40

4.2.3. Двофакторна теорія Ф. Герцберга

Фредерік Герцберг та група його послідовників у другій половині 50-х років розробили ще одну модель мотивації, засновану на потребах. Вона дістала назву «двофакторної теорії». Модель побудована на результатах соціологічного опитування широкого загалу інженерно-технічного персоналу. Пропонувалося дати відповідь на питання: «Коли (в яких ситуаціях) після виконання службових обов'язків ви відчували себе особливо добре та навпаки?».

За результатами відповідей Герцберг побудував двофакторну теорію, у якій виділив дві категорії: гігієнічні чинники та мотивації.

Гігієнічні чинники пов'язані з оточуючим середовищем, у якому здійснюється праця (виконується робота), мотивації — з характером та змістом роботи. За відсутності чи недостатній мірі присутності гігієнічних чинників у працівника виникає та формується відчуття невдоволення роботою. Сутність моделі Ф. Герцберга зведена в табл. 4.1.

Таким чином, же раз підкреслимо, що змістові теорії мотивації базуються на потребах та пов’язаних з ними чинниках, що визначають поведінку людей.

4.3.Процесуальні теорії мотивації

4.3.1.Теорія очікування В. Врума

Упроцесуальних теоріях аналізується те, як людина розподіляє зусилля для досягнення різних цілей і як вона обирає конкретний вид поведінки. Процесуальні теорії не заперечують існування потреб, але вважають, що поведінка людини визначається не тільки ними. Згідно з процесуальними теоріями, поведінка людини є функцією її сприйняття та сподівання, що пов'язано з конкретною ситуацією.

Процесуальні теорії мають на меті з'ясувати, як люди мислять, щоб задовольнити свої потреби. Скажімо, дві особи прагнуть досягти успіху. Одна з них вважає, що, важко працюючи, віддаючи праці додатковий час, вона досягне визнання за відмінну роботу. Друга відчуває, що налагодження добрих взаємин з керівництвом, встановлення контактів з усіма ланками організації дасть ідентичні наслідки. Одна особа обрала шлях до успіху через показники діяльності, інша — через особисті зв’язки. Так спільна мета передбачає кілька способів її досягнення.

Існує три основні процесуальні теорії мотивації: теорія очікування, теорія справедливості — об'єднана модель мотивації Портера-Лоулера.

Теорія очікування (сподівання) заснована на дослідженнях Віктора Врума стверджує, що наявність активної потреби не є єдиною необхідною умовою мотивації людини для досягнення певного результату. Людина повинна також сподіватися на те, що обраний нею тип поведінки дійсно приведе до задоволення потреби чи до набуття

41

бажаного.

Очікування розглядається як оцінка даною особистістю імовірності здійснення певної події. При аналізі мотивації до праці теорія очікування зосереджується на трьох взаємозалежності: витрати праці — результати; результати — винагороди; валентність (сила переваги, яку надає людина тому чи іншому результатові, тобто стимули чи ступінь задоволення винагородою).

Очікування щодо витрат праці — результатів (ВП — Р) — це співвідношення між витраченими зусиллями та отриманими результатами.

Сподівання щодо результатів — винагород (Р — В) — це очікування певних винагород чи заохочень у відповідь на досягнутий рівень результатів.

Третій чинник, що визначає мотивацію в теорії очікування, — це валентність або цінність винагород чи заохочення. Валентність — це передбачений ступінь відносного задоволення чи незадоволення, що виникає внаслідок отримання певної винагороди.

Якщо значення будь-якого з цих трьох критично важливих для визначення мотивації чинників буде малим, то і мотивація буде слабкою, і результати праці низькими.

4.3.2. Теорія справедливості Портера-Лоулера

Теорія справедливості пропонує інше пояснення того, як люди розподіляють та спрямовують свої зусилля для досягнення поставленої мети. Згідно з нею, люди суб'єктивно визначають відношення отриманої винагороди до витрачених зусиль і зіставляють його з винагородою інших людей, які виконували аналогічну роботу. Якщо порівняння показує дисбаланс та несправедливість, виникає психологічна напруга. У результаті складається ситуація, за якої необхідно стимулювати конкретного співробітника, зняти напругу і для відновлення справедливості ліквідувати дисбаланс.

