Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 15..doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
626.69 Кб
Скачать

13.4. Лінії передач

Головною і самою дорогою частиною системи зв’язку є лінія передачі, яка складається безпосередньо з передаючого середовища і підтримуючої апаратури.

Лінії передач діляться на дротові і бездротові. Старі повітряні лінії передач є самими дешевими, але не захищені від промислових і атмосферних завад і тому в певних системах зв’язку застосовуються лише через безвихідність (“остання миля”). Широко використовуються багатожильні кабелі в захисній оболонці (гума, свинець, сталь) для міжміських, міждержавних і навіть міжконтинентальних ліній передач. Але вони надзвичайно дорогі. В зв’язку з цим зараз поширюється радіорелейний і супутниковий зв'язок (мал. 12.3). Відстань супутника приблизно 40 тис. км., швидкість передачі даних до 2Мбіт/с.

Мал. 13.3.

Радіорелейні станції працюють на ультракоротких хвилях (менше 10м, або частоті більше 30Мгц). Ці хвиля добре захищені від зовнішніх завад, але передаються тільки на відстані прямої видимості. Ці станції вирішили багато проблем міжміського зв’язку, але принципово не годяться для трансконтинентального (через океан) зв’язку. Альтернативою є супутниковий зв'язок. Радіозв’язок на УКХ-діапазоні (більше 3Ггц) дозволяє передавати інформацію з пропускною здатністю до десятків гігабайт. Подальшим розвитком в цьому напрямку є перехід на дециметрові, сантиметрові і міліметрові діапазони частот.

В локальних мережах, які об’єднують від десятків до сотень персональних комп’ютерів і з відстанню передачі сигналів до декілька кілометрів найбільш розповсюдженим середовищем зв’язку є скручена неекранована дротова пара, яка забезпечує швидкість передавання 100Мбіт/с (по класифікації п’ятий клас). Цей варіант найбільш приємний по відношенню якість/ціна. Альтернативою можуть бути екрановані скручені пари та коаксіальні кабелі. Швидкість передачі останніх 300-3000Мбіт/с. Але сфера застосування коаксіальних кабелів невпинно звужується. У сфері магістральних сполучень їх витісняють волоконно-оптичні кабелі, які мають більшу швидкість передавання і менші втрати сигналу на один кілометр відстані. Тепер такі кабелі працюють з швидкостями, що перебільшують 1Гбіт/с на відстані понад 3000км без підсилення. В локальних мережах коаксіальні кабелі витісняються скрученими парами.

В волоконно-оптичних кабелях (ВОК) фізичним середовищем є прозоре скловолокно (діаметр 5-100мкм). Це волокно має оболонку з меншим коефіцієнтом заломлення, завдяки чому промінь світла відбивається від нього і передається повздовж кабелю. Генераторами оптичного сигналу служать напівпровідникові лазери або оптодіоди. ВОК нечутливі до електротехнічних завад, водночас вони мають малу механічну стійкість, їх не можна гнути, вони не витримують вібрації, потребують складного обладнання для монтажу. ВОК використовується як в магістральних так і в локальних мережах.

13.5. Комп’ютерна мережа (computer network) – це група комп’ютерів, які об’єднані між собою за допомогою кабелю, або іншого середовища зв’язку з метою здійснення обміну інформацією та її обробки.

Зазвичай комп’ютери в мережі поділяються на робочі станції – це комп’ютери користувачів, та сервери – більш потужні комп’ютери, завдання яких полягає в керування всією системою обміну даних.

Принциповою ознакою і особливістю мережених систем є розподілення інформаційних, програмних та технічних ресурсів, що придає їм ряд переваг на відміну від централізованих систем. Такі переваги виникають за рахунок наступного:

  1. Зменшується час виконання задач за рахунок паралельної обробки інформації на різних комп’ютерах.

  2. Здійснюється економія за рахунок колективного доступу до технічних засобів (особливо дорогих, наприклад, кольорового принтера).

  3. Розподіл доступу до інформаційних ресурсів у великих територіально розподілених корпораціях, а також до інформації суміжних областей діяльності.

  4. Використання потужних комп’ютерів і програмного забезпечення для виконання складних обробок інформації, які неможливо здійснити засобами клієнтських робочих станцій.

  5. Значного підвищення надійності і системи за рахунок можливості дублювання процесів обробки та збереження інформації.

Водночас при впровадження комп’ютерних мереж виникають відповідні проблеми:

  1. Необхідна розробка спеціальних мережених операційних систем, які повинні використовувати управління розподіленими ресурсами. Також ускладнюється робота прикладних програм через необхідність доступу до розподілених ресурсів.

  2. Виникає проблема, пов’язана з ефективністю доступу до розподілених ресурсів та надійності передачі інформації. Їх вирішення потребує оптимізації структури комп’ютерної мережі.

  3. Загострюється проблема з безпекою доступу користувачів до розподілених ресурсів та захисту інформації (віруси, несанкціоноване втручання).

Зважаючи на всі “за” і “проти” втім безперечним доказом ефективності мережених систем є безумовний факт їх бурхливого поширювання.

Початком розвитку мережених систем в їх сучасному розумінні були локальні мережі (ЛМ), що об’єднували за допомогою кабелю декілька персональних комп’ютерів. Їх поява пов’язана з ім’ям аспіранта Масачусетського університету США Білом Метклафом (70-і роки ХХ століття). Метклаф вперше провів стандартизацію системи обміну інформації між комп’ютерами, ввів поняття “протокол передачі даних” і розробив стандарт системи Ethernet, який і сьогодні зазнавши багато змін ефективно використовується в локальних мережах.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]