Безперервна пропедевтична педагогічна практика в умовах кредитномодульної системи освіти: методичні рекомендації студентам практикантам - Харків: ХНПУ, 2006.- 22с. Методичні рекомендації для студентів педагогічних навчальних закладів / Bezperervna_propedevtychna_praktyka_metodychni_rekomendatsii

фахової підготовки, директором школи і завіряється печаткою навчального закладу.

Орієнтовна схема звіту студента-практиканта З В І Т

про роботу студента ____________курсу ______________ групи

_________________________ факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, _________________

_____________________________________________________________,

(прізвище, ім'я, по батькові)

який проходив педагогічну практику в ____________________________

школі м.Харкова (Харківської області) в період з ________________ по по _________________ 20___ року.

Зміст звіту

1.Матеріальна база навчального закладу, педагогічні кадри, учнівські організації, тощо.

2.Педагогічна проблема, над якою працює колектив школи.

3.Кількість відвіданих уроків за період практики, в тому числі з фахової дисципліни. Загальний аналіз уроків, які були відвідані. Що найбільш запам'яталося і сподобалося, які є зауваження.

4.Які форми виховної роботи відвідані за період практики.

5.Власне відношення до виховної роботи, яка здійснюється в

школі.

6.Висновки та пропозиції.

Схема аналізу плану виховної роботи класного колективу

1.Додержання основних структурних компонентів плану виховної роботи.

2.Відповідність визначеної проблеми класного колективу, мети і завдань виховання школярів їх віку.

3.Узгодженість з загально шкільним планом виховної роботи.

4.Наявність різноманітних форм виховної робот.

5.Наявність в плані виховної роботи заходів, що присвячені державним, регіональним традиційним святам.

6.Спрямованість заходів на всебічний розцінок особистості.

Схема аналізу виховного заходу

1.Найменування виховного заходу, дата проведення, місце, вік

дітей.

2.Визначення форми (жанру): етична бесіда. диспут, свято, похід - екскурсія, психологічний тренінг, урок самоврядування та ін.

3.Конкретні педагогічні цілі та виховні задачі, що реалізується саме на цьому заході (нагадаємо, що головною метою виховного заходу є зміна відношень).

4.Наявність плану підготовки та проведення заходів, його продуманість, доцільність, закінченість.

5.Участь колективу вихованців у розробці цілей, плану проведення заходів та мотивація учасників на активність.

6.Опис та аналіз ходу підготовчої роботи, розподіл доручень, ставлення учасників до їх виконання.

7.Педагогічна позиція педагога, стимулювання ініціативи, активності, самостійності вихованців, мистецтво залучення помічників.

8.Облік вікових особливостей, індивідуальних та колективних запитів та інтересів дітей.

9.Позиція школярів при проведенні заходів (активність та ініціатива або байдужість та пасивність).

10.Позитивні, найвдаліші моменти проведеного заходу, наявність виховної ситуації: моральна радість, гордість, за себе та товаришів або моральне каяття. Недоліки та труднощі у роботі, шляхи їх усунення.

11.Ступінь досягнення поставлених цілей.

12.Спрямованість у майбутнє, наявність перспектив, розвиток проблеми у наступних заходах, системність виховної роботи у класі.

Аналіз уроку.

Якість і ефективність уроку визначається ступенем розумового розвитку школярів, який відбувається в ході уроку, та прирощуванням знань, умінь та навичок у всіх учнів класу. Розв'язання цих завдань не залежить не тільки від предметної, але і від методичної підготовки вчителя. Майстерність вчителя - у багатьом залежить, віл уміння аналізувати свої та чужі помилки. Без цього уміння, педагогічна майстерність не прийде до вчителя або буде приходити дуже повільно. Молодий вчитель постійно повинен вчитися у своїх колег, відвідуючи їх уроки, і систематично аналізувати особисту роботу, що є важливою мірою підвищення його кваліфікації.

