Задача №5
Розрахуйте приріст продуктивності праці в плановому році в порівнянні з базисним.
|
Показники |
В базисному році |
В плановому році |
|
1. Трудомісткість одиниці продукції, нормо-год. |
25 |
26 |
|
2. Випуск продукції, шт |
5000 |
5500 |
|
3. Корисний фонд часу роботи одного робітника, год. |
1860 |
1870 |
|
4. Коефіцієнт виконання норм |
1,3 |
1,2 |
|
5. Середня тривалість робочого дня, год. |
7,1 |
7,5 |
|
6. Частка умовно-постійних працівників у загальній кількості персоналу |
0,5 |
0,6 |
|
7. Ціна одиниці продукції, грн. |
900 |
950 |
1 листопаду планового року планується провести захід з підвищення технічного рівня виробництва.
Задача №6
Розрахуйте приріст продуктивності праці в плановому році в порівнянні з базисним.
|
Показник |
Виріб А |
Виріб Б | ||
|
|
баз. |
план. |
баз. |
план. |
|
1. Трудомісткість одиниці продукції, нормо-год. |
2,6 |
2,6 |
20,6 |
17,4 |
|
2. Випуск продукції, шт |
22000 |
20000 |
8500 |
12000 |
|
3. Корисний фонд часу роботи одного робітника, год. |
1780 |
1795 | ||
|
4. Коефіцієнт виконання норм |
1,1 |
1,15 | ||
|
5. Середня тривалість робочого дня, год. |
8,0 |
7,4 | ||
|
6. Частка умовно-постійних працівників у загальній кількості персоналу |
0,6 |
0,65 | ||
|
7. Ціна одиниці продукції, грн. |
250 |
250 |
1350 |
1500 |
1 жовтня планового року планується провести захід з підвищення ступеня автоматизації процесу виробництва виробу В.
Задача №7
Розрахуйте приріст продуктивності праці в плановому році в порівнянні з базисним.
|
Показник |
Виріб А |
Виріб Б | ||
|
|
баз. |
план. |
баз. |
план. |
|
1. Трудомісткість одиниці продукції, нормо-год. |
188 |
185,4 |
287,7 |
285,3 |
|
2. Випуск продукції, шт |
1250 |
1500 |
700 |
800 |
|
3. Корисний фонд часу роботи одного робітника, год. |
1805 |
1780 | ||
|
4. Коефіцієнт виконання норм |
1,25 |
1,3 | ||
|
5. Середня тривалість робочого дня, год. |
7,4 |
7,7 | ||
|
6. Частка умовно-постійних працівників у загальній кількості персоналу |
0,55 |
0,6 | ||
|
7. Ціна одиниці продукції, грн. |
5750 |
5825 |
11200 |
11050 |
1 січня планового року планується провести захід з підвищення загального технічного рівня виробництва.
Планування кількості персоналу підприємства
При плануванні кількості робітників визначають обліковий і явочний склад. Явочна кількість робітників – це нормативна кількість робітників для виконання виробничого змінного завдання з випуску продукції. Кількість інших категорій персоналу планується тільки по обліковому складу. Явочний склад робітників визначають по робітниках із відрядною оплатою праці і робітниках із почасовою оплатою праці.
Кількість робітників-відрядників розраховується за формулою:
Чвідр = Tпл / (Фпл ∙ Квн), де
Tпл – загальна трудомісткість робіт, виконуваних робітниками-відрядниками в плановому періоді, год.;
Фпл – корисний фонд робочого часу одного робітника в плановому періоді, год.;
Фпл = tзм ∙ Dn ∙ S ∙ Квн, де
tзм – тривалість робочої зміни, год.;
S–число робочих змін за добу;
Dn– число діб роботи підприємства в плановому році;
Корисний фонд робочого часу одного робітника в рік визначається по балансу робочого часу, у якому розраховуються середні планові втрати часу і визначається середній фонд часу, що повинен бути відпрацьований одним робітником у плановому році.
Кількість календарних і неробочих днів визначають по календарю відповідного планового року з урахуванням режиму роботи підприємства (шестиденний чи п’ятиденний робочий тиждень)
Номінальний фонд робочого часу визначають вирахуванням із кількості календарних днів вихідних і святкових днів).
