Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_na_PU.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
963.58 Кб
Скачать

49.Завдання та предмет прок нагляду за додержанням законів що здійснюють дізнання та дос слідство.

Прокурор вживає заходів до того, щоб органи, які здійснюють

оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування (дізнання

та досудове слідство): 1) додержували передбачений законом порядок початку та

проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового

розслідування діянь, що містять ознаки кримінального

правопорушення, закриття кримінального провадження, а також

додержували строки здійснення досудового розслідування та тримання

осіб під вартою; 2) не допускали порушення законності під час проведення

оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування; 3) виявляли причини вчинення кримінальних правопорушень і

умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при

проведенні досудового розслідування (дізнання та досудового слідства) у формі процесуального керівництва досудовим

розслідуванням. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють досудове розслідування, визначаються кримінальним процесуальним законодавством. Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам органів досудового розслідування, внутрішніх справ, національної

безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою

усунення порушень та забезпечення повного розкриття діянь, що

містять ознаки кримінального правопорушення.

50.

Визначаючи характер повноважень прокурорів із нагляду за додержанням законів в оперативно-розшуковій діяльності, необхідно враховувати сутність цієї діяльності. У статті 30 Закону України «Про прокуратуру», яка регламентує нагляд прокуратури за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, передбачено тільки заходи, яких уживає прокурор при здійсненні нагляду за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства, і підкреслено, що повноваження прокурора при цьому визначаються кримінально-процесуальним законодавством. Повноваження ж прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, ні цією, ні іншими статтями Закону України "Про прокуратуру" не регламентовано. Ці права прокуратури при здійсненні нагляду закріплено в Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність". Згідно зі ст. 14 Закону прокурор у межах своєї компетенції має право:

1. безперешкодно входити в усі приміщення органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність;

2. вимагати для перевірки розпорядження, інструкції, накази й інші акти щодо оперативно-розшукової діяльності, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості щодо здійснення оперативно-розшукових заходів;

3. доручати керівникам відповідних органів проведення в підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону;

4. давати письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб, які безвісно відсутні;

5. давати згоду на продовження строку проведення оперативно-розшукової діяльності;

6. отримувати пояснення щодо порушень вимог закону від посадових осіб органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність;

7. перевіряти скарги на порушення законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, з ознайомленням у необхідних випадках з оперативно-розшуковими матеріалами;

8. скасовувати незаконні постанови про заведення або закриття оперативно-розшукової справи, зупинення або поновлення оперативно-розшукової діяльності чи про інші рішення, що суперечать закону;

9. вживати заходів щодо усунення порушень законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності та щодо притягнення винних до встановленої законом відповідальності;

10. опротестовувати незаконну постанову суду про дозвіл або відмову на проведення оперативно-розшукових заходів. Принесення подання зупиняє проведення оперативно-розшукових заходів, дозвіл на які дано судом.

Незважаючи на такий широкий перелік прав прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів в оперативно-розшуковій діяльності, вони мають деякі обмеження, пов’язані з особливістю цієї діяльності. Наприклад, право на безперешкодний вхід в усі приміщення органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність (п. 1 ст. 14 Закону), прокурор у ряді випадків не може реалізувати через те, що в цьому приміщенні може знаходитися спеціальна техніка, з якою працюють штатні негласні працівники органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, або особи, які допомагають цим органам на конфіденційній основі. Тому це право може бути реалізоване з урахуванням предмета і меж нагляду у визначеній сфері. Перевірка виконання законів в оперативно-розшуковій діяльності може проводитися з урахуванням цих обмежень. Підставами для перевірки можуть бути обставини, які виникли не лише з одержаної інформації про факти порушення закону, що надійшли до прокуратури, але й з інших підстав, які виникли внаслідок неналежного виконання вимог законів в оперативно-розшуковій діяльності.

Прокурор має деякі обмеження прав при витребуванні для перевірки документів та інших відомостей щодо здійснення оперативно-розшукових заходів (п. 2 ст. 14 Закону). Це стосується перш за все осіб, які є гласними та негласними працівниками, документації, яка зашифровує особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів оперативних підрозділів, тощо.

Відомості про осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальним органом України, належність конкретних осіб до кадрового складу розвідувальних органів, а також форми, методи й засоби розвідувальної діяльності й Інформаційно-штатна структура розвідувальних органів до предмета прокурорського нагляду не відносяться (ч. З ст. 14 Закону).

Прокурор у кожному конкретному випадку повинен ураховувати межі нагляду.

У ст. 14 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" не передбачено права прокурора вимагати від керівників органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виділення спеціалістів для проведення перевірок. Уважаємо, що таке право за прокурором залишається з огляду на його повноваження, передбачені п. З ст. 20 Закону "Про прокуратуру". Необхідність участі спеціаліста в перевірці може виникнути за певних обставин. Наприклад, коли проводиться перевірка правомірності використання спеціальних засобів, які завдали шкоди здоровю людей або майну. У даному випадку прокурору проводити перевірку доцільно за участі спеціаліста.