При відвіданні уроків важко відразу зробити глибокий аналіз. Потрібен час для того, щоб проаналізувати те, що відбувалося на уроці. З часом окремі елементи методики можуть бути переосмислені. Без цього важко тримати у пам'яті усе; що відбувалося на уроці. Тому усі відвідані уроки необхідно старанно записувати. Пропонуємо наступну схему запису або фотографію уроку (варіант 1, варіант 2)

Схема фотографії уроку

І варіант) Дата, клас, предмет, який по рахунку урок, прізвище, ім'я та по

Упершій колонці відмічається час початку різноманітних елементів, дій, операцій, які відбуваються на уроці.

Удругій колонці докладно описується усе, що відбувається на уроці.

Утретій колонці записуються особистісні відчуття присутніх на уроці по окремим елементам уроку, дається їх характеристика та проводиться першочерговий аналіз.

Докладний аналіз уроку відбувається пізніше.

ІІвіріант) Дата, клас, предмет, тема.

Поле поділено на 3 головні частини: дії вчителя, дії учня, власні зауваження.

Упершій колонці відмічається все, що робить вчитель.

Удругій колонці докладно описується форми роботи використані вчителем.

Утретій колонці записуються методи, які використовує вчитель.

Учетвертій колонці описуються дії учнів, їх реакція на протікання уроку, кількість уваги та ін.

Уп'ятій колонці записуються особистісні відчуття присутніх на уроці по окремим елементам уроку, дається їх характеристика та проводиться, першочерговий аналіз.

Більш детально урок аналізується пізніше.

Узалежності від мети відвідання уроку можна не фіксувати увесь урок цілком, а відмічати лише елементи, що цікавлять. Але для студентів і молодих вчителів найбільш ефективний повний запис уроку, бо він дозволяє повернутися до уроку через певний проміжок часу і проаналізувати знову його окремі елементи або урок в цілому виходячи з отриманого досвіду та завдань, що стоять перед вчителем.

У практиці роботи школи широко застосовується декілька типів та видів аналізу уроку. Виділяють чотири найбільш поширених типи аналізу: повний; комплексний; короткий; аспектний. Кожен з них може мати види: дидактичний; психологічний; виховний; методичний; організаційний.

Типи аналізу уроку.

І. Повний аналіз. Проводиться з метою контролю за якістю організації навчально-виховного процесу га для вивчення стилю діяльності вчителя, досвіду його роботи. Включає в себе аналіз змістового, дидактичного, психологічного га інших аспектів уроку.

2:Короткий аналіз. Має своєю метою дати загальну оцінку якості уроку. Відображує основні дидактичні категорії, виконання плану уроку, досягнення поставлених цілей і т.д.

3.Комплексний аналіз. Проводиться з метою всебічного розгляду у єдності та взаємозв'язку цілей, змісту, форм і методів організації уроку.

4.Аспектний аналіз. Застосовується для більш глибокою аналізу якогось одного аспекту уроку (виховного, психологічного та ін.).

Види аналізу уроку.

а) Дидактичний аналіз передбачає аналіз уроку по наступним основним дидактичним категоріям:

•постановка навчально-виховної мети уроку;

•додержання дидактичних принципів (науковості, наочності, міцності, доступності та ін.);

•додержання логіки навчального матеріалу і процесу навчання на уроці;

•використання форм, засобів і методів навчання;

•питання активізації пізнавальної діяльності учнів;

•організація самостійної роботи учнів;

•реалізація принципу єдності навчання і виховання;

•відповідність ходу уроку і його результатів вимогам до уроку та програмі, загальній дидактичній меті;

•чи розв'язані дидактичні цілі, чи досягнута мета приростання знань, умінь та навичок учнів;

•якою була структура уроку в цілому і яка послідовність елементів зовнішньої і внутрішньої підструктур; чи відповідало сполучення методів навчання, застосування наочності та ТЗН дидактичним завданням уроку, чи забезпечило це високий рівень пізнавальної самостійності учнів, поєднання освіти і виховання;

