- •Тема 3.1 Українська термінологія у професійному спілкуванні План
- •Теоретична частина
- •3.1.1. Термін та його ознаки. Термінологія як система
- •Основні ознаки терміна
- •3.1.2. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
- •3.1.3. Способи творення термінів
- •3.1.4. Проблеми сучасного термінознавства
- •Запам'ятайте!!!
- •Блок індивідуальних проблемних завдань
- •Блок самоконтролю
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Тема 3.2 Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
- •Теоретична частина
- •3.2.1. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки
- •3.2.2. Оформлювання результатів наукової діяльності
- •План, тези, конспект як засіб організації розумової праці
- •Взірець плану:
- •Взірець конспекту:
- •3.2.2.2. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань
- •Взірець оформлення покликань:
- •Взірець бібліографічного опису джерел:
- •3.2.2.3. Анотування і реферування наукових текстів
- •Взірець:
- •Як писати реферат
- •Структура реферату
- •Взірець титульної сторінки реферату:
- •Становлення і розвиток наукового стилю української мови
- •3.2.2.4. Стаття як самостійний науковий твір
- •3.2.2.6. Рецензія, відгук
- •Мовні кліше для написання рецензії
- •Рецензія на статтю Клнменко і. В. "Явище еліпса як спосіб економії мовних засобів" (9 с.)
- •Практичний блок
- •Мова - категорія духова
- •Мова - категорія матеріяльна
- •Мова - категорія націєтворча
- •Література
- •Комунікації в мережі інтернет Комунікація в умовах Інтернет
- •Типовий електронний лист
- •Етика гіри проведенні чагу
- •Блок індивідуальних проблемних завдань
- •Література
- •Блок самоконтролю
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Тема 3.3 Переклад і редагування наукових текстів План
- •Теоретичний блок
- •3.3.1. Суть і види перекладу
- •Види перекладу
- •3.3.2. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою
- •Запам'ятайте!
- •3.3.3. Переклад термінів
- •3.3.4. Особливості редагування наукового тексту
- •Прийоми виділення окремих частин тексту
- •Розрізняють такі види правок:
- •3.3.5. Найпоширеніші синтаксичні помилки у наукових текстах та шляхи їх уникнення
- •2. Уживання конструкцій з розщепленими присудками, що не є усталеними дісслієно-імєнниновими зворотами.
- •4. Помилки вживання дієслівних форм на -но, -то.
- •6. Не властиві українській мові дієприкметн икові звороти з діячем в орудному відмінку.
- •7. Поєднання дієприкметникових зворотів з підрядними частинами.
- •3.3.6. Коректурні знаки для виправлення текстових оригіналів
- •2. Знаки вставлення
- •4. Знак переставлення елементів набору
- •5. Знаки зміни, введення, вирівнювання, видалення пробілів
- •Практичний блок
- •Блок індивідуальних проблемних завдань
- •Блок самоконтролю
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Модульна контрольна робота № з
- •Варіант 1
- •Bapiaht 2
- •Вар1ант 4
- •Вар1ант 5
- •Варіант 6
- •Додатки
- •III. Зміст програми
- •3.1. Тематика лекційних занять
- •Тема 2. Риторика і мистецтво презентації
- •Тема 2. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
- •Тема 3. Проблеми перекладу і редагування наукових текстів
- •IV. Рекомендована література
- •Стартовии тест
- •Короткий лексикон синонімів української мови
3.3.3. Переклад термінів
У працях українських мовознавців та термінологів О. Курило, С. Кара ва не ь кого, Т. Кияка, Б. К і наша, О. Кочерги, О. Пономарева, С. Яреми та ін. запропоновано методи передавання термінів засобами української мови, створено чітку систему словотворчих правил, виведених із традицій української народної мови.
Застосовуючи систему словотворчих правил, можна уникнути мовних конструкцій, непритаманних українській мові, досягти точності та однозначності термінів і висловів у текстах. Бо зрозуміло, що не бажано уживати той самий суфікс для творення термінів, що означають різні, а особливо протилежні за змістом поняття, наприклад, такі властивості, як здатність виконувати дію та здатність бути об'єктом дії. Ніхто у російській мові не плутає дієприкметники на ~щий з дієприкметниками на -емый. Не слід забувати, що для кожного правила в будь-якій мові є певна кількість винятків.
Для перекладу термінів варто послуговуватися словниками останніх років видання. Коли є кілька словників приблизно одного часу видання, то вибирати варто за такими пріоритетами: стандарт, галузева енциклопедія, галузевий словник, універсальна енциклопедія.
Переозначаючи терміни, слід обов'язково зазначити, що нове значення буде вживатися або як "локальне", тобто лише в межах цього повідомлення, або як основне, що пропонується для всієї галузі.
Щодо нових термінів норми інші. Запропонований автором новий термін повинен задовольняти такі обов'язкові вимоги: мати означення; відтворювати суттєві ознаки поняття; бути однозначним (його вживання з іншим значенням допустиме лише в інших галузях); не мати синонімів; мати семантичні зв'язки з іншими термінами (в означення терміна повинні входити інші терміни цієї ж галузі); бути лінгвістично нормативним, тобто відповідати правилам орфографії; мати найвищу частоту вживання (порівняно з іншими словами, що можуть бути запропоновані як варіанти для утворення терміна).
3.3.4. Особливості редагування наукового тексту
Редагування (від лат. redactus - приведений у порядок) - це аналіз, перевіряння та виправлення будь-якого тексту.
Редагують наукові тексти за законами логіки. Редагуючи текст, необхідно пам'ятати основні вимоги, які висувають до доказів (аргументів) як особливої форми думки, а саме:
o чітке формулювання тези й аргументів;
o формулювання тези під час доказів залишається незмінним;
o теза і аргументи не повинні суперечити один одному;
o як аргумент використовувати положення, правдивість яких не викликає сумніву;
o докази повинні бути повними й достатніми. Редагування наукового тексту здійснюють у три етапи:
1. Первинне ознайомлення з текстом документа. Перед тим, як розпочати редагування тексту, слід прочитати його повністю. Під час першого прочитання не бажано вносити правки, проте можна зробити помітки на берегах чи фіксувати побіжні зауваження на окремому аркуші паперу.
2. Перевірка фактичного матеріалу. На цьому етапі доцільно перевірити правильність та вірогідність поданих відомостей, продумати, чи достатньо фактичного матеріалу для певного тексту.
3. Власне редагування матеріалу. Цей етап вимагає мовної корекції: виправлення орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок. Правки в тексті роблять синім або чорним чорнилом (а не червоним). Слова, цифри в тексті мають бути чіткими та охайними. Виправлений текст треба передрукувати, ще раз вичитати.