Бюрократія

Теорія бюрократії посідає особливе місце у менеджменті. На рис. 2.2 вона не випадково пов'язана лише з ситуаційним менеджментом. Річ у тім, що її автор Макс Вебер (1864–1920) був видатним соціологом свого часу і не мав ніякого відношення до менеджменту. Коло його інтересів було пов'язане з юриспруденцією і політичною економією, що було типовим для німецької науки того часу. Зважаючи на несправедливу суспільну систему, М. Вебер запропонував "ідеальну бюрократію", якої не може бути в житті, але вона може бути корисною для міркувань щодо організації праці у великих групах.

Ключові ідеї:

- структурування, формальна мережа взаємовідносин між спеціальними ланками та організаціями;

- правила і регулятори спеціалізованої діяльності відповідно до кожної посади;

- укомплектування посад підготовленими фахівцями, які опанували всі правила виконання роботи;

- ієрархія визначає взаємовідносини між посадами;

- централізація важливих рішень на вищих ланках ієрархії.

Внесок:

- запровадження ефективного виконання традиційної організації діяльності;

- усунення суб'єктивних рішень працівників і менеджменту;

- переважний наголос на посаді, а не на собі.

Обмеження:

- обмежена організаційна гнучкість і уповільнений процес прийняття рішень;

- ігнорування значення персоналу і міжособистісних стосунків;

- правила розробляються заради них самих;

- зосередження влади може призводити до автократичного менеджменту.

Кількісний менеджмент

Математика, статистика, інженерні науки і пов'язані з ними інші галузі знань дали можливість істотно посилити якість рішень, що приймалися прибічниками школи наукового управління. Тому на рис. 2.2 кількісний менеджмент логічно наслідує ідеї Ф. Тейлора і його колег. Використання висновків точних наук здійснювалось у менеджменті після 1950 року шляхом досліджень операцій і моделювання. А за наявності адекватної моделі можна надавати змінним кількісні значення і прогнозувати очікувані результати.

Комп'ютери дали змогу дослідникам і менеджерам конструювати моделі зростаючої складності, які найближче знаходяться до реальних ситуацій. І хоча в минулому ця концепція не мала значної кількості прибічників серед менеджерів, зараз дедалі більше шкіл бізнесу на заході пропонують курси з наголосом на кількісний менеджмент.

Подібний підхід пробиває собі дорогу і в Україні. Наприклад, навчальна програма "Бюджетування", яка проводиться Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту з травня 1997 року для менеджерів середньої ланки, ґрунтується на концепції кількісного менеджменту.

Ключова ідея:

- застосування кількісного аналізу в управлінських рішеннях.

Внесок:

- розвиток спеціальних математичних методів для аналізу проблем;

- допомога менеджерам у відборі кращих альтернатив.

Обмеження:

- моделі не враховують якісних факторів;

- менеджери не навчаються цій техніці і можуть не довіряти чи не розуміти отриманих висновків;

- неможливість застосування для нетрадиційних чи непередбачуваних управлінських рішень.