Прокурор має право розглядати й перевіряти скарги на порушення законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність. Такі повноваження передбачені не лише Законом України "Про прокуратуру" (ст. 12), але й Законом "Про оперативно-розшукову діяльність" (п. 7 ст. 14 Закону), які зобов’язують прокурора при порушенні органом (посадовою особою), який здійснює оперативно-розшукову діяльність, прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб уживати заходів до поновлення порушених прав і законних інтересів, притягнення винних до встановленої законом відповідальності: дисциплінарної, матеріальної (п. 9 ст. 14 Закону).

51. Прокурор вживає заходів до того, щоб органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування (дізнання та досудове слідство): 1) додержували передбачений законом порядок початку та проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, закриття кримінального провадження, а також додержували строки здійснення досудового розслідування та тримання осіб під вартою; 2) не допускали порушення законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування; 3) виявляли причини вчинення кримінальних правопорушень і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.

Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування (дізнання та досудового

слідства) у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють досудове розслідування, визначаються кримінальним процесуальним

законодавством. Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам

органів досудового розслідування, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення.

53. Здійснюючи нагляд за законністю діяльності органів дізнання і досудового слідства, прокурор перш за все приділяє увагу нагляду за законністю та обґрунтованістю порушення й відмови в порушенні кримінальної справи. Виконуючи цю функцію, він керується вимогами Кримінально-процесуального кодексу, Закону України «Про прокуратуру» і Наказу Генерального прокурора України № 4/1гн від 20 квітня 2004 р. «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство». При цьому наглядова діяльність прокурора починається з нагляду за виконанням вимог закону щодо прийняття заяв і повідомлень про злочини та порядку їх розгляду.

Закон зобов’язує всі органи, які мають право порушувати кримінальні справи, приймати заяви та повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, у тому числі й у справах, які не підлягають їх віданню (ст. 97 КК). Такі вимоги закону виключають можливість повернення заявнику заяви з пропозицією звернутися до іншого органу, що забезпечує оперативність реагування на повідомлення про злочин.

За заявою або повідомленням про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу, відмовити в порушенні кримінальної справи, направити заяву або повідомлення за належністю (п. 2 ст. 97 КПК). Коли виникає необхідність перевіряти заяву або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи, така перевірка здійснюється в строк не більше десяти днів.

Відповідно до п. 1 ст. 227 КПК прокурор, здійснюючи нагляд, зобов’язаний не менше ніж один раз на місяць перевіряти виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв і повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини.

Таким чином, прокурорський нагляд за законністю діяльності органів дізнання і досудового слідства починається з моменту, коли посадовим особам стає відомо про вчинений злочин. Відтоді прокурор здійснює нагляд за законністю додержання строків, визначених для перевірки повідомлень про злочини, а також за законністю та обґрунтованістю порушення або відмови в порушенні кримінальної справи.

Генеральний прокурор вимагає від прокурорів своєчасно виявляти приховування злочинів від обліку, у кожному правоохоронному органі перевіряти виконання вимог закону з зазначених питань. При цьому забезпечувати комплексний підхід, використовуючи дані органів державного нагляду та контролю, лікувальних закладів, звернення громадян, установ, організацій та інші (п. 3.1 наказу № 4/Ігн). У практичній діяльності органів прокуратури позитивно зарекомендувала себе практика витребування з метою перевірки об’єктивності обліку та реєстрації заяв і повідомлень про злочини відомостей з медичних установ про надання допомоги громадянам у зв’язку з кримінальними травмами; відомостей зі страхових установ про виплати страхових сум у зв’язку з фактами правопорушень; з підрозділів охорони об’єктів про злочини на об’єктах; використання матеріалів засобів масової інформації та інших відомостей. Одержавши відомості від перелічених установ і організацій, прокурор перевіряє повноту обліку інформації про злочини, які зафіксовано в журналі реєстрації про злочини й інші події, що знаходиться в черговій частині, порівнюючи з відомостями про злочинні прояви, що містяться в одержаній інформації. При цьому необхідно, якщо прокуратура проводить перевірку в районному відділі внутрішніх справ, звернути увагу на стан внутрішньовідомчого контролю.

В Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, яка затверджена наказом міністра внутрішніх справ України № 400 від 14 квітня 2004 р., визначено порядок реєстрації, обліку інформації про злочини та інші події, що надійшли до органів. Крім цього, інструкцією передбачено журнали обліку Інформації, що не містить явних ознак злочину; журнали реєстрації заяв, повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, а також журнали реєстрації інформації про злочини та події, що надійшли телефонною лінією та іншими засобами зв’язку.

