Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кримінологія Джужа.doc
Скачиваний:
53
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
1.49 Mб
Скачать

Тема 17. Кримінологічна характери­стика та запобігання органі­зованій злочинності

17.1. Кримінологічна характеристика органі­зованої злочинності

Організована злочинність - це системно пов'язана сукуп­ність злочинів, учиненихучасниками стійких, ієрархізованих, тих, що діють планомірно, злочинних структур (груп, співтовариств, асоціацій), діяльність яких прямо чи опосередковано взаємно підтримується та узгоджується, будучи спрямованою на отриман­ня максимального прибутку зі злочинного бізнесу на визначеній території або у визначеній сфері, що взята під її контроль.

Відповідно до Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" від ЗО червня 1993 р., під організованою злочинністю слід розуміти сукуп­ність злочинів, які вчиняються у зв'язку зі створенням і діяль­ністю організованих злочинних угруповань.

У 2004 р. організованими групами та злочинними органі­заціями вчинено 5582 злочинів. Найбільше такими групами вчинено: розбоїв (406), крадіжок в особливо великих розмірах (320); злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів (967), зброї (1 ІЗ)115.

Кримінальний кодекс України розрізняє чотири види зло­чинних груп: групи без попередньої змови; групи з попе­редньою змовою; організовані групи; злочинне співтовари­ство (злочинна організація).

За масштабом діяльності організовані злочинні структури поділяються на:

  • регіональні;

  • міжрегіональні;

  • національні (в межах країни);

  • транснаціональні (міжнародні).

115 Експрес-інформація про стан злочинності в Україні за 2004 рік. -К.: МВС України. Департамент інформаційних технологій, 2005. -Лист 11.1

За напрямками діяльності організовані злочинні структури можна поділити на ті, що функціонують у сфері:

  • кримінального бізнесу- незаконний обіг наркотичних за­собів і психотропних речовин, зброї, предметів історії та мис­тецтва; контрабанда стратегічних матеріалів і шкідливих від­ходів; торгівля живими (людськими) органами та тканинами; викрадення автомобілів; організація азартних ігор, проституції тощо;

  • тіньової економіки - контроль і вилучення частини при­бутку; розподіл сфер упливу; безпосереднє створення тіньо­вих підприємств та ін.;

  • легальної економіки - відмивання коштів, отриманих зло­чинним шляхом; інвестування їх у високоприбуткові підприєм­ства тощо.

17.2. Детермінанти організованої злочинності

Детермінанти організованої злочинності охоплюють най­різноманітніші аспекти суспільного життя, тож назвемо лише деякі з них:

  • політична нестабільність у суспільстві;

  • протиправна поведінка стала елементом способу життя багатьох верств населення;

  • переоцінка соціальних цінностей, кримінально-правові заборони стають все менш дієвими, а деякі форми злочинної поведінки сприймаються як нормальна ділова активність;

  • відставання соціального розвитку від економічного та по­силення майнового розшарування суспільства;

  • духовна сфера характеризується проявами крайнього его­їзму, вседозволеності, виникненням недовіри до офіційних інститутів держави, їхніх можливостей задовольнити потреби населення;

  • відсутність досконалої правової бази боротьби з організо­ваною злочинністю;

  • здатність організованої злочинності швидко змінювати свій профіль діяльності;

  • недостатня активність органів державної влади, зумовлена дефектамиполітичногоходу, корумпованіспо, слабкістю політичних лідерів, їхньою нездатністю ефективно діяти у складних умовах;

236

237

  • незабезпеченість (матеріальна, організаційна, культурна) раціонального функціонування демократичних інститутів су­спільного ладу;

  • міждержавні суперечності, що перешкоджають концен­трації зусиль суспільства в боротьбі зі злочинністю;

  • недостатньо цілеспрямований пошук осіб - можливих учасників організованого злочинного угруповання, зокрема й у місцях виконання покарань;

  • слабка оперативна робота з контролю за діяльністю лідерів злочинних угруповань, недосконалі тактичні прийоми до­кументування їхньої діяльності;

  • професійна підготовка співробітників правоохоронних органів не в повній мірі відповідає вимогам часу, серед них збільшується кількість молодих фахівців, які не мають відпо­відного досвіду;

  • відсутня надійна система захисту працівників право­охоронних органів, а також свідків;

  • недостатнє технічне забезпечення правоохоронних органів, а також випадки зради з боку деяких правоохоронців.

17.3. Протидія організованій злочинності

Запобігання організованій злочинності передбачає:

  • концептуальну та понятійну характеристику цієї злочин-> пості й боротьби з нею в сучасний період;

  • достатню правову базу;

  • спеціалізацію кадрів, які ведуть боротьбу з цією злочинні­стю, та їх підготовку;

  • достатнє ресурсне забезпечення;

  • сучасну інформаційну базу;

  • комплексне програмування;

  • знання реального стану й тенденцій організованої злочин­ності, обґрунтовані прогнозні оцінки;

  • усвідомлення суспільством гостроти кримінальної проблеми.

  • ліквідацію пільг та інших умов, які сприяють корупції та вседозволеності суб'єктів, які перебувають при владі;

  • перехід до розподілу державних замовлень через від­критий конкурс із публікацією його умов або вимог;

  • перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку;

• регіональні оперативно-профілактичні й цільові операції щодо виявлення та припинення "злодійських" сходок, діяль­ ності "злодіїв у законі", лідерів й активних учасників етнічних злочинних угруповань;

  • перевірку дотримання законності в діяльності під­приємств і служб безпеки приватних структур;

  • перевірку дотримання банками порядку кредитування недержавних структур;

  • підготовку правових актів заходів забезпечення безпеки осіб, які здійснюють негласну допомогу в боротьбі зі злочин­ністю;

  • вибіркові перевірки підприємств щодо видобутку та пере­робки нафти, газу, кольорових і рідкоземельних металів, які відвантажують продукцію за кордон;

  • розробку заходів, що перешкоджають кримінальній діяль­ності організованих злочинних груп та корумпованих посадо­вих осіб у цих галузях;

  • засоби, що перешкоджають проникненню організованої злочинності в органи державної влади, зокрема, правоохоронні;

• проведення конференцій із проблем удосконалення боротьби з організованою злочинністю.

238