- •1. Предмет та завдання курсу ідпу ч.2. Методи вивчення. Періодизація.
- •2. Періодизація:
- •4. Політика воєнного комунізму, причини введення та наслідки
- •5. І універсал уцр
- •6. Генеральний Секретаріат України: утворення, склад, діяльність, та його компетенція.
- •7. Іі Універсал уцр: його загальна характеристика і значення
- •8. Утворення малої ради, причини та загальна характеристика діяльності
- •9. Створення унр
- •12. Статут генерального секретаріату
- •14.Утворення вільного козацтва в унр.
- •15. Утворення органів громадського порядку унр
- •16. Судова система унр.
- •17. Організація діяльності органів прокуратури та адвокатури в унр
- •18. Законод. Діяльність унр.
- •19. Земельна реформа унр.
- •20. Закон «Про національно – персональну автономію унр» 1918р
- •21. Закон «Про громадянство унр» 2 березня 1918 року
- •22. Закон уцр про національну символіку
- •23 Причини падіння унр
- •24 «Грамота до всього українського народу» від 29 квітня 1918 року, її зміст та характеристика.
- •25.Закони про тимчасовий державний устрій…
- •26. Центральні органи влади України Держави часів гетьмана Скоропадського
- •27. Організація та діяльність влади на місцях України Держави часів гетьмана Скоропадського
- •28. Судова система української держави Скоропадського.
- •30. Декларація Української директорії від 26 грудня 1918 р.
- •31. Встановлення влади директорії
- •32. Універсал трудового конгресу від 23 січня 1919 року, загальна характеристика.
- •33. Організація органів влади і управління часів директорії.
- •34.Загальна характеристика законодавчої діяльнісіь Директорії
- •35. Причини поразки державницьких змагань 1917-1921 р.
- •36. Варшавський та Ризький мирні договори.
- •38. Органи влади та управління зунр.
- •39. Судова система зунр
- •40. Місцеві органи влади
- •41. Законодавча діяльність зунр
- •42. Акт злуки від 22 січня 1919 р., його зміст та значення
- •43. Причини та наслідки падіння зунр
- •44.Бреська мирна угода: її зміст та значення
- •46. Конституція усрр 1919.
- •47. Утворення рядянської судової системи.
- •48. Утворення надзвичайних органів влади в Україні ( 1917-1920 р.Р. ).
- •50. Утворення радянської міліції.
- •51. Становлення радянської влади в україні
- •52. Неп в усср: причини її запровадження та наслідки.
- •53. Судова реформа в усрр 1922
- •54. Утворення радянської прокуратури
- •55. Утворення радянської адвокатури
- •56. Система органів державної влади усрр після створення срср
- •57. Конституція усрр 1929
- •58. Кодифікація радянського права усрр у 20-х роках.
- •59. Кодифікація цивільного права усрр
- •60. Кодифікація .Кримінального права усср
- •61. Кодифікація процесуального права усср
- •62. Кодифікація радянського сімейного права.
- •63. Кодифікація земельного права.
- •64. Кодифікайія трудового права.
- •65. Утворення автономної молдавської срр
- •66. Соціально-економічні й політичні наслідки індустріалізації в україні
- •67. Программа розкуркулення в уРср, її мета і наслідки
- •68. Зміни в державному ладі усрр в першій половині 30-х років
- •69. Судова система урср в першій половині 30-х років
- •70. Організація діяльності прокуратури в першій половині 30-х років
- •71. Формування надзвичайних каральних органів влади усрр у 30-х роках
- •72. Конституція урср 1937р: її загальна характеристика.
- •73. Органи влади і управління урср за конституцією 1937 р.
- •74. Судова система урср за Конституцією 1937 р.
- •75. Правовий стан західноукраїнських земель в 20-30 роки 20 ст
- •76. Приєднання західної україни до урср
- •77. Розвиток радянського права 30-х рр.
- •78. Соціально-економічні й політичні наслідки колективізації в україні в 30-х рр.
- •79. Пакт молотова рібентропа, таємний протокол, його суть та наслідки
- •80. Зміни в органах влади та управління урср в роки ввв
- •81. Органи управління окупаційного режиму в Україні.
- •82. Зміни в радянському праві в роки ввв.
- •83. Приєднання закарпатської україни до складу урср
- •84. Передача Криму урср: причини і наслідки
- •85. Органи влади та управління урср у перші повоєнні роки
- •86. Діяльність урср на міжнародній арені після Другої світової війни.
