- •1. Предмет та завдання курсу ідпу ч.2. Методи вивчення. Періодизація.
- •2. Періодизація:
- •4. Політика воєнного комунізму, причини введення та наслідки
- •5. І універсал уцр
- •6. Генеральний Секретаріат України: утворення, склад, діяльність, та його компетенція.
- •7. Іі Універсал уцр: його загальна характеристика і значення
- •8. Утворення малої ради, причини та загальна характеристика діяльності
- •9. Створення унр
- •12. Статут генерального секретаріату
- •14.Утворення вільного козацтва в унр.
- •15. Утворення органів громадського порядку унр
- •16. Судова система унр.
- •17. Організація діяльності органів прокуратури та адвокатури в унр
- •18. Законод. Діяльність унр.
- •19. Земельна реформа унр.
- •20. Закон «Про національно – персональну автономію унр» 1918р
- •21. Закон «Про громадянство унр» 2 березня 1918 року
- •22. Закон уцр про національну символіку
- •23 Причини падіння унр
- •24 «Грамота до всього українського народу» від 29 квітня 1918 року, її зміст та характеристика.
- •25.Закони про тимчасовий державний устрій…
- •26. Центральні органи влади України Держави часів гетьмана Скоропадського
- •27. Організація та діяльність влади на місцях України Держави часів гетьмана Скоропадського
- •28. Судова система української держави Скоропадського.
- •30. Декларація Української директорії від 26 грудня 1918 р.
- •31. Встановлення влади директорії
- •32. Універсал трудового конгресу від 23 січня 1919 року, загальна характеристика.
- •33. Організація органів влади і управління часів директорії.
- •34.Загальна характеристика законодавчої діяльнісіь Директорії
- •35. Причини поразки державницьких змагань 1917-1921 р.
- •36. Варшавський та Ризький мирні договори.
- •38. Органи влади та управління зунр.
- •39. Судова система зунр
- •40. Місцеві органи влади
- •41. Законодавча діяльність зунр
- •42. Акт злуки від 22 січня 1919 р., його зміст та значення
- •43. Причини та наслідки падіння зунр
- •44.Бреська мирна угода: її зміст та значення
- •46. Конституція усрр 1919.
- •47. Утворення рядянської судової системи.
- •48. Утворення надзвичайних органів влади в Україні ( 1917-1920 р.Р. ).
- •50. Утворення радянської міліції.
- •51. Становлення радянської влади в україні
- •52. Неп в усср: причини її запровадження та наслідки.
- •53. Судова реформа в усрр 1922
- •54. Утворення радянської прокуратури
- •55. Утворення радянської адвокатури
- •56. Система органів державної влади усрр після створення срср
- •57. Конституція усрр 1929
- •58. Кодифікація радянського права усрр у 20-х роках.
- •59. Кодифікація цивільного права усрр
- •60. Кодифікація .Кримінального права усср
- •61. Кодифікація процесуального права усср
- •62. Кодифікація радянського сімейного права.
- •63. Кодифікація земельного права.
- •64. Кодифікайія трудового права.
- •65. Утворення автономної молдавської срр
- •66. Соціально-економічні й політичні наслідки індустріалізації в україні
- •67. Программа розкуркулення в уРср, її мета і наслідки
- •68. Зміни в державному ладі усрр в першій половині 30-х років
- •69. Судова система урср в першій половині 30-х років
- •70. Організація діяльності прокуратури в першій половині 30-х років
- •71. Формування надзвичайних каральних органів влади усрр у 30-х роках
- •72. Конституція урср 1937р: її загальна характеристика.
- •73. Органи влади і управління урср за конституцією 1937 р.
- •74. Судова система урср за Конституцією 1937 р.
- •75. Правовий стан західноукраїнських земель в 20-30 роки 20 ст
- •76. Приєднання західної україни до урср
- •77. Розвиток радянського права 30-х рр.
- •78. Соціально-економічні й політичні наслідки колективізації в україні в 30-х рр.
- •79. Пакт молотова рібентропа, таємний протокол, його суть та наслідки
- •80. Зміни в органах влади та управління урср в роки ввв
- •81. Органи управління окупаційного режиму в Україні.
- •82. Зміни в радянському праві в роки ввв.
- •83. Приєднання закарпатської україни до складу урср
- •84. Передача Криму урср: причини і наслідки
- •85. Органи влади та управління урср у перші повоєнні роки
- •86. Діяльність урср на міжнародній арені після Другої світової війни.
- •87. Зміни в законодавстві урср в перші повоєнні роки.