Баланс та відчуття справедливості відновлюється за рахунок зміни рівня зусиль, що витрачаються, або зміни рівня отриманої винагороди. Отже, співробітники, які вважають, що недоотримають, порівняно з іншими, починають працювати менш інтенсивно або намагаються підвищити рівень винагород. Співробітники, що вважають себе більш стимульованими, ніж решта їх співробітників, намагаються підтримувати інтенсивність праці на досягнутому рівні чи навіть підвищувати його.

Лайман Портер і Едвард Лоулер розробили комплексну процесуальну теорію мотивації, що передбачала поєднання елементів теорій очікування та справедливості. Модель побудована на основі взаємодії п'яти перемінних: витрачені зусилля, сприйняття, отримані результати, винагороди і відносна міра задоволення (див. рис. 4.4).

42

Рис. 4.4. Ієрархія потреб — модель Портера-Лоулера

Послідовно розглянемо принцип дії механізму мотивації. Цифри подані на малюнку. Згідно з моделлю Портера-Лоулера результати, що досягнуті співробітником, залежать від витрачених зусиль (3), здібностей і характерних особливостей виконавця (4) та усвідомлення ним своєї ролі в процесі праці (5). Рівень витрачених зусиль пов'язаний із цінністю винагороди (1) і того, чи справді існує об'єктивна залежність між витратами зусиль і можливими винагородами (2). Досягнення відповідного рівня результативності (6) викличе внутрішні (7а) та зовнішні винагороди (7б).

Комбінація внутрішніх і зовнішніх винагород — це загальна сукупність винагород і їх питома вага (структурний склад), що передбачає організація для компенсації витрачених зусиль, виконання службових обов'язків і досягнутого результату окремого співробітника, відповідно до вимог і завдань, зумовлених його посадою в організації.

Сума потреб конкретного працівника — це увесь комплекс первинних і вторинних потреб, що впливають на поведінку людини, яка займає цю посаду чи відповідальна за виконання обов'язків у визначений час.

Підсумок

Людина виконує певні дії в зв’язку з тиском на нього сукупності зовнішніх та внутрішніх сил. Практично вся свідома поведінка людей мотивована конкретними причинами.

Методи і способи мотивації пройшли достатньо довгу історію еволюційного розвитку. Найбільш впливовим представником ранньої теорії мотивації є Ф. Тейлор, якій сформулював положення про необхідність підвищення заробітної плати, зниження витрат та правила ефективної діяльності.

Змістові теорії мотивації вказують на те які різні групи потреб впливають на поведінку людини, на результати її діяльності.

В рамках процесуальних теорій мотивації аналізується вплив на задоволеність людини різних факторів, в першу чергу – результатів діяльності.

Підкреслимо, що важливим елементом механізму мотиваційного процесу є система мотивування, що передбачає дотримання деяких рекомендованих умов, які дозволяють

43

підвищувати результативність мотиваційних заходів.

Контрольні питання та завдання

1.Дайте загальну характеристику мотивації.

2.Охарактеризуйте основні види мотиві до праці.

3.Розкрийте положення процесуальних теорій мотивації.

4.Розкрийте положення змістових теорій мотивації.

5.Визначте ступінь застосовності теорії чекання в практиці управління.

6.Які висновки можна зробити з теорії справедливості для використання у практиці управління?

7.Доведіть зміст теорії ієрархії потреб А. Маслоу.

8.Доведіть зміст теорії набутих потреб Д. Мак-Келланда.

9.Доведіть зміст теорії двох факторів Ф. Герцберга.

10.Доведіть зміст теорії очікування В. Вріма.

11.Доведіть зміст теорії справедливості Л. Портера – Е. Лоулера.

12.Чому планування індивідуальних робот признається у сучасному менеджменті істотним фактором діючої мотивації?

13.Чому необхідно планувати кар'єру? Складіть план своєї кар'єри й оціните можливості його реалізації.

14.Виберіть з вашої практики ситуацію, у якій потрібна мотивація, і покажіть послідовно, як у ній буде працювати модель Портеру — Лоулера.