1.
Украї́нська Держа́ва — українська держава існувала протягом 29 квітня — 14 грудня 1918 року на території Центральної, Східної та Південної України зі столицею в Києві. Очолювана гетьманом Павлом Скоропадським. Постала на місці Української Народної Республіки в результаті державного перевороту. Підтримувалася консервативнимиколами українського суспільства, військовими, землевласниками, а також командуванням Центральних держав. Проводила внутрішню політику, спираючись на козацькі традиції державотворення та соціально-політичні стандарти ліквідованої Російської імперії. У зовнішній політиці дотримувалася антибільшовицького курсу, орієнтувалася на союз ізКубанню і Доном, користувалася підтримкою Німеччини. Ліквідована в ході антигетьманського повстання, очолюваногоДиректорією Української Народної Республіки. В історіографії інколи називається Гетьманатом.
Історія Переворот
Докладніше: Вступ німецької армії до Києва 1918 та Гетьманський переворот 1918
В кінці лютого 1918 року, за збройної підтримки Німеччини та Австро-Угорщини, Центральна Рада та уряд Української Народної Республіки повернулися до звільненого від більшовиків Києва. Українська влада не змогла стабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні, встановити ефективну адміністрацію на місцях та гарантувати виконання Брест-Литовських мирних угод. Соціалістичний курс, якого дотримувався український уряд до більшовицької окупації, змінено не було. В регіонах процвітала корупція і бандитизм. Таким станом справ було обурене не лише українське населення, а й німецьке і австро-угорське командування. Воно було зацікавлене в нормалізації господарського життя України щоби розпочати імпорт українського збіжжя для потреб власних країн[1].
Проголошена в ході організованого правою офіцерською політичною організацією «Українська народна громада» і схваленого командуванням німецької групи військ в Україні державного перевороту 29-30 квітня 1918 р.
Хронологія подій: 29 квітня
-
початок засідань Всеукраїнського з'їзду хліборобів у Києві (7000 делегатів від 3 млн. українського населення), вимога припинити соціальні експерименти та відновити гетьманат — історичну форму правління в Україні;
-
одностайне обрання делегатами Павла Скоропадського гетьманом України;
-
миропомазання Павла Скоропадського на гетьмана єпископом Никодимом, молебень на Софійській площі.;
-
захоплення прихильниками гетьмана урядових закладів, розпуск Центральної Ради;
-
обнародування «Грамоти до всього українського народу» та «Законів про тимчасовий устрій України»;
30 квітня
-
формування уряду М. П. Василенка
-
роззброєння синьожупанної дивізії та формувань Січових Стрільців;
Політична криза листопада 1918 р. Повстання
Джерела кризи:
-
нерозв'язаність аграрного питання;
-
радикальна позиція лівих націоналістичних партій;
-
підривна пропаганда агентури РКП(б);
-
протистояння робітників і промисловців;
-
вимушене затягування формування збройних сил;
-
ворожість російського населення, партій і організацій;
-
революція в Німеччині.
Опозиційні центри:
-
Ліво-націоналістичний (Український Національно-(Державний) Союз (українські соціалісти-самостійники, соціалісти-федералісти, Трудова Партія; хлібороби-демократи, Рада залізничників, Поштово-телеграфний союз, українські соціал-демократи, соціалісти-революціонери; голова. А. Никовський, В. Винниченко). Всеукраїнський Союз Земств).
-
Правий русофільський («Київський національний центр», «Союз відродження Росії», «Союз діячів України»).
-
Радикальний більшовицький (КП(б)У).
-
Селянське повстанство (єдиних організаційних форм не мало).
Хронологія
Дата |
Подія |
1 травня |
заборона на проведення з'їзду представників міст |
8 травня — 11 травня |
з'їзд Конституційно-Демократичної партії |
13 травня — 16 травня |
з'їзд Української партії соціалістів-революціонерів (нелегальний), створення Українського Національно-Державного Союзу |
15 травня — 18 травня |
з'їзд представників промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства — «Протофіса» (голова. кн. Голицин, тов. голови. М. Ф. фон Дітмар) |
19 травня |
київський єпархіальний з'їзд, обрання архієпископа Антонія (Храповицького) головою Київської митрополії |
25 травня |
положення про Малу раду міністрів |
27 травня |
закон про земельні комісії |
6 червня |
вибух військових складів у Києві (теракт) |
12 червня |
підписання прелімінарної мирної угоди із РРФСР (Київ) |
14 червня |
пожежа на дров'яних складах у Києві (теракт) |
20 червня — 11 липня |
Всеукраїнський Церковний Собор у Києві |
1 липня |
створення Державного університету в Кам'янці-Подільську |
5 липня — 12 липня |
утворення Комуністичної партії (більшовиків) України (Москва) |
8 липня |
Закон про Державний Сенат |
19 липня |
початок загального страйку залізничників |
24 липня |
ратифікація Німеччиною Брест-Литовських угод з Україною |
30 липня |
вбивство Ейхгорна, командувача німецьких військ в Україні (теракт) |
31 липня |
вибух на складі боєприпасів в Одесі (теракт) |
1 серпня |
Тимчасовий закон про верховне правління державою на випадок смерті, важкої хвороби і перебування за межами держави Ясновельможного пана Гетьмана всієї України |
17 серпня |
візит Ф. А. Лизогуба в Берлін |
5 вересня |
закон про вибори в земства |
4 вересня — 17 вересня |
візит у Німеччину гетьмана П. Скоропадського |
17 вересня |
перетворення Українського народного університету в Києві на Київський державний український університет |
18 вересня |
В. Винниченко обраний головою Українського національного союзу (УНС) |
16 жовтня |
універсал про відновлення козацтва в Чернігівських, Полтавських, Харківської губернії. |
18 жовтня — 19 жовтня |
проголошення Української Держави на території Галичини, Північної Буковини й Закарпаття |
22 жовтня |
Грамота до українського народу |
30 жовтня — 12 листопада |
розпад Австро-Угорської імперії |
9 листопада |
проголошення Західно-Української Народної Республіки |
11 листопада |
захоплення м. Чернівці румунськими військами |
12 листопада |
закон про автокефалію Української Православної Церкви |
листопад |
окупація польськими військами Лемківщини, Посяння, Холмщини й Підляшшя |
13 листопада |
створення Директорії УНР |
13 листопада |
анулювання Брест-Литовського мирного договору СНК РРФСР |
14 листопада |
«Федеративна Грамота» П. Скоропадського |
14 листопада |
уряд С. Гербеля |
14 листопада |
відкриття Української Академії Наук у Києві |
16 листопада |
початок очолюваного Директорією УНР повстання проти гетьмана |
18 листопада |
захоплення Харківської губернії військами отамана Болбочана |
18 листопада |
призначення гр. Келлера командуючим збройними силами Української держави |
27 листопада |
захоплення Полтавської губернії військами отамана Болбочана |
27 листопада |
призначення кн. Довгорукого командуючим збройними силами Української Держави |
14 грудня |
зречення гетьмана П. П. Скоропадського |