- •88. Причини та сутність політики “відлиги ” в урср.
- •89. Зміни в правоохоронній системі урср в роки відлиги.
- •90. Кодифікація права урср в 60-х рр. Хх ст.
- •91. Кодифікація кримінального прва урср в 60-х рр. Хх ст..
- •93. Конституція урср 1978 р., її характеристика і значення
- •94. Органи влади урср за Конституцією урср 1978 р.
- •95. Судова система урср після прийняття Конституції 1978 р.
- •Ще у 1954 р. До складу урср увійшла Кримська область і було відновлено норму Конституції срср 1924 р. Про віднесення до відання республіки питання її адміністративно-територіального устрою.
- •96. Причини запровадження політики "перебудови" в срср
- •Причини Перебудови
- •98. Зміни в законодавстві урср у роки «перебудови»
7. Іі Універсал уцр: його загальна характеристика і значення
З липня 1917 р. Центральна Рада приймає II Універсал. Його текст був опублікований українською, російською, єврейською та польською мовами.
У ІІ Універсалі підкреслювалося, що Центральна Рада завжди стояла на тому, щоб не відділяти Україну від Росії. Указувалося, що незабаром Центральна Рада поповниться представниками інших народів, що проживають в Україні, і тоді стане єдиним найвищим органом революційної демократії України, який представ-лятиме інтереси всього народу. Доповнена Центральна Рада виділить зі свого складу відповідальний перед нею орган — Генеральний секретаріат, який буде представлений на затвердження Тимчасовому уряду. Генеральний секретаріат передбачався як крайовий орган Тимчасового уряду. У той же час, Центральна Рада готуватиме проект законів про автономний устрій України для піднесення його на затвердження Засновницьких Зборів. 15 Універсалі заперечувалася необхідність створення V к |мінського війська, були й інші значні поступки Тим-масовому уряду. Так, підкреслювалося, що Центральна Рада рішуче проти намірів самовільного здійснення автономії Україною до скликання Всеросійських Установчих зборів.
8. Утворення малої ради, причини та загальна характеристика діяльності
Формування Малої Ради
На перших же організаційних зборах 8 квітня 1917 року Михайло Грушевський запропонував обрати Виконавчий Комітет під назвою Комітет Центральної Української Ради (пізніше дістав назву Малої Ради) у складі 20 чоловік. Головою Комітету було обрано Грушевського, його заступниками — Винниченка та Єфремова, товаришем Голови — Ф. Крижанівського, скарбником — В. Коваля, секретарями — В. Бойка та С. Веселовського.
Було також прийнято рішення об'єднати агітаційну та інформаційну комісії в організаційну, а її голову — Дмитра Антоновича — запросити до Комітету товаришем Голови.
Після 8 квітня до складу Центральної Ради були додатково включені:
1) А. Вовченко (солдат залізничного батальйону);
2) Г. М. Дежур-Журов (Таврія);
3) П. Ф. Погорілко (від харківського духовенства);
4) В. Чеховський;
5) Чернота (від Одеси).
Таким чином, відразу ж після з'їзду склад Центральної Ради почав збільшуватися, що згодом стало правилом.
9. Створення унр
Проголошення створення Української Народної Республіки (УНР). На початку листопада 1917 р. влада в Україні перейшла до рук Української Центральної Ради. 7 (20) листопада 1917 р. УЦР III Універсалом проголосила створення Української Народної Республіки у складі федеративної Росії. Розпочався третій, останній, етап історії Української Центральної Ради (перший - від утворення УЦР до Всеукраїнського нацконгресу; другий - від Всеукраїнського нацкошресу до повалення влади Тимчасового уряду в Петрограді). В основі його - державотворча діяльність, спрямована на побудову демократичних засад влади, повну незалежність України. УЦР ухвалила Конституцію УНР, а також ряд законів: запроваджено власну грошову систему, затверджено герб, гімн УНР, українській мові надано статус державної.
Основні положення III Універсалу:
- проголошувалося утворення Української Народної Республіки (УНР) у межах 9 українських губерній, при цьому формально не поривалися федеративні зв'язки з Росією;
- запровадження 8-годинного робочого дня;
- встановлення державного контролю над виробництвом;
- скасування поміщицького землеволодіння;
- земля оголошувалася власністю всього народу без викупу;
- надання національним меншинам «національно-персональної автономії»;
- забезпечення українському народу демократичних прав і свобод: свобода слова, преси, віровизнання, зборів, союзів, страйків, недоторканість особи й помешкання;
- скасування смертної кари;
- надання амністії політичним в'язням;
- призначення на грудень 1917 р. виборів до Українських Установчих зборів, які мали бути скликані 9 січня 1918 p.;
- початок мирних переговорів УЦР з Німеччиною та її союзниками.