•чи характерні диференціація та індивідуалізація на даному уроці; у чому сутність зв'язку з життям.

b)Психологічний аналіз передбачає:

•вивчення психологічного мікроклімату на уроці;

•відношення між учителем і учнями;

•педагогічний такт учителя;

•ступінь впливу учителя на учнів;

•характер взаєморозуміння між учителем і учнями (симпатії, антипатії, гумор та ін.);

•ступінь відповідності змісту і структури уроку принципам розвиваючого навчання: (відповідність навантаження на пам'ять учнів та їх мислення; співвідношення відтворюючої та творчої діяльності учнів; співвідношення засвоєння знані, у готовому вигляді і у процесі самостійного пошуку; співвідношення контролю, аналізу і оцінки діяльності школярів, здійснюваних учителем, та взаємної практичної оцінки, самооцінки та самоаналізу учнів; співвідношення спонукання учнів до діяльності та примусу);

•урахування вікових особливостей учнів;

•виконання психологічних і гігієнічних вимог до організації уроку (урахування змін працездатності учнів, чергування і зміна видів діяльності на уроці);

•ступінь активності і рівень працездатності школярів на уроці,

с) Виховний аналіз передбачає:

•вивчення ступеня виховного впливу уроку на учнів;

•заходи виховного впливу на учнів; додержання принципу зв'язку навчання з життям, з практикою соціального будівництва;

•здійснення міжпредметних зв'язків;

•здійснення ідейно-політичної спрямованості процесу навчання;

•ефективність формування трудових навичок у учнів у процесі навчання;

•ступінь естетичної взаємодії уроку на учнів;

•ступінь використання учителем виховних можливостей оцінки і відмітки;

•постановка і розв'язання задач морального виховання;

•ступінь використання можливостей для профорієнтації та економічного виховання учнів;

•позиція учителя по відношенню до учнів (зацікавлена або нейтральна);

•стиль педагогічного керівництва групою учнів на уроці;

•ступінь виховного впливу на учнів особистості педагога в цілому;

•рівень культури праці учнів на уроці;

•рівень організації та ступінь дисциплінованості учнів на уроках, їх стиль відношення до вчителя та один з одним;

•зовнішній вигляд учителя і учнів;

•використання місцевого матеріалу.

d)Методичний аналіз уроку передбачає:

•вивчення діяльності учителя і учнів, їх взаємодія у основних структурних компонентах уроку;

•сукупність заходів і метолів діяльності учителя і учнів на окремих етапах уроку (актуалізації опорних знань, формуванні нових знань або нових способів діяльності та ін.);

•ефективність використання принципів навчання (свідомості, міцності, доступності і ін.);

•відповідність методичних заходів особливостям змісту, меті уроку і віку учнів;

•заходи активізації пізнавальної діяльності учнів па уроці;

•наявність проблемного навчання;

•види і місце самостійної роботи учнів на різних етапах уроку, керівна роль учителя у процесі самостійної роботи учнів;

•доцільність використання наочних посібників та ТЗН;

•диференційована робота з учнями в залежності віл індивідуальних здібностей і можливостей.

e)Аналіз організаційного аспекту уроку передбачає:

•вивчення заходів організації уроку;

•ступінь оснащеності уроку наочними посібниками;

•ефективність застосування ТЗН на уроці;

•виконання санітарно-гігієнічного режиму;

•ведення вчителем документації;

•раціональне використання часу уроку;

•використання правил охорони праці і техніки безпеки на уроці;

•ступінь організаційної підготовки учнів до уроку (наявність усього необхідного для даного уроку);

•включення учнів у роботу на уроці;

•організаційна завершеність уроку, запис домашнього завдання (об'єм, ступінь труднощів, диференціація, інструктаж виконання).

Схеми аналізу уроку. Схема №1.

1. Загальні відомості про урок.