Порівняння даних, що виявляються прокуратурою, з Даними державного нагляду та контролю, а також лікувальних закладів та інших органів і установ дозволяє прокурору робити висновки про організацію роботи з додержання встановленого порядку приймання, реєстрації та розгляду заяв і повідомлень про злочини. Практика свідчить, що найбільш поширеними недоліками при перевірці заяв і повідомлень про злочини є невиконання або неповне проведення перевірних дій, які дають підстави для порушення або відмови в порушенні кримінальної справи.

У зв’язку з цим прокурору необхідно перевіряти своєчасність, обґрунтованість та повноту перевірки заяв і повідомлень про злочини й робити висновки про законність порушення або відмови в порушенні кримінальної справи. Перевіряючи матеріали, за якими прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, прокурор повинен контролювати не тільки законність і обґрунтованість прийнятого рішення, але й з’ясовувати, чи своєчасно прийнято, зареєстровано та взято на облік заяви й повідомлення, чи додержано процесуального порядку перевірки інформації, чи не порушено прав заінтересованих осіб. Вивчаючи матеріали, за якими порушено кримінальну справу, прокурор з’ясовує, коли було подано і зареєстровано заяву, у який термін і які перевірні дії проводилися, через який. проміжок часу після надходження заяви або повідомлення було порушено кримінальну справу.

Виявити порушення закону прокурор може і порівнюючи одержану інформацію про вчинені злочини а записом у різних документах органів дізнання, у тому числі в журналі обліку матеріалів, за якими прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, а також у журналі обліку злочинів і осіб, що їх вчинили, та ін.

Організація прокурорського нагляду за законністю порушення і відмови в порушенні кримінальних справ значною мірою залежить від обсягу роботи, кількості працівників, яких наказом прокурора району, міста закріплено за цим напрямком наглядової діяльності, та інших обставин. Деякі прокурори районів, міст перевіряють матеріали, за якими відмовлено в порушенні кримінальних справ, один раз на місяць, під час перевірки в черговій частині додержання законності при прийманні, реєстрації, обліку та розгляді заяв, повідомлень про злочини. Уважаємо, що така прокурорська діяльність не відповідає завданням нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство. На практиці незаконне рішення про відмову в порушенні кримінальної справи скасовується через 15-20 днів після його прийняття, що може неґативно вплинути на розкриття злочину, на захист особи, її прав, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань. Ефективнішою була б практика наглядової діяльності, коли прокурор установлює порядок перевірки кожного матеріалу відразу після прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Такий порядок прокурор може встановити, домовившись з керівництвом міськрайоргану про те, щоб матеріали, за якими відмовлено в порушенні кримінальної справи, не приймали до обліку без відповідної відмітки прокурора про згоду з таким рішенням. Це дозволить прокуророві робити за ними висновки відразу після прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. У випадках прийняття незаконного та необґрунтованого рішення прокурор скасовує його і порушує кримінальну справу, а якщо перевірку проведено неповно, поверхово, скасовує і направляє його для додаткової перевірки.

Така організація нагляду за додержанням законності при порушенні та відмові в порушенні кримінальних має свої значні переваги: забезпечує своєчасний і ефективний нагляд, скорочує строки й оперативно вирішує питання про порушення кримінальної справи, що збільшує можливості успішного розслідування, з’являється можливість своєчасно передати кримінальну справу до суду. Перевіряючи матеріали, за якими порушено кримінальні справи або відмовлено в їх порушенні, прокурор повинен звертати увагу на факти, коли під час перевірки заяви чи повідомлення про злочин органи дізнання проводять слідчі дії. У деяких випадках ще до порушення кримінальної справи вони проводять допити, затримують громадян, проводять інші слідчі дії, що є грубим порушенням норм КПК. Виявивши подібні факти, прокурор негайно вживає заходів щодо усунення порушень закону і притягнення винних осіб до відповідальності.

При здійсненні нагляду прокурор особливу увагу також приділяє законності порушення кримінальних справ. Виявивши факти порушення справ без законних підстав, тобто з порушенням вимог ст. 94 КПК, прокурор своєю постановою повинен скасувати незаконну постанову слідчого чи органу дізнання або закрити справу. Якщо при перевірці прокурор установлює, що справу порушено без законних підстав і в справі ще не проводилися слідчі дії, він скасовує постанову про порушення справи, якщо такі дії проводилися, він її закриває (ст. 100 КПК). Для ефективного нагляду за законністю порушення кримінальних справ важливо, щоб прокурору своєчасно надходили повідомлення про порушення кримінальних справ. Згідно зі ст. 100 КПК слідчий та орган дізнання зобов’язані не пізніше доби направити прокуророві копію постанови про порушення кримінальної справи. Додержання цих вимог дозволяє прокурору своєчасно виконувати свої повноваження з нагляду за законністю при порушенні кримінальної справи.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]