ(ий)], -івськ(ий) [-ївськ(ий)]
- •§ 114. Правопис складних і складених географічних назв
- •V. Найголовніші правила пунктуації § 115. Крапка (.)
- •§ 116. Знак питання (?)
- •§ 117. Знак оклику (!)
- •§118. Кома (,) Кома в простому реченні
- •Кома в складному реченні
- •§ 119. Крапка з комою (;)
- •§ 120. Двокрапка (:)
- •§ 121. Тире (—)
- •§ 122. Крапки (...)
- •§ 123. Дужки [( )]
- •§ 124. Лапки (« »)
- •§ 125. Розділові знаки при прямій мові
Тверда група
Н. |
Олег-и |
Антон-и |
Дмитр-и |
Р. |
Олег-ів |
Антон-ів |
Дмитр-ів |
Д. |
Олег-ам |
Антон-ам |
Дмитр-ам |
Зн. |
Олег-ів |
Антон-ів |
Дмитр-ів |
Ор. |
Олег-ами |
Антон-ами |
Дмитр-ами |
М. |
Олег-ах |
Антон-ах |
Дмитр-ах |
Кл. |
Олег-и |
Антон-и |
Дмитр-и |
М’яка група |
Мішана група | |||
Н. |
Сергі-ї |
Ігор-і |
Терен-і |
Тимош-і |
Р. |
Сергі-їв |
Ігор-ів |
Терен-ів |
Тимош-ів |
Д. |
Сергі-ям |
Ігор-ям |
Терен-ям |
Тимош-ам |
Зн. |
Сергі-їв |
Ігор-ів |
Терен-ів |
Тимош-ів |
Ор. |
Сергі-ями |
Ігор-ями |
Терен-ями |
Тимош-ами |
М. |
Сергі-ях |
Ігор-ях |
Терен-ях |
Тимош-ах |
Кл. |
Сергі-ї |
Ігор-і |
Терен-і |
Тимош-і |
Примітка 1. В іменах типуАнтін, Нестір, Ничипір, Прокіп, Сидір, Тиміш, Федірівиступає тільки в називному відмінку, у непрямих —о:Антона, Антоновій т. д., але:Авенір — Авеніра, Лаврін — Лавріна, Олефір — Олефіра.
Примітка 2.Імена, що закінчуються в називному відмінку на -р, у родовому мають здебільшого закінчення-а:Віктор — Віктора, Макар — Макара, Cвітозаp — Світозара, але: Ігор — Ігоря, Лазар — Лазаря.
Примітка 3.Ім’яЛевпри відмінюванні має паралельні форми:ЛевайЛьва, ЛевовійЛьвові та ін.
3. Українські жіночі імена, що в називному відмінку однини закінчуються на приголосний, відмінюються як відповідні іменники III відміни:
Однина
Н. |
Любов |
Нінель |
Р. |
Любов-і |
Нінел-і |
Д. |
Любов-і |
Нінел-і |
Зн. |
Любов |
Нінель |
Ор. |
Любов’-ю |
Нінелл-ю |
М. |
Любов-і |
Нінел-і |
Кл. |
Любов-е |
Нінел-е |
Примітка.Форми множини від таких імен майже не вживаються.
Зразок відмінювання жіночого імені та по батькові
Н. Марі-яВасилівн-а(Андріївн-а, Іллівн-а)
Р. Марі-їВасилівн-и(Андріївн-и, Іллівн-и)
Д. Марі-ї Василівн-і(Андріївн-і, Іллівн-і)
Зн. Марі-юВасилівн-у(Андріївн-у, Іллівн-у)
Ор. Марі-єюВасилівн-ою(Андріївн-ою, Іллівн-ою)
М. Марі-їВасилівн-і(Андріївн-і, Іллівн-і)
Кл. Марі-єВасилівн-о (Андріївн-о, Іллівн-о)
§ 104. Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ
Найголовніші правила щодо правопису інших слов’янських прізвищ такі:
1. Російський звук е, польські іе, болгарський і сербськийе, чеськіе, ĕпісля приголосних передаються літероюе:Александров, Бестужев, Вельгорський, Венгеров, Веселовський, Державін, Кузнецов, Лермонтов, Озеров, Петров, Степанов, Тургенєв, Федін, Шмельова; Белич, Броневський, Веслав, Залеський, Мечислав, Міцкевич, Мічатек, Недич, Седлачек, Сенкевич, Сераковський, Ценкий, Чапек.