Практичне значення прийняття III Універсалу. Практичне значення прийняття Центральною Радою III Універсалу і проголошення Української Народної Республіки полягало в тому, що вперше була проголошена конкретна програма перебудови українського суспільства на демократичній основі - програма, що відповідала інтересам більшості. Сам факт проголошення прогресивних і справедливих політичних і соціально-економічних реформ показав українському народу реальність досягнення національної незалежності та побудови національної демократичної держави. Цей документ відіграв важливу роль і в розвитку української національної самосвідомості, і в зміцненні демократичної спрямованості українського національного руху.
Крім того, до практичних результатів можна віднести таке:
- було завдано удар по поміщиках - соціальній опорі монархістів;
- були забезпечені умови для участі в Українській революції представників російського, єврейського, польського та інших народів;
- підвищився авторитет українського національного руху серед населення України;
Центральна Рада здобула верх над українськими більшовиками, змусивши їх звертатися по допомогу до Росії.
Історичне значення. І
сторичне значення прийняття Українською Центральною Радою III Універсалу і проголошення Української Народної Республіки полягало, насамперед, у такому:
- український народ вийшов на історичну арену як самостійний творець власної історії, здатний на створення своєї незалежної держави;
- був підірваний раніше недоторканний принцип «єдиної і неподільної» Росії, що сприяло національно-визвольній, антиімперській боротьбі інших народів;
- відстоювання українською владою ідеалів демократичних свобод стояло на шляху зміцнення тоталітаризму в Росії;
- велике значення для багатонаціональних Європи і Росії мало визначення шляхів справедливого вирішення проблем національних меншин в УНР;
- історичний досвід українського державного будівництва став основою для відтворення і зміцнення української державності в 1990-ті pp.
10. ІІІ Універсал.
7 листопада 1917 р. Центральна Рада приймає III Універсал, яким проголошує створення Української Народної Республіки у складі Російської Федерації. Ця подія мала історичне значення, оскільки юридично декларувалося відродження національної держави. Універсал проголосив наступні основні завдання автономної Української держави: 1) Конфіскація поміщицького, удільного-церковного, монастирського землеволодіння й передача землі трудовому народу без викупу. 2) Встановлення 8-годинного робочого дня і державного контролю над виробництвом. 3) Негайний початок мирних переговорів і укладення справедливого миру між воюючими сторонами. 4) Оголошення повної амністії за політичні виступи і ліквідація страти як заходу покарання. 5) Закріплення за населенням усіх прав місцевого самоврядування. 6) Забезпечення за населенням усіх основних прав і свобод: свободи слова, друку, віри, зборів, союзів, страйків, недоторканності особи і житла, рівноправності всіх мов. 7) Визнання за всіма народами, які населяють Україну, «національно-персональної автономії» і рівних прав, і ін. Вибори до Українських Установчих Зборів призначалися Універсалом на 9 січня, а їхнє відкриття — на 22 січня 1918 р. Голосування по тексту III Універсалу вперше здійснювалося поіменно, що свідчило про важливість даного документа. Починався якісно новий етап будівництва української державності.
11. IV Універсал.
9 січня 1918 р. Центральна Рада приймає свій останній — IV Універсал. Він проголосив, що «відтепер Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною Державою Українського Народу». Треба відзначити, що Акт проголошення незалежності України відбувся у повній відповідності з Декларацією прав народів Росії, прийнятою 2 листопада 1917 р. Україна, як указувалося в IV Універсалі, хоче жити в мирі й злагоді з усіма сусідніми державами, але жодна з них не повинна втручатися у внутрішні справи України. До скликання парламенту — Українських Установчих Зборів — владні функції здійснюватимуться Центральною Радою і її виконавчим органом — Радою Народних Міністрів. Раді Народних Міністрів було доручено продовжувати мирні переговори з державами Центрального блоку і добиватися укладення справедливого миру. В Універсалі заявлялося про необхідність ухвалення Конституції незалежної Української Народної І республіки. Отже, IV Універсал сформував якісно новий статус Української держави. Вона стала незалежною і самостійною, що говорило про надбання найважливішої ознаки державної влади — державного суверенітету. Універсал закликав населення підійматися на боротьбу «щодо так званих більшовиків і інших занепадників, які грабують і руйнують наш край».IV Універсал завершив складний і непростий процес становлення Української держави.