6. Оцінка якості ферментних препаратів
На всіх стадіях культивування продуцентів і виділення ферментів проводять передбачені схемою техно-хімічного контролю аналізи. Готові ФП аналізують на відповідність їх якості вимогам нормативно-технічної документації.
Кожен ФП перед його промисловим виробництвом ретельно перевіряють в спеціальних медичних закладах на токсичність. Перевірку проводять протягом кількох місяців (а то й років) на кількох поколіннях тварин.
Активність ФП виражають в мікромолях субстрату, що прореагував в присутності 1г чи 1 см3 ФП в заданих умовах (температура, рН, концентрація субстрату) за 1 хв. Число мкМ і буде дорівнювати числу стандартних одиниць активності.
Для оцінки (співставлення) роботи різних заводів, а також для встановлення відпускної ціни, вводять поняття "умовна активність ФП". Перерахунок проводять за формулою:
Де Qум. - кількість умовного ФП, т ; Qтов. - кількість товарного ФП, т; Атов - фактична активність ФП, од./г; Аум - умовна активність ФП, од./г.
Дуже часто активність ФП різних партій, отриманих на одному і тому ж заводі, помітно відрізняється. Тому для кожного ФП встановлюють базисний рівень активності, а у виробництві повинні досягти її дещо більшою (з запасом в 20-30%). Для отримання постійної активності до ФП додають наповнювачі, які по відношенню до ферментів мають бути не просто інертною сполукою, а і стабілізатором. Хорошою добавкою і стабілізатором амілолітичних ферментів є крохмаль, пектолітичних - крохмаль і хлористий натрій.
Необхідну кількість наповнювача можна розрахувати за формулою
де S - кількість наповнювача, що необхідна для отримання стандартного за активністю ФП, кг; а - активність вихідного препарату, од./г; b - кількість вихідного препарату, кг; с - стандартна активність препарату, од./г.
Питання для самоперевірки
1. Екстрагування та фракціювання ферментів
2. Режими вакуум-упарювання ферментних розчинів.
3. Режими отримання ФП з індексами ГЗх і ПЗх.
4. Органічні розчинники для осаджування ферментів та вимоги до них.
5. Фактори, від яких залежить швидкість і повнота осаджування ферментів.
6. Види і суть мембранних способів очистки і концентрування ферментних розчинів.
7. Адсорбційні методи розділення і очистки ферментів.
8. Іммобілізовані ферменти і переваги їх застосування.
9. Способи іммобілізації ферментів.
10. Що таке “умовна активність ФП”?
11. Стандартизація і стабілізація ФП.
Додатки
1. Основні фізико-хімічні показники якості ячменю, який використовують для виробництва пивоварного солоду
|
Показники |
Ячмінь | |
|
1 класу |
2 класу | |
|
1 |
2 |
3 |
|
Колір |
світложовтий або жовтий |
Світложовтий, жовтий або сірувато-жовтий |
|
Вологість, %, не більше |
14,5 |
15,0 |
|
Маса 1000 зерен, грам, не менше |
40,0 |
38,0 |
|
Масова частка білка, %, не більше |
11,0 |
11,5 |
|
Вміст сміттєвих домішок, %, не більше |
1,0 |
2,0 |
|
Вміст зернових домішок, %, не більше |
2,0 |
5,0 |
|
Дрібних зерен, %, не більше |
5,0 |
7,0 |
|
Крупність, %, не менше |
85,0 |
70,0 |
|
Здатність до проростання, %, не менше (для зерна, поставленого не раніше, як через 45 днів після його збирання) |
95,0 |
92,0 |
|
Життєздатність, %, не менше (для зерна, поставленого раніше 45 днів після його збирання) |
95,0 |
95,0 |
|
Зараженість шкідниками |
Не допускається, крім зараженості кліщами не вище І ступеня | |
|
Примітка 1. Крупність – відношення маси зерен ячменю – залишку на ситі з отворами розміром 2,5 мм х 20 мм до маси наважки зерна, виражене у відсотках. | ||
|
Примітка 2. Рекомендовані вимоги до якості пивоварного ячменю за показником "Екстрактивність, %, не менше": для 1 класу – 79,0, 2 класу – 77,0, що обумовлюється в договорі (контракті) між постачальником і покупцем | ||