literatura_TMFV_dlya_studentiv / Калуська дошкільне тіловиховання / 154-155

Співаночку співають досхочу, тільки за кожним разом, на слова: "Зробіть ось так" виконують інший рух (беруться за руки, присідають, підіймають руки вгору, беруться в боки, пританцьовують тощо).

Оса

Гравців — непарна кількість. Діти утворюють пари. Той, хто зали­шився сам, "оса". Вона займає визначене місце. Пари розлучаються і діти юрбою прибігають до "оси" й питають: "Осо, осо, ти дуже лиха?" Та відповідає: "Як укушу, так знатимеш! Я не зла, не лиха, а кого захочу, того й зловлю". Після цих слів вона ловить тих дітей, що бі­жать або стоять поодинці. В момент наближення "оси" гравці швидко об'єднуються в пари, при її віддаленні — розлучаються і переміщу­ються довільно. Гравець, котрого "оса" спіймає, стає "осою".

Панас

Діти в колі вибирають Панаса. Панас - у центрі, діти, взявшись за руки, ідуть по колу і промовляють:

Панасе, Панасе, не лови нас. (2 рази)

Дам тобі кошик груш,

Тільки ти нас не руш. (2 рази)

На рахунок "Раз, два, три" хлопчики й дівчатка промовляють: "Раз, два, три - нас лови". Панас ловить дітей. Спійманий - стає Панасом, і гра повторюється.

Перепілка

Діти стоять у колі і лічилкою вибирають "перепілку", яка всере­дині кола виконуватиме всі рухи, про які ніде мова у пісні. Малюки повинні повторювати приспів. Лічилкою вибирають "шуліку", який має бути поза колом. Діти співають.

А в нашої нерепідоньки та й голівка болить.

Приспів: Тут була, тут була перепілонька,

Тут була, тут була білозірочка.

А в нашої перепілоньки білі ручки болять. Приспів.

А в нашої перепілоньки та й колінця болять. Приспів.

А в нашої перепілоньки та й плечики болять. Приспів.

154

А в нашої нерепілоньки крильця не болять.

Перепілка літає у колі та поза ним.

На сигнал "Шуліка летить" "перепілка" залітає у коло, "шуліка" намагається спіймати її. Спіймана "перепілка" стає на місце. Вибира­ють іншу "перепілку", і гра повторюється.

Петрушка

Дівчата сідають на землю в рядок, одна одній на коліна. Одна із дівчаток не сідає, а підходить до першої в ряду й каже:

— Просили мати петрушку на юшку.

Сказавши так, бере її за руки й хоче вирвати з рук подружки, яка, обхопивши руками, не пускає. Вирвавши і поставивши її обіч, підходить до другої, далі - до третьої і так до останньої. Якщо дів­чинка, котра рве "петрушку", слабенька, то довго старається, поки їй вдасться витягнути гравця з рук іншого.

Повінь

Діти утворюють коло, присідають і вдають, що сплять. Один із грав­ців ("вартівник") ходить у середині, сторожує і кричить: "Повінь! Ря­туйтеся!" Тоді всі розбігаються, шукаючи собі притулок (зависають на плоті, паркані, дереві, стають або сідають на камінь, на сходи, драбину). Примостившись, перебігають з місця на місце, а "вартівник" намагається їх спіймати. Котру дитину спіймає, та стає "вартівником". Хто не знай­шов придатного для себе місця, йде на допомогу "вартівникові".

Птахи

Діти називають себе іменами пташок і сідають па відкритому міс­ці. Один хлопець підходить до них і каже: "Дайте мені голуба".

Той, хто назвався "голубом", встає і біжить, а цей хлопець його наздоганяє. Якщо "голуб" не встигне сісти на своє місце і його спій­мають, то стає на місце того, котрий ловив, а той сідає. Гра продов­жується доти, доки діти не втомляться.

Півник

Грають три дівчинки старшого дошкільного віку. Дві дівчинки сі­дають на траві, простягнувши ноги одна проти одної і поклавши одну ногу на носок іншої. Зверху ставлять руки так, щоб утворився бар'єр. Через нього перестрибує третя дівчинка так, щоб не зачепитися й не впасти. Якщо перестрибне чисто, то стрибає ще, а як не перестрибне стрибає інша, з тих, що сиділи.

155

Розділ V. Ігри, спрямовані на активізацію рухової діяльності у дітей дошкільного ві