- •Міністерство освіти і науки україни
- •Програма вивчення дисципліни
- •2. Основні етапи розвитку української літературної мови
- •3. Норми літературної мови
- •4. Стильове розмаїття сучасної української мови
- •5. Мова і професія
- •Література
- •2. Мовні засоби наукового стилю
- •3. Визначення офіційно-ділового стилю, його підстилів
- •4. Визначення документів, їх класифікація
- •5. Мовні засоби ділового стилю
- •6. Оформлення та укладання ділової документації
- •Література
- •Тема 3 лексичні норми сучасної української мови у професійному спілкуванні
- •1. Поняття лексики, лексикології, лексикографії
- •2. Співвідношення термінології та професіоналізмів у фаховому мовленні
- •3. Синонімія, омонімія та паронімія у професійному мовленні
- •4. Правила вживання та правопису слів іншомовного походження
- •5. Сучасна наукова класифікація словників
- •Література
- •2. Особливості вживання іменних форм
- •3. Дієслівні форми у професійному мовленні
- •Література
- •2. Інфінітивні та пасивні конструкції. Віддієслівні іменники. Дієприкметникові та дієприслівникові звороти
- •3. Прості та складні речення. Вставні слова
- •4. Пряма мова та цитування
- •Література
- •Тема 4 культура усного професійного спілкування
- •1. Види та жанри усного спілкування за професійним спрямуванням. Доповідь. Лекція. Бесіда
- •2. Культура мовлення. Мовний етикет
- •3. Вербальні та невербальні засоби спілкування
- •4. Суржик і сленг як мовні явища
- •Література
- •Плани практичних занять
- •Тематика контрольних робіт Варіант 1
- •Варіант 2
- •Варіант 3
- •Варіант 4
- •Варіант 5
- •Варіант 6
- •Варіант 7
- •Варіант 8
- •Варіант 9
- •Варіант 10
- •Варіант 11
- •Варіант 12
- •Варіант 13
- •Варіант 14
- •Варіант 15
- •Варіант 17
- •Варіант 18
- •Варіант 19
- •Варіант 20
- •Варіант 21
- •Варіант 22
- •Правлєнію ксп “Праця”
- •Варіант 24
- •Варіант 25
- •Запитання для самоконтролю знань студентів
- •Список рекомендованої літератури Основна
- •Додаткова
5. Мова і професія
Мова нації – універсальна система, в якій живе національна душа кожного народу, його світ, його духовність. На часі сьогодні – розширення сфер функціонування української мови. Адже це засіб не лише спілкування, а й формування нових виробничих відносин.
Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини має велике значення для всіх. Оскільки мова не лише обслуговує сферу духовної культури, а й пов'язана з виробництвом, його галузями та процесами, з соціальними відносинами, вона – елемент соціальної сфери.
У сучасному житті по-новому розглядаються питання функціонування мови. Основний критерій – знання свого фаху, рівень володіння професійною термінологією.
Науково-технічний прогрес, зокрема комп'ютеризація та інформатизація в усіх галузях науки й техніки, перебудова соціально-економічної, політичної й освітньої систем в Україні, зокрема входження до Болонського процесу, насичують нашу мову сучасними поняттями, термінами, зумовлюють динаміку творення нових власне українських слів і запозичення іншомовних, нині здебільшого англійських. Разом із піднесенням рівня фахових знань представників різних професій підвищуються й вимоги до мови.
У зв'язку з упровадженням української мови на підприємствах та в установах помітно збагачується словник професійної термінології новою науково-технічною, соціально-політичною лексикою.
Що означає знати мову своєї професії? Це – вільно володіти лексикою свого фаху, вільно нею послуговуватися. Мовні знання – один із основних компонентів професійної підготовки. Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання й діяльності, то правильного професійного спілкування людина вчиться все своє життя. Знання мови своєї професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися на виробництві, в безпосередніх наукових і ділових контактах.
Спеціаліст харчової промисловості повинен мати широкий соціальний кругозір, вміти з наукових позицій аналізувати явища, процеси й проблеми суспільного життя в Україні, історичне минуле й теперішній стан, усвідомлювати значення своєї професійної й громадської діяльності для подальшого розвитку суспільства, знати та вміти аналізувати тенденції світового розвитку науково-технічного прогресу в обраній галузі харчової промисловості й використовувати їх на благо своєї країни. Спеціаліст повинен бути ерудованим, знати історію української та світової культури, вільно володіти українською мовою, професійно користуватися однією з іноземних мов, а також мати потребу в постійному професійному, духовному та фізичному вдосконаленні.
Понад двісті років тому видатний український філософ Григорій Сковорода створив учення про “сродну працю”, яке стало вагомим набутком вітчизняної філософії. Згідно з ним, “сродною” називається будь-яка праця, яка припала до вподоби людині, праця “споріднена” з її розумом, тілом та душею. “Сродність” обраної справи безпосередньо залежить від мови, якою майбутні фахівці спілкуються в процесі роботи, адже за допомогою мови формується думка. А отже, мислительна діяльність студента під час роботи набуває нового напряму – осмислення та переосмислення головних аспектів фаху, що стане продуктивним у засвоєнні попередніх знань і формування нових.