Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
IDPU_2_ukr.doc
Скачиваний:
246
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
696.32 Кб
Скачать

55. Утворення радянської адвокатури

Знищивши інститут приватних повірених і присяжних повірених,радянська влада гарячково шукала йому заміну. Уже в перші декрети просуді стояло питання про забезпечення інтересів обвинуваченого і потерпілого всуді.

Відповідно до Закону від 26 травня 1922 колегії захисників створювалися вгуберніях. Їх склад затверджувався губвиконкомом за поданням відділуюстиції. Закон не дозволяв суміщення посади члена колегії ззаняттям іншої посади (крім виборних і професорсько-викладацькихпосад у вузах). Колегія захисників управлялася президією,обирається загальними зборами її членів.

Сфера діяльності членів колегії дещо відрізнялася від сферидіяльності їх дореволюційних попередників. Вона не обмежуваласясудовими рамками. На VI з'їзді працівників прокуратури, судових таслідчих органів в 1929 році відзначалося, що «основна робота колегіївиражається в консультаціях і пропаганді права ».

Слід зазначити, що питання про доцільність створення таіснування адвокатури дебатувалося досить довго. Багато хто вважали, щорадянський суд достатній для забезпечення інтересів учасників процесу. Україні до початку 30-х років почала формуватися адміністративно-команднасистема, і майбутній каральний апарат держави не був зацікавлений урозвитку адвокатури, хоча справедливості заради треба відзначити, що в самому Наркомюста РРФСР ці віяння не віталися.

В основі перетворень радянської судової системи в 20-і роки лежавперш за все економічний фактор (НЕП), який вимагав посилення всійзаконодавчої діяльності, створення нових інститутів, які потребувалиправовому регулюванні.

Судова реформа 1922 з'явилось, безумовно, позитивною подією вісторії країни. Життєвість варіанту триланкової системи судових органівпідтверджена багаторічним практичним досвідом діяльності судів, а деякі ідеї іпринципи тодішньої Судової реформи зберігають актуальність і в наші дні.

56. Система органів державної влади усрр після створення срср

Аналіз діяльності Всеукраїнських з'їздів Рад свідчить що з'їзд був верховним органом влади УРСР . Своїми законодавчими актами Всеукраїнський з'їзд Рад визначав основним напрямком своєї діяльності всіх органів української держави як у центрі , так і на місцях. Його рішення мали характер директив і найвищу юридичну силу. Але з утворенням СРСР він мусив керуватися постановами всесоюзних зї'здів Рад , директивами всесоюзних і республіканських з'їздів Комуністичної партії та пленумів ЦК. Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) як вищий орган державної влади УСРР у період між Всеураїнськими з'їздами Рад у цей час відігравав важливу роль. У 1926-1929 рр. ВУЦВК , як і Всеукраїнський з'їзд , чимало уваги приділяв промисловості ( курс на індустріалізацію) , сільському господарству , культурному будівництву. Багато уваги ВУЦВК приділяв питанням державного будівництва , удосконаленню роботи місцевих органів влади. Рада Народних Комісарів і народні комісаріати УСРР. 12 жовтня 1924 р. було затверджено нове Положення про Раднарком УСРР , згідно з яким він визнавався виконавчим і розпорядчим органом державної влади України. Наркомати поділялися на загальносоюзні (злиті) – єдині для всього Союзу і об'єднані (директивні) ,органами яких у союзних республіках були однойменні наркомати . До загальносоюзних відносилися : закордонних справ, військових і морських справ, зовнішньої торгівлі , шляхів сполучення , пошт і телеграфів. Другу становили : Вища рада народного господарства , наркомати продовольства , праці , фінансів , робітничо-селянська інспекція .

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]