тезы и авторы / тезы и авторы / Лазарєва О.М.,Мазурець О.О / Формування саногенного мислення і способу життя

Формування саногенного мислення і способу життя

у молодшого школяра як провідного чинника

його навчальних досягнень.

О.М.Лазарєва,О.О.Мазурець

Актуальність дослідження. Сучасна школа спрямована на інтенсифікацію навчального процесу. У зв’язку з цим одним з найважливіших завдань є впровадження в шкільну практику валеологічного підходу до організації способу життя і навчання. Вітчизняна педагогіка і психологія найважливішим чинником діяльності учнів вважає єдиний комплекс особистісних якостей, які формуються, насамперед, саногенним складом мислення (оптимістично-стверджуючим).

На відміну від традиційного розуміння мислення як сукупності розумових дій, що спрямовані на вирішення певних проблем, в основі яких зовнішні цілі, термін “саногенне мислення” відображає вирішення внутрішніх проблем - страждання від образи, переживання негараздів і т. д.

. Найбільш систематизовано і об’ємно проблема саногенного мислення розглянута Ю.М. Орловим. Він вважає, що головна роль саногенного мислення – це створення умов для самовдосконалення, а саме відчуття гармонії між самим собою і оточуючим світом, позбавлення від поганих звичок, контроль своїх емоцій, потреб. Це мислення, яке зменшує внутрішній конфлікт, напругу, позбавляє від давніх образ, комплексів, сприяє оздоровленню психіки, попереджує захворювання

Патогенне мислення не можна ототожнювати з патологічним, що є характерною ознакою психічно хворих людей. Патогенне мислення – цілком нормальне, але має такі риси, що сприяють напруженню психіки, формуванню реакцій і стереотипів конфліктної поведінки. Внаслідок цього може бути погіршення психічного і соматичного здоров’я.

Найбільш характерні риси патогенного мислення:

1. Повна свобода уяви, відрив від реальності, омріяність. Така уява легко актуалізує негативні образи, що супроводжуються негативними емоціями та інструментальними реакціямиВідсутність уміння здійснювати акт зупинки мислення, тобто виконувати стоп-реакцію.

2. Відсутність рефлексії, тобто відсутність вміння аналізувати свою поведінку. Це призводить до повного занурення в ситуацію навіть після того як вона минула, ототожнюючи себе з негативними образами уяви, що призводить до ненормальних реакцій поведінки.

3. Тенденція берегти і плекати в собі образу, ревнощі, сором, страх і т.д. Ця риса патогенного мислення зазвичай поєднується з невихованістю і неприйнятністю принципів психогігієни. Людина віддає себе під владу негативного стану, не усвідомлюючи тенденції формування патології.

Саногенне мислення на відміну від патогенного, сприяє оздоровленню психіки, зняттю внутрішньої напруги, позбавленню від давніх образ, комплексів. Мета такого мислення свідомо визначена.

Найбільш характерні риси саногенного мислення:

1. Досить високий рівень зосередженості й концентрації уваги на об’єктах роздумів. Уміння сконцентруватися і викликати потрібні образи можна досягти практикою візуалізації об’єктів, як реальних так і розумових.

Висновки. Провідним чинником навчальних досягнень учнів початкових класів є формування у них саногенного складу мислення і способу життя. Саме саногенне мислення сприяє оптимізації навчального процесу, створює внутрішні умови для оптимального функціонування пізнавальних процесів і формування позитивних якостей розуму. Важливим фактором і передумовою формування саногенного мислення у дітей є створення ситуації успіху кожному учневі.