Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
(3-й курс) Книги по Укр мове / З.Мацюк, Н.Станкевич..rtf
Скачиваний:
2154
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
5.09 Mб
Скачать

9 Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. Ред. І.К. Білодіда. - к., 1969. - с. 417.

Входячи до складу термінологічних сполук, дієприкметники часто послаблюють значення дії і вступають у синонімічні чи антонімічні відношення подібно до прикметників, напр.: фіксовані (витрати) -постійні, рентні; передавальні (платежі) — трансферні.

Дієприкметники можуть втрачати ознаки дієслова і прикметника та переходити в іменники, напр.: Береженого Бог береже!

4. Дієприслівник - це незмінна форма дієслова, яка виражає супро-відну до основної дію (завершену або незавершену).

Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи тепе­рішнього часу дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -учи/ -ючи (від дієслів І дієвідміни) або -ачи /-ячи (від дієслів II дієвідміни), напр.: тонути (тон-уть) —> тонучи, купувати (купу-ють) —> купуючи, просити (прос-ять) —> просячи, кричати (крич-ать) —» кричачи. У зі­ставленні з основним дієсловом-присудком конкретизується їх часова співвіднесеність: а) одночасність, напр.: Шумлять, заїжджаючись на свято, люди; б) попередність, напр.: Дивуючись зі спритності вико­навців, керівник, однак, похвалив їх роботу; в) наступність, напр.: Готу­ючи бланки, він забув попередньо узгодити їх структуру з керівником.

Дієприслівники доконаного виду утворюються від основи інфіні­тива за допомогою суфіксів -ши або -вши, вибір яких зумовлений ха­рактером кінцевого звука основи (приголосний або голосний), напр. : прибіг-ти —> прибіг-ши, сказа-ти —> сказа-вши. Виражають, як прави­ло, додаткову дію, яка відбувається перед основною, напр.: Заслухав­ши та обговоривши звітну доповідь керівника відділу, працівники од­ноголосно ухщлили... .

Особливістю вживання дієприслівників є їх неодмінний зв'язок із суб'єктом - виконавцем основної дії. Порушення такої співвіднесе­ності призводить до логіко-синтаксичних помилок, напр.: Перевірка пройшла, не виявивши ніяких порушень; Зважаючи на подвійну функ­цію, їх кількість коливається від двох до п 'яти.

Дієприслівники можуть стосуватись предикативних прислівників, інфінітивів, безособових дієслів, напр.: Важко стає, таке згадуючи; Треба заспокоїтися, забувши про неприємності; Перебираючи фак­ти, не віриться у непричетність їх до справи.

5. Предикативні форми на -но, -то — це незмінні форми дієслова,що виступають головним членом (присудком) у безособових реченнях.

10 Вихованець і.Р., Городенська к.Г. Зазнач, праця. - с. 291.

За своєю семантикою та використанням форми на -но, -то станов­лять специфіку української мови, яка вирізняє її з-поміж інших сло­в'янських мов10.

Утворюються вони від основи пасивних дієприкметників за допо­могою суфікса -о, напр.: завершений) —» завершен-о, написан(ий) —» написан-о, здобут(ий) —> здобут-о. Саме ці форми вживають замість пасивних дієприкметників, якщо хочуть наголосити на дії, а не на ознаці, пор.: Запрошення розіслано вчасно замість Запрошення розі­слані вчасно.

Особливого звучання набувають предикативні форми на -но, -то в текстах художньої літератури, напр.: Все розтрачено, розгублено,

Бо воно було людьми

Не шановано, не люблено (Олександр Олесь).

Виражаючи значення результативного стану, що є наслідком вико­наної дії, такі форми дієслова зосереджують в собі „усю силу висло­ву", їх використовують на останньому етапі пасивізації" суб'єкта дії двоскладних речень, пор.: Адміністраиія виплатила заборгованість —> Заборгованість виплачена (адміністрацією) —> Заборгованість виплачено.

За характером своєї семантики виражають дію перехідну, минулу, пасивну. Однак можуть передавати значення майбутньої дії за допо­могою допоміжного дієслова бути, напр.: Роботу буде завершено вчасно.

Як правило, безособові дієслівні форми на -но, -то вживають у значенні „хтось щось зробив", напр.: Роботу завершено (хтось завер­шив); Лист відправлено (хтось відправив). Рідко їх використовують стосовно явищ природи, напр.: Поля затоплено (вода затопила).

Слід пам'ятати, що форми на -но, -то в українській мові є безосо­бовими і не можуть мати при собі навіть пасивного суб'єкта, вираже­ного формою орудного відмінка, типу Нами проаналізовано, а треба У роботі проаналізовано.

Там само. - С. 290.

51 1