2. Російський звук епередається літероюєв таких випадках:
а) На початку слів: Євдокимов, Євтушевський, Єгоров, Єланський, Єлизаров, Єршов, Єфимов.
б) У середині слів після голосного та при роздільній вимові після приголосного: Бердяєв, Буєраков, Вересаєв, Гуляєв, Достоєвський, Ісаєнков; Аляб’єв, Афанасьєв, Григор’єв, Євгеньєва, Зинов’єв.
в) Після приголосних (за винятком шиплячих, ріц) у суфіксах-єв, -єєвросійських прізвищ:Ломтєв, Медведєв, М’ятлєв, Тимірязєв; Алексєєв, Веденєєв, Гордєєв, Матвєєв, Менделєєв, але: Муромцев, Нехорошев, Писарев, Подьячев, Усвятцев; Андреєв, Аракчеєв, Мацеєв, Плещеєв, а також у болгарських:Ботев, Друмеві под.
г) Коли російському екореня відповідає в аналогічних українських основахі(тобто на місці колишнього):Бєлінський, Звєрєв, Лєсков, Мєстечкін, Насєдкін, Пєшковський, Рєпін, Столєтов, Твердохлєбов.
3. Ё. Російська літераёпередається:
а) Сполученням літер йона початку слова, у середині після голосних, а також післяб, п, в, м, ф, колиёпозначає звукосполученняй+о:Йолкін; Бугайов, Воробйова, Окайомов, Соловйов.
б) Через ьов середині слова після приголосних, колиёпозначає сполучення м’якого приголосного зо:Алфьоров, Верьовкін, Дьорнов, Корольов, Новосьолов, Семьоркін, Тьоркін. Але у прізвищах, утворених від спільних для української та російської мов імен, пишемое:Артемов, Семенов, Федорові т. ін.
в) Через опід наголосом післяч, щ:Грачов, Лихачов, Пугачов, Щипачов.
4. Польське сполучення літер іопередається:
а) Сполученням літер йопісляб, п, в, м, ф:Голембйовський, Мйодович, Пйотровський.
б) Через ьопісля м’яких приголосних:Аньолек, Генсьорський, Козьолецький.
5. И (І)передається переважно черезив прізвищах, належних до південнослов’янських мов, у яких немає розрізненняи — і(болгарська, сербська та ін.):Величков, Живков, Христов; Белич, Караджич, Милетич, Радич, Ягич; але черезїпісля голосного: Раїч, Стоїч та черезі– на початку слова:Ікономов, Ілієв; Івич, Ігнатович.
У польських, чеських і словацьких прізвищах і передається:
а) Через і на початку слова та після приголосного:Івашкевич, Зволінський, Лінда, Міцкевич; Індра, Єдлічка, Мічатек.
б) Через ипісля шиплячих і в суфіксах-ик, -ицьк-, -ич (-евич, -ович):Бжозович, Козицький, Конопницька, Коперник, Ceнкевич, Шимчак; Гавлик, Жижка, Міклошич, Фучик.
6. Російська літера ипередається:
а) Літерою іна початку слова та після приголосних (крім шиплячих іц):Ігнатов, Ігнатьєв, Ісаєв; Багіров, Гагарін, Мічурін, Пушкін.
б) Літерою їпісля голосного й при роздільній вимові після приголосних (післяьта апострофа):Воїнов, Гур’їн, Ізмаїлов, Ільїн.
в) Літерою и:
1) Після дж,ж, ч, ш, щіцперед приголосним:Гаршин, Гущин, Дорожин, Лучин, Цецилін, Чичиков, Шишкін, Щиглов; це стосується й прізвищ інших народів: Абашидзе, Вашингтон, Джигарханян, Жильєрон, Тажибаєв; Цицерон, Чиковані тощо; також Чингісхан, але перед голосним пишетьсяі: Жіоно, Тиціан.
