Эксперимент.психология / Типи та види експ укр

5. Типи і види експериментальних досліджень

Експериментальні дослідження відрізняються від стихійних форм пізнання тим, що засновані на формативній (форма, формальність) діяльності і, зокрема, науковому методі. Вони передбачають фіксацію мети, задач, засобів дослідження і можливість відтворення результату.

Дослідження (експериментальне дослідження в широкому смислі) за метою їх проведення можна розділити на декілька типів:

1. Пошуковий експеримент – проводиться у разі, коли невідомо чи є зв'язок між залежною і незалежною змінними, мета – перевірка наявності або відсутність такого зв'язку.

Частіше спрямований на отримання принципово нових результатів в малодосліджених областях.

2. Підтверджуючий (відтворюючий) експеримент – коли наявність зв'язку встановлена і необхідно уточнити її характер, інтенсивність і інші характеристики.

Спрямований на повторення дослідження для визначення надійності, достовірності і об'єктивності наявних даних.

3. Критичний експеримент – проводиться в цілях перевірки існуючої теорії, моделі, гіпотези або для перевірки двох альтернативних гіпотез.

4. Уточнюючий експеримент – проводиться з метою уточнення меж, в яких діє дана теорія або закономірність. Пропонує зміну умов проведення відповідно до первинного зразка.

У сучасній експериментальній психології також прийнята найпоширеніша класифікація основних видів експерименту, з опорою на структуру психологічного експериментального дослідження (переважно мають на увазі експеримент у вузькому смислі).

Виділяють такі види:

• Пілотажний – проводиться на невеликій вибірці, не претендує на поглибленість, використовується для перевірки планів, методик, правильності вибору змінних. В ньому немає жорстких вимог до результатів і немає жорсткого контролю зовнішніх змінних.

• Вирішальний – проводиться, коли не вдається шляхом аналізу наявних даних вибрати одну гіпотезу. Націлений на відсів менш вірних гіпотез. Вимоги в порівнянні з пілотажним підвищуються, але не максимальні.

• Констатуючий – проводиться з метою встановлення наявного рівня розвитку або стану залежних змінних. Вимоги жорсткі. Може здійснюватися і як самостійне дослідження – в цьому випадку близький до психодіагностичного дослідження.

• Формуючий – проводиться після констатуючого з метою здійснення масованого впливу на залежну змінну, із задачею вироблення, розвитку або розкриття нових властивостей і якостей. Найчастіше використовується в педагогічній психології.

• Контрольний – може проводитися як самостійне дослідження, так і після формуючого експерименту, для встановлення ефективності впливу, здійсненого в ході формуючого експерименту (за схемою та методичними вимогами є подібним до констатуючого).

Експериментальне дослідження може включати як окремі види експерименту (окремо не проводиться лише формуючий експеримент), так і весь блок видів експерименту у встановленому порядку.

Також слід мати на увазі розподіл на два основних виду експериментального дослідження: лабораторний (штучний) та природній.

Якщо з погляду контролю змінних розглядати природний і лабораторний експерименти, то можна сказати, що:

• У лабораторному експерименті всі змінні чітко контролюються;

• А в природному неможливо врахувати і проконтролювати всі зовнішні змінні. Ці результати перевіряють в лабораторних умовах.