Середню тривалість основних і додаткових відпусток розраховують за формулою:
Дв =
, де
Дв – календарні дні відпустки і-ї групи робітників;
Чі – кількість і-ї групи робітників, що мають відпустку певної тривалості, осіб;
Чр – загальна кількість робітників підприємства, осіб;
n – кількість груп робітників, які мають відпустку певної тривалості.
Середня тривалість відпусток по навчанню (робітникам, котрі навчаються у вищих і середніх навчальних закладах надаються додаткові відпустки для здачі екзаменів, заліків, виконання дипломних проектів) визначається як частка від ділення загальної кількості днів відпустки робітників, які навчаються, на середньообліковий склад робітників.
Невиходи через хворобу планують, виходячи зі звітних даних за минулий період з урахуванням планових заходів з поліпшення умов праці і відпочинку працівників підприємства.
Відпустки в зв’язку з вагітністю і пологами планують на рівні звітного року.
Прогули, цілоденні простої і страйки не планують.
Явочний фонд часу в днях розраховують як різницю між номінальним фондом часу і загальною кількістю днів неявок на роботу.
Втрати часу в зв’язку зі скороченням тривалості робочого дня визначають як суму недопрацьованих годин робітниками, зайнятими на важких і шкідливих роботах, підлітками, матерями, котрі годують немовлят, і зменшенням тривалості дня в передсвяткові дні.
Внутрішньо змінні простої не плануються і відображаються тільки в звітних даних.
Середня розрахункова тривалість робочого дня визначається як різниця між прийнятою на підприємстві тривалістю робочого дня і втратами в зв’язку зі скороченням тривалості робочого дня в розрахунку на одного робітника.
Корисний фонд робочого часу одного робітника визначається шляхом множення явочного фонду робочого часу в днях на розрахункову тривалість робочого дня.
Планування кількості допоміжних робітників, виконуючих роботи, на котрі є норми обслуговування, зводиться до визначення загальної кількості об’єктів обслуговування з урахуванням змінності робот. Явочний склад робітників-почасовіків, котрі зайняті на ненормованих роботах (контроль технологічних процесів, управління, ремонт, налагодження устаткування, машин, апаратів) розраховується за формулою:
Чпоч =
,
де
mi – кількість робочих місць (об’єктів, машин), що обслуговуються на і-й дільниці;
Sі – кількість змін роботи робочого місця (об’єкта, машини) на і-й дільниці;
Нобсл – норма обслуговування об’єктів (машин) одним робітником і-ї дільниці;
n–кількість дільниць, на яких працюють робітники-почасовики.
Існують два методи розрахунку необхідного середньооблікового числа робітників:
1. По планованому відсотку невиходів на роботу:
Чр = Чяв ∙ 100 / (100 – Z), де
Чяв – явочна кількість робітників, осіб;
Z–плановий процент невиходів на роботу.
Z = (Дн.пл / Др) ∙ 100, де
Дн.пл – дні неявок на роботу (за балансом робочого часу);
Др – номінальний фонд робочого часу (кількість робочих днів у році), дні.
2. По коефіцієнту середньооблікового складу:
Чр = Чяв ∙ Кобл, де
Кобл – коефіцієнт облікового складу.
Кобл = Др / f, де
f–дійсний фонд часу роботи одного робітника
Кількість службовців може бути визначена виходячи з аналізу середньо галузевих даних, а також по розробленим підприємством нормативам. Нормативи кількості в залежності від їх призначення можуть розроблюватися не тільки по кожній функції управління, групам функцій, підприємству в цілому, по окремих видам робіт (облікові, графічні, обчислювальні і інш.), а також по посадах (конструктори, технологи, економісти і інш.).
Кількість обслуговуючого персоналу може бути визначена по укрупнених нормах обслуговування. Наприклад, кількість прибиральників – по кількості квадратних метрів площі приміщення, а гардеробників – по кількості осіб, які обслуговуються.
Кількість керівників можна визначити з урахуванням норм керованості і ряду інших факторів.
Таким чином, кількість керівників, фахівців, службовців, як правило, визначається аналітичним методом на основі вивчення фактичної завантаженості, ліквідації непродуктивних втрат робочого часу, впровадження рекомендацій наукової організації праці, нових інформаційних технологій, удосконалення документообігу і інш.
Загальний обліковий склад працівників підприємства визначається шляхом підсумовування облікового складу робітників, керівників, фахівців і службовців.