2) У прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської мов та інших слов’янських мов: Борисов, Ботвинник, Вавиловський, Виноградов, Глинка, Данилов, Казимирський, Кантемир, Кирилов, Кисельов, Миронов, Митрофанов, Мишкін, Никифоров, Одинцов, Пивоваров, Пиляєв, Писарев, Смирнов, Тимофєєв, Титов, Тихомиров, але: Нікітін, Ніколаєв, Філіпповтощо, вихідними для яких є імена, відмінні від українських.
3) У префіксі при:Прибилкін, Привалов, Пришвін.
4) У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-:Бєликов, Голик, Котельников, Крутиков, Новиков; Гнідич, Григорович, Кулинич, Станюкович, Трублаєвич; Голицин, Палицин; Радищев, Татищев.
7. Російську літеру ы(польську, чеську, словацькуу) передається літероюи:Крутих, Малицин, Рибаков, Циганков, Чернишов; Виспянський, Пташинський; Масарик.
Білоруські прізвища передаються за традицією: Журавський, Короткевич,але:Бядуля, Янка Купала, Цьоткай под.
8. Ą, Ę. Польські носовіą, ęпередаються:
а) Сполученнями літер ом, емперед губними приголосними:Домбровський, Заремба, Кемпа.
б) Сполученнями літер он, енперед іншими приголосними:Зайончек, Пайонк, Пйонтек, Свьонтек; Венгжинович, Єндриховський, Свенціцький.
9. Суфікси слов’янських прізвищ-ск(ий), -цк(ий), -ск(і), -цк(і), -sk(i), -ck(i), -dzk(i), -sk(ý), -ck(ý)передаються відповідно через-ськ(ий), -цьк(ий), -дзьк(ий):Броневський, Даргомижський, Маяковський, Мусоргський, Островський; Гомулицький, Городецький; Грудзький, Завадзький; так само зьпишуться російські прізвища на-ск(ой), -цк(ой): Луговськой (Луговська), Трубецькой (Трубецька).
М’якість польських приголосних n’, s’, с’ (dz’) у прізвищах перед суфіксами-ський, -цький і м’якими приголосними не позначається м’яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціяхн, с, ц (дз)пом’якшуються:Виспянський, Яблонський; Свядек, Цвік. В усіх інших випадках м’якість попередніх приголосних передається літерамиі, ю, ятаь(у кінці слова):Дзісь, Дзюравець, Сятковський.
10. Прізвища з прикметниковими закінченнями.Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так:-ыйчерез-ий;-ийпісля твердого приголосного — через-ий, після м’якого приголосного — через-ій; -ая, -яя— через-а, -я:Бєлий, Зоркий, Крайній; Бєла, Горова, Крайня.Закінчення-ойпередається через-ой:Донськой, Полевой, Толстой.
Прикметникові закінчення білоруських прізвищ -ы, чеських-ý, польських-у, болгарських-ипередаються через-ий:Бялий, Гартний, Гуляшкий, Неврлий, Неєдлий, Новотний, Палацький.
11.Апостроф.Апостроф пишеться після губних, задньоязикових ірпередя, ю, є, ї:Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, В’яльцева, Григор’єв, Захар’їн, Луб’янцев, Лук’янов, Пом’яловський, Прокоф’єв, Рум’янцев, Юр’єв; передйоапостроф не пишеться: Воробйов, Соловйов.
Примітка.Колия, юозначають сполучення пом’якшеного приголосного за, у, то апостроф перед ними не пишеться:Бядуля, Пясецький, Рюмін.
12.Ь.а) Знак м’якшення пишеться в прізвищах після м’яких приголоснихд, т, з, с, ц, л, н:
1) Перед я, ю, є, ї:Дьяконов, Панкратьєв, Третьяков, Полозьєв, Саласьєв, Ульянов, Ільюшин, Ананьїн.
2) Перед приголосними: Вольнов, Коньков.
3) У кінці слова: Лось, Соболь.
Примітка.Колия, юозначають сполучення м’якого приголосного за, у, то перед нимиьне пишемо:Дягилев, Зябрєв, Ляпунов, Цявловський, Тюменєв.
б) Твердий кінцевий приголосний цу прізвищах із суфіксом-ецьпом’якшується:Глуховець, Скиталець.
Примітка.У неслов’янських прізвищах кінцевецтверде:Клаузевіц, Ліфшиц, Моріц.