- •Тема 3.1 Українська термінологія у професійному спілкуванні План
- •Теоретична частина
- •3.1.1. Термін та його ознаки. Термінологія як система
- •Основні ознаки терміна
- •3.1.2. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
- •3.1.3. Способи творення термінів
- •3.1.4. Проблеми сучасного термінознавства
- •Запам'ятайте!!!
- •Блок індивідуальних проблемних завдань
- •Блок самоконтролю
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Тема 3.2 Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
- •Теоретична частина
- •3.2.1. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки
- •3.2.2. Оформлювання результатів наукової діяльності
- •План, тези, конспект як засіб організації розумової праці
- •Взірець плану:
- •Взірець конспекту:
- •3.2.2.2. Основні правила бібліографічного опису джерел, оформлювання покликань
- •Взірець оформлення покликань:
- •Взірець бібліографічного опису джерел:
- •3.2.2.3. Анотування і реферування наукових текстів
- •Взірець:
- •Як писати реферат
- •Структура реферату
- •Взірець титульної сторінки реферату:
- •Становлення і розвиток наукового стилю української мови
- •3.2.2.4. Стаття як самостійний науковий твір
- •3.2.2.6. Рецензія, відгук
- •Мовні кліше для написання рецензії
- •Рецензія на статтю Клнменко і. В. "Явище еліпса як спосіб економії мовних засобів" (9 с.)
- •Практичний блок
- •Мова - категорія духова
- •Мова - категорія матеріяльна
- •Мова - категорія націєтворча
- •Література
- •Комунікації в мережі інтернет Комунікація в умовах Інтернет
- •Типовий електронний лист
- •Етика гіри проведенні чагу
- •Блок індивідуальних проблемних завдань
- •Література
- •Блок самоконтролю
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Тема 3.3 Переклад і редагування наукових текстів План
- •Теоретичний блок
- •3.3.1. Суть і види перекладу
- •Види перекладу
- •3.3.2. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою
- •Запам'ятайте!
- •3.3.3. Переклад термінів
- •3.3.4. Особливості редагування наукового тексту
- •Прийоми виділення окремих частин тексту
- •Розрізняють такі види правок:
- •3.3.5. Найпоширеніші синтаксичні помилки у наукових текстах та шляхи їх уникнення
- •2. Уживання конструкцій з розщепленими присудками, що не є усталеними дісслієно-імєнниновими зворотами.
- •4. Помилки вживання дієслівних форм на -но, -то.
- •6. Не властиві українській мові дієприкметн икові звороти з діячем в орудному відмінку.
- •7. Поєднання дієприкметникових зворотів з підрядними частинами.
- •3.3.6. Коректурні знаки для виправлення текстових оригіналів
- •2. Знаки вставлення
- •4. Знак переставлення елементів набору
- •5. Знаки зміни, введення, вирівнювання, видалення пробілів
- •Практичний блок
- •Блок індивідуальних проблемних завдань
- •Блок самоконтролю
- •Теми рефератів та наукових повідомлень
- •Модульна контрольна робота № з
- •Варіант 1
- •Bapiaht 2
- •Вар1ант 4
- •Вар1ант 5
- •Варіант 6
- •Додатки
- •III. Зміст програми
- •3.1. Тематика лекційних занять
- •Тема 2. Риторика і мистецтво презентації
- •Тема 2. Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні
- •Тема 3. Проблеми перекладу і редагування наукових текстів
- •IV. Рекомендована література
- •Стартовии тест
- •Короткий лексикон синонімів української мови
Література
Возняк Т. Відродження івриту та української мови//Тексти та переклади. Харків, 1998.
Гумбольдт В.О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человеческого рода//Хрестоматия по истории языкознания XIX - XX веков. М., 1956.
Иоган Г. Гердер. Мова й національна індивідуальність//Націоналізм. Антологія. - Київ, 2000.
Оксана Забужко. Репортаж із 2000-го року, - К., 2001.
Кессиди Ф.Х. Народ и нация//Философская и социологическая мысль.- №6. 1992.-
Лісовий Василь. Що таке національна (українська) ідея?//Націоналізм. Там само.
Микола Міхновський. Націоналізм - всесвітня сила//Націоналізм. - Там само.
Мовчан Павло. Мова - явище космічне, - К, 1994.
Погрібний Анатолій. Якби ми вчились так, як треба... Розмови про наболіле,-К, 1999.
Тимошевський О. Мова і національність. Чернівці, 1912.
Федик Ольга. Мова як духовний адекват світу (дійсності). Львів, 2000.
Фердінанд де Сосюр. Курс загальної лінгвістики, - К., 1993.
Франко Іван. Поза межами можливого//Націоналізм. Антологія.- К., 2000.
Чехович К. Думки О. Потебні про національність. Львів, 1931.
Штайнталь Г. Грамматика, логика и психология Хрестоматия. Там само.
Вправа 14. Наведіть приклади сталих словосполучень (фразеологізмів), які найчастіше вживаються у вашій майбутній професії. Уведіть їх у речення.
Вправа 15. З поданими словами утворіть словесні моделі, що в сучасному науковому мовленні набули стандартної форми.
Закрити, розповсюджувати, поширювати, створити, утворити, зачинити, Прати, запобігати, набирати, нехтувати, опанувати, скористатися.
Вправа 16. Складіть короткий реферат (до 850 знаків) статті «Комунікації в мережі Інтернет». Визначте у тексті статті речення, у яких порушено мовні норми, зредагуйте їх.
Комунікації в мережі інтернет Комунікація в умовах Інтернет
Головна мета комунікації в умовах Інтернет, як і будь-якої комунікації, полягає в обміні інформацією різного роду. Засоби передачі інформації від людини до людини в даному разі також розділяються на вербальні й невербальпі символи і знаки, але велика кількість засобів невербальної комунікації стають недоступними, наприклад, жести, міміка, погляд, рухи, тощо. Це створює деякі ускладнення у спілкуванні й впливає на поведінку окремих людей, на їхні вербальні прояви в Інтернет.
Успіх у комунікації залежить від уміння ефективно володіти трьома визначальними категоріями: логікою, психологією і мовленням.
Діалог у мережі
Діалог - це процес взаємного спілкування, коли відбувається постійна зміна ролей. Якщо хтось із партнерів відмовляється від своїх реплік, то діалог перетворюється в монолог.
Діалог в Інтернет можна спостерігати в різноманітних телеконференціях, проведених у режимі реального часу (чати, відео, телеконференції). Однак у ході переписки по електронній пошті (якщо вона досить інтенсивна) часто використовується прийом «цитування», коли обмін репліками партнерів за пе- репискою більше нагадує діалог, ніж монологічні висловлення.
Психологи виділяють два класи діалогів:
інформаційний (коли до початку спілкування між партнерами є розрив у знаннях);
інтерпретаційний (коли знання у партнерів приблизно рівні, але одержують різну інтерпретацію).
Для ділової бесіди характерні: диференційований підхід до предмета об- гонорення з урахуванням комунікативної мети, швидкість реагування на висловлення партнерів, критична оцінка думок, аналітичний підхід до обліку пі оцінки обговорюваних проблем, відчуття власної значущості у вирішенні порушеної в бесіді проблеми.