21.Запорозька Січ: військовий та адміністративний устрій. Форму вання органів влади та управління.

В умовах антифеодальної боротьби, протесту проти соціального і національного гніту в XV—XVI ст.

на півдні України зароджувалося козацтво. Слово «козак» означає «вільна людина», незалежний

озброєний воїн. Основними причинами виникнення козацтва були:

• посилення феодально-кріпосницького і національно-релігійного гніту з боку Литви і Польщі;

• необхідність захисту своїх земель від постійних нападів з боку Туреччини і Кримського ханства.

• Наявність вільних, незаселених земель на Середньому Подніпров'ї (Дике Поле).

Рятуючись від гніту, селяни і міщани втікали у незаселені степові землі Подніпров'я і Побужжя. Знаходячись під постійною загрозою набігів з боку татар і турок, козаки займалися «уходництвом» — рибальством, мисливством, бджільництвом, землеробством та різними ремеслами. Багато з них зосереджувались біля великих міст-замків: Канева, Черкас, Корсуня, Брацлава та ін. Вони завжди були озброєні.

Займаючись «уходництвом», захищаючи свої землі, козаки часто й самі нападали на турецькі і татарські обози, здійснювали успішні походи в Крим і Туреччину. З часом в них з'явились елементи військової організації, формування окремих загонів, обрання отамана. Основну масу «козакуючих» становили українські селяни і міщани. Козакувати йшла і дрібна шляхта, що рятувалася від утисків магнатів.

Від самого початку формування козацтва серед них не було рівності. Основна їх маса («голота», «сірома») працювали у більш заможних козаків («дуків»), які володіли великими земельними площами, отарами овець, коней та ін. Влада поступово зосереджувалась в руках заможного козацтва.

У XVI ст. утворилася Запорозька Січ. Це вже було військово-політичне об'єднання з єдиним центром, організацією і озброєним військом. Тут існували свої закони, виборча система, козацька рада.

Січ являла собою укріплення, оточене глибоким ровом і десятиметровим валом з дерев'яним частоколом, кількома високими вежами з бійницями для гармат. Усередині Січі був майдан, де проходила козацька рада, там же знаходились церква, канцелярія, курені, де жили січовики, та інші господарські та ремісничі будівлі.

У козацтва існувала військова організація. Козацьке військо (Кош) поділялось на військові частини, курені, очолювані виборними отаманами. На загальній військовій раді козаки щорічно обирали старшину: кошового отамана, який . мав найвищу владу на Січі, писаря, який відав канцелярією, осавулів, що стежили за порядком у війську, обозного (командував артилерією), суддю та ін.

Утворення реєстру. Козацьке військо славилось своєю боєздатністю. Тому у своїх інтересах їх намагався

використовувати польський уряд. 1572 р. король Сигізмунд II Август видав універсал (указ) про

зарахування на державну службу 300 козаків, яких поіменно занесли до спеціального списку-реєстру,

таких козаків називали реєстровими. Пізніше реєстр розширявся. Реєстрових козаків використовували для

охорони південних кордонів Речі Посполитої. За службу вони отримували гроші, землі, користувалися самоуправлінням (обирали старшину на чолі з гетьманом — старшим, мали свій суд тощо).