Дата, школа, клас, прізвище, ім'я та по батькові вчителя, предмет викладання, кількість учнів за списком, скільки учнів відсутні, який урок за

числом, яка зміна занять, Місце проведення уроку: в класі, кабінеті, лабораторії, майстерні.

Обстановка і обладнання класу, чистота, освітлення приміщення і робочих місць, чи провітрене приміщення, чи не чути шуму з вулиці, з інших класів і коридору, чи готові учні до уроку (наявність на столах зошитів, підручників, ручки та іншого шкільного навчального приладдя) чи підготовані наочні посібники, технічна апаратура, їх доцільність і необхідність на уроці для досягнення поставленої мети і завдань, чи підготована дошка, крейда, губка для витирання дошки. Чи точно по дзвонику починається і закінчується урок, як учні вітали вчителя, чи не було потреби у вчителя витрачати час на організацію класу, перевірку відсутніх, установлення порядку і дисципліни. Чи є в класі асистенти вчителя, лаборанти, як організована їх робота.

Тема уроку. Мета уроку (дидактична, виховна, розвиваюча); чи визначає учитель мету уроку, чи інформує учнів про мету уроку, якщо інформує, то як?

Мета відвідання уроку.

2. Тип і структура уроку.

Гни уроку, зв'язок даного уроку з попереднім, як він здійснюється. Доцільність обраною тину уроку з точки зору вивчення теми в цілому і дидактичної мети заняття. Місце уроку у системі уроків по даній темі.

Структура уроку: чи відповідає структура типу уроку, які помітні відхилення і чим вони викликані. Послідовність окремих етапів уроку. Забезпечення цілісності і закінченості уроку. Підведення підсумків уроку.

3. Зміст уроку.

Відповідність змісту програмі і сучасному рівню науки. Формування світогляду, поглядів і переконань учнів. Чи достатньо використані з виховною метою зміст навчального матеріалу і організація уроку. Як пов'язаний навчальний матеріал з сучасністю, оточенням школи і життєвим досвідом учнів. Установлення між предметних зв’язків. Як здійснюється

формування працелюбності, любові і поваги до праці та праці людей. Розвиток на уроці інтелектуальних здібностей, моральних і естетичних почуттів учнів.

Використання дидактичного матеріалу, обладнання кабінету і раніше отриманих знань для здійснення цілеспрямованого сприйняття учнями навчальної інформації; з'ясування правильності розуміння школярами значень, назв, термінології; формування у учнів уяви; осмислення і закріплення нових знань. Способи педагогічного керівництва процесом узагальнення і систематизації знань.

Чи досягнуте приростання або удосконалення знань, умінь і навичок на основі раніше засвоєного?

4. Методи і заходи навчання на уроці.

Сполучення різноманітних методів і заходів на уроці, яка система методів застосовується. Чи відповідають методи і заходи навчання змісту навчального матеріалу, типу, цілям, завданням уроку і віковим особливостям учнів. Додержання основних вимог до уроку; виховних, дидактичних, психологічних, санітарно-гігієнічних. Здійснення на уроці дидактичних принципів - свідомості, активності, наочності, доступності, міцності знань та ін. У якій мірі і наскільки доцільно використані на уроці наочні посібники, ТЗН, чи відповідають вони дидактичній меті уроку, чи дублюють один одного; чи визначено, з якою метою застосовується кожний з видів наочності? Шляхи активізації пізнавальної діяльності школярів. Взаємозв'язок репродуктивної і творчої діяльності школярів, шляхи підвищення творчої активності та пізнавальної самостійності учнів на уроці; наявність на уроці показу учням окремих шляхів розвитку наукового пізнання у розвитку даної науки.

Розвиток у учнів спостережливості та абстрактного мислення. Використання заходів порівняння, протиставлення, систематизації та узагальнення знань; види і місце самостійної роботи учнів з підручником і іншими дидактичними матеріалами. Як здійснюється формування у школярів