5. Мова і професія

Мова нації – універсальна система, в якій живе національна душа кожного народу, його світ, його духовність. На часі сьогодні – розширення сфер функціонування української мови. Адже це засіб не лише спілкування, а й формування нових виробничих відносин.

Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини має велике значення для всіх. Оскільки мова не лише обслуговує сферу духовної культури, а й пов'язана з виробництвом, його галузями та процесами, з соціальними відносинами, вона – елемент соціальної сфери.

У сучасному житті по-новому розглядаються питання функціонування мови. Основний критерій – знання свого фаху, рівень володіння професійною термінологією.

Науково-технічний прогрес, зокрема комп'ютеризація та інформатизація в усіх галузях науки й техніки, перебудова соціально-економічної, політичної й освітньої систем в Україні, зокрема входження до Болонського процесу, насичують нашу мову сучасними поняттями, термінами, зумовлюють динаміку творення нових власне українських слів і запозичення іншомовних, нині здебільшого англійських. Разом із піднесенням рівня фахових знань представників різних професій підвищуються й вимоги до мови.

У зв'язку з упровадженням української мови на підприємствах та в установах помітно збагачується словник професійної термінології новою науково-технічною, соціально-політичною лексикою.

Що означає знати мову своєї професії? Це – вільно володіти лексикою свого фаху, вільно нею послуговуватися. Мовні знання – один із основних компонентів професійної підготовки. Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання й діяльності, то правильного професійного спілкування людина вчиться все своє життя. Знання мови своєї професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися на виробництві, в безпосередніх наукових і ділових контактах.

Спеціаліст харчової промисловості повинен мати широкий соціальний кругозір, вміти з наукових позицій аналізувати явища, процеси й проблеми суспільного життя в Україні, історичне минуле й теперішній стан, усвідомлювати значення своєї професійної й громадської діяльності для подальшого розвитку суспільства, знати та вміти аналізувати тенденції світового розвитку науково-технічного прогресу в обраній галузі харчової промисловості й використовувати їх на благо своєї країни. Спеціаліст повинен бути ерудованим, знати історію української та світової культури, вільно володіти українською мовою, професійно користуватися однією з іноземних мов, а також мати потребу в постійному професійному, духовному та фізичному вдосконаленні.

Понад двісті років тому видатний український філософ Григорій Сковорода створив учення про “сродну працю”, яке стало вагомим набутком вітчизняної філософії. Згідно з ним, “сродною” називається будь-яка праця, яка припала до вподоби людині, праця “споріднена” з її розумом, тілом та душею. “Сродність” обраної справи безпосередньо залежить від мови, якою майбутні фахівці спілкуються в процесі роботи, адже за допомогою мови формується думка. А отже, мислительна діяльність студента під час роботи набуває нового напряму – осмислення та переосмислення головних аспектів фаху, що стане продуктивним у засвоєнні попередніх знань і формування нових.