- •87. Зміни в законодавстві урср в перші повоєнні роки.
- •88. Причини та сутність політики “відлиги ” в урср.
- •89. Зміни в правоохоронній системі урср в роки відлиги.
- •90. Кодифікація права урср в 60-х рр. Хх ст.
- •91. Кодифікація кримінального прва урср в 60-х рр. Хх ст..
- •93. Конституція урср 1978 р., її характеристика і значення
- •94. Органи влади урср за Конституцією урср 1978 р.
- •95. Судова система урср після прийняття Конституції 1978 р.
- •Ще у 1954 р. До складу урср увійшла Кримська область і було відновлено норму Конституції срср 1924 р. Про віднесення до відання республіки питання її адміністративно-територіального устрою.
- •96. Причини запровадження політики "перебудови" в срср
- •Причини Перебудови
- •98. Зміни в законодавстві урср у роки «перебудови»
55. Утворення радянської адвокатури
Знищивши інститут приватних повірених і присяжних повірених,радянська влада гарячково шукала йому заміну. Уже в перші декрети просуді стояло питання про забезпечення інтересів обвинуваченого і потерпілого всуді.
Відповідно до Закону від 26 травня 1922 колегії захисників створювалися вгуберніях. Їх склад затверджувався губвиконкомом за поданням відділуюстиції. Закон не дозволяв суміщення посади члена колегії ззаняттям іншої посади (крім виборних і професорсько-викладацькихпосад у вузах). Колегія захисників управлялася президією,обирається загальними зборами її членів.
Сфера діяльності членів колегії дещо відрізнялася від сферидіяльності їх дореволюційних попередників. Вона не обмежуваласясудовими рамками. На VI з'їзді працівників прокуратури, судових таслідчих органів в 1929 році відзначалося, що «основна робота колегіївиражається в консультаціях і пропаганді права ».
Слід зазначити, що питання про доцільність створення таіснування адвокатури дебатувалося досить довго. Багато хто вважали, щорадянський суд достатній для забезпечення інтересів учасників процесу. Україні до початку 30-х років почала формуватися адміністративно-команднасистема, і майбутній каральний апарат держави не був зацікавлений урозвитку адвокатури, хоча справедливості заради треба відзначити, що в самому Наркомюста РРФСР ці віяння не віталися.
В основі перетворень радянської судової системи в 20-і роки лежавперш за все економічний фактор (НЕП), який вимагав посилення всійзаконодавчої діяльності, створення нових інститутів, які потребувалиправовому регулюванні.
Судова реформа 1922 з'явилось, безумовно, позитивною подією вісторії країни. Життєвість варіанту триланкової системи судових органівпідтверджена багаторічним практичним досвідом діяльності судів, а деякі ідеї іпринципи тодішньої Судової реформи зберігають актуальність і в наші дні.
56. Система органів державної влади усрр після створення срср
Аналіз діяльності Всеукраїнських з'їздів Рад свідчить що з'їзд був верховним органом влади УРСР . Своїми законодавчими актами Всеукраїнський з'їзд Рад визначав основним напрямком своєї діяльності всіх органів української держави як у центрі , так і на місцях. Його рішення мали характер директив і найвищу юридичну силу. Але з утворенням СРСР він мусив керуватися постановами всесоюзних зї'здів Рад , директивами всесоюзних і республіканських з'їздів Комуністичної партії та пленумів ЦК. Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) як вищий орган державної влади УСРР у період між Всеураїнськими з'їздами Рад у цей час відігравав важливу роль. У 1926-1929 рр. ВУЦВК , як і Всеукраїнський з'їзд , чимало уваги приділяв промисловості ( курс на індустріалізацію) , сільському господарству , культурному будівництву. Багато уваги ВУЦВК приділяв питанням державного будівництва , удосконаленню роботи місцевих органів влади. Рада Народних Комісарів і народні комісаріати УСРР. 12 жовтня 1924 р. було затверджено нове Положення про Раднарком УСРР , згідно з яким він визнавався виконавчим і розпорядчим органом державної влади України. Наркомати поділялися на загальносоюзні (злиті) – єдині для всього Союзу і об'єднані (директивні) ,органами яких у союзних республіках були однойменні наркомати . До загальносоюзних відносилися : закордонних справ, військових і морських справ, зовнішньої торгівлі , шляхів сполучення , пошт і телеграфів. Другу становили : Вища рада народного господарства , наркомати продовольства , праці , фінансів , робітничо-селянська інспекція .