12. Символічний таліон за Законами царя Хамураппі.

Кримінальне право Законника відрізняється суворістю. В основі кримінально-правових представлень авторів Законника знаходиться ідея таліона:покарання є відплата за провину, і тому воно повинно бути "рівним" злочинові. Ця доктрина звичайно виражається афоризмом: "око за око, зуб за зуб».

Для древніх це був найбільш логічний спосіб обмеження покарання:не більш того що зроблено тобі. виховане на основі первісних представлень про справедливість, воно живилося зрозумілим прагненням послабити ворога настільки, наскільки він послабив тебе, твоє плем'я, твій рід.

Прямолінійне застосування принципу "рівним за рівне" виключає встановлення суб'єктивної сторони дії-наміру, необережності, випадковості.

Своєрідним вираженням таліона в Законнику Хамураппі служило правило, відповідно до якого всякий помилковий обвинувач повинний був нести відповідальність у тій мірі, що загрожувала обвинуваченому: хто безпідставно обвинувачував іншого в убивстві, повинен умерти сам.

Коли по характеру злочину застосування принципу "рівним за рівне" у точному значенні було неможливе, прибігали до фікції: неслухняному рабу відрізали вухо; синові, що образив батька, відрізали язик: лікареві, що зробив невдалу операцію, відрізали руку. Це називають звичайно таліоном символічним.

13. Причини формалізації права за Законами царя Хамураппі.

Формалізація - процес подання інформації про об'єкт, процес, явище в формалізованому вигляді. Такий метод полегшує вивчення предмета. На противагу від інших збірників правових актів та законів Месопотамії, кодифікація не носить божественної волі. У пролозі Хаммурапі вказує, що бог сонця та справедливості Шамаш, з'явився цареві у вісні розпорядився, щоб той встановив в країні "право і справедливість", та вручив йому свої закони. В епілозі цар ще раз наголошує на необхідності дотримуватись всіх цих законів. Він також проголошує, що буде захищати усіх потерпілих і покривджених. Причини створення: необхідність встановити єдині закони на території всієї держави; бажання закріпити в них суспільний лад;прагнення залагодити гострі соціальні суперечності.

Кодифікація Хаммурапі є найвідомішим і найповнішим збірником законів Вавілонії, важливим джерелом історії держави і права Дворіччя взагалі^. Його норми регулювали найрізноманітніші сфери суспільних відносин, зокрема в галузі зобов'язального права, шлюбно-сімейного та спадкового права, трудових відносин кримінального і кримінально-процесуального права. До того ж, закони Хаммура змальовували правове становище різних категорій осіб Вавілону.

Необхідність видання законів пояснює сам цар Хаммурапі у вступі: «Дати сяяти справедливості в країні, щоб знищити беззаконня і зло, щоб сильний не гнобив слабкого». Відомо, що Вавілон перетворився в єдину централізовану державу. Це зумовило встановлені єдиних законів на території всієї країни для залагодження соціальних протиріч, які виникали в суспільстві. Заможні верстви населення намагалися також закріпити і захистити свої праві привілеї.

Текст законів налічує 282 статті: з яких 5 присвячені суду, 121 - власності, 69 питанням шлюбу та сім'ї, 19 - захисту особи, 66 - праці і знаряддям праці. Однак системи і логічного поділу на розділи і параграфи немає.