- •7. Антіческіе погляди на культуру.
- •9. Нові ідеї в працях українських діячів культури 17-18 ст. Сковорода.
- •17. Погляди Драгоманова і Франка з питань культури.
- •20. Релігія в духовному спадщині людства.
- •21. Культура та право: проблеми взаємодії та функціонування.
- •22. Проблеми оновлення сучасної української культури.
- •23. Культурні теорії російських авторів 19-20 ст. Російська панславістська, польська Федеративна й українська слов'янофільська Теорії
- •24. Стародавня культура на території Україні.
- •26. Культура київської русі 10-12 ст.
- •27. Особливості розвитку Київської Русі в період феодальної роздробленості.
- •28. Значення і традиції культури Київської Русі.
- •30. Культура та природа: проблема співвідношення.
- •34. Умови культурного розвитку українських земель у складі вкл.
- •36. Культурно-освітня діяльність майстрів 17 ст.
- •38. Стан української культури в 18 ст.
- •41. Походження та поширення писемності у східних слов'ян.
- •42. Творчість діячів культури України сучасного періоду. Оксана Стефанівна Забужко
- •45. Процес духовного розвитку українського народу на рубежі 19-20 ст.
- •49. Діяльність майстрів мистецтва 50-80 рр.. 20 ст.
- •50. Стан української культури на рубежі 20-21 ст. Перспективи розвитку.
- •51. Діяльність української діаспори в сфері культури.
- •56. Творче спадкові Довженко.
- •57. Культура українського народу в контексті європейської культури.
- •58. Український авангард і європейська художня культура кінця 19 - початку 20 ст.
- •59. Український постмодерн.
- •61. Сучасна музика в Україні.
28. Значення і традиції культури Київської Русі.
Формування Київської державності. Князі Аскольд і Дір, їхня державотворча діяльність. Об’єднання наддніпрянських племен навколо Києва, північно-західних — навколо Новгорода. Орієнтація наддніпрянських слов’ян на Візантію, новгородських — на скандинавські країни. Князівський побут. Організація князівської влади. Діяльність. Міське облаштування життя. Постаті князів Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира.
Історичні передумови для запровадження християнства в Україні-Русі. Значення прийняття християнства для розвитку культури. Розквіт держави і культури за князювання Ярослава Мудрого. Розвиток писемності. Місіонерська діяльність Кирила і Мефодія. Пам’ятки писемності. Договори князів з греками. «Повість минулих літ» та інші джерела про прийняття християнства. Перший звід законів «Руська правда». Методи гарантування фізичної та економічної безпеки громадян. Відсутність фізичного покарання. Широке практикування економічного відшкодування.
«Ізборник Святослава», «Слово про закон і благодать» Митрополита Іларіона як пам’ятка літературної, філософської, політичної думки, зразок ораторського мистецтва. Оцінка Іларіоном хрещення як здійснення мрії про ідеал. З’єднання в єдине річище кількох могутніх русел культурно-історичної творчості: античної культури, християнства, язичницької культури.
«Повчання дітям» Володимира Мономаха як пам’ятка християнської слов’янської моралі і дидактики. Світська література ХІ—ХІІ ст. «Слово о полку Ігоревім» — визначний твір української і світової культури.
Значення хрещення України-Русі та його вплив на освіту, архітектуру, живопис. Релігійