Тема 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій

В попередній темі були розглянуті витоки господарської діяльності первісного суспільства, типи і форми господарства, зміст і наслідки неолітичної революції, найбільш загальні ознаки господарського життя первісних общин, а також особливості трипільської культури та її роль в господарському розвитку українських земель в період первісної історії України.

Завдання даної теми дослідити генезис господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій. Проаналізувати основні зміни, що відбулися у владній, соціальній, культурних підсистемах суспільства та їх вплив і взаємозв’язок з господарським розвитком суспільств Месопотамії, стародавнього Єгипту та крито-мікенської цивілізації.

Спільні цілі виживання, система вірувань і традицій сприяли формуванню певних суспільно-господарських центрів: кровноспоріднених общин, сімей, які функціонували на основі поділу праці, первісних форм кооперації, обміну, реципрокності та редистрибуції, влади-власності. Особливості об’єднання людей обумовлювали і їхнє господарське життя. Аналіз історичного досвіду господарської діяльності людей первісного суспільства дає змогу перейти до розгляду і розуміння закономірних і послідовних змін, що відбулись у господарській сфері суспільства на етапі становлення ранніх цивілізацій.

Об’єктом вивчення виступає розвиток господарської сфери суспільства на етапі ранніх цивілізацій, економічні погляди і думки, в яких віддзеркалені явища і процеси господарського життя месопотамської, давньоєгипетської і крито-мікенської протоцивілізацій.

Предметом – факти і події господарської системи які відображають її розвиток. Зокрема, історичні форми суспільної організації та управління, поділу праці та форм власності, в яких проявляється еволюція господарської залежності людей.

План

3.1. Передумови і умови становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій.

3.2. Господарська сфера суспільства месопотамської цивілізації (ХІ— І тис. до н. е.).

3.3. Господарський розвиток суспільства стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці.

3.4. Суспільство крито-мікенської цивілізації та особливості його господарської сфери.

3.1. Передумови і умови становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій

В історичному процесі розвитку первісного суспільства та його господарської сфери в ІV—ІІІ тис. до н. е. відбувається формування і розвиток ранніх цивілізацій /протоцивілізацій/. .

В межах наукових підходів до цивілізаційної проблематики існують різні теоретичні побудови, завдяки яким розкривається зміст, структура і життєвий цикл цивілізаційного процесу. У світовій і вітчизняній історико-економічній, філософсько-історичній, соціологічній думці відбувається нове осмислення впливу цивілізацій на суспільство та його окремі сфери, в тому числі, і на господарську.

Становлення ранніх цивілізацій означало матеріальний і духовний прогрес в житті суспільства і людини, яка на основі своєї творчої, продуктивної діяльності створювала і відтворювала цивілізаційний устрій життя. Його історичне значення полягало в тому, що тільки цивілізація створює передумови матеріально-культурного, духовного і морального вдосконалення індивіда і суспільства. Культура, господарство, цивілізація як соціокультурні феномени відображують глибинний смисл розвитку людського суспільства, як в історичному минулому так і сучасності.

При з’ясуванні змісту поняття «ранні цивілізації» в науковій і навчально-методичній літературі висловлюються різні погляди і підходи.¹ Їх узагальнення дозволяє визначити, що ранні цивілізації є первісними, первинними та автохтонними стійкими соціокультурними системами для об’єднання людей, на основі духовно-культурних, господарських, суспільно-політичних форм та їх цінностей.Головними для них є розвиток цілісних суспільно- природних утворень в яких людина є органічною та невідокремленою складовою .До них можна віднести родові спільноти.

З урахуванням досягнень світової філософсько-історичної думки по проблемам цивілізаційної теорії, українські вчені в галузі наук про суспільство, проводять дослідження, які знаходять своє визнання у вітчизняних і зарубіжних наукових колах. Вагомим внеском в пояснення і осмислення історії і сучасного стану світової цивілізації є вже загадана робота Павленко Ю. В. Звернення до закладених в ній методологічних принципів аналізу цивілізаційного процесу дозволяє розглянути логіку і загальні закономірності генези господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій, що розпочинався з аналізу передумов і умов формування ранніх цивілізацій.

Вирішальною передумовою виходу суспільств на рівень цивілізації виступає виробництво додаткового продукту і на цій основі нарощування в людині відповідних культурно-духовних і соціально-політичнх рис. Становлення цивілізації — це системний процес, що передбачає взаємообумовлюючу трансформацію економічної, соціально-політичної і культурної субсистем і відповідним підвищенням демографічного потенціалу і формуванні нової територіально-поселенської структури автономного соціального організму навколо ранньоміського центру-столиці. Важлива роль поряд з виробничим потенціалом належить і інституціоналізованій суспільній організації влади і управління у вигляді утворення ранньополітичних структур [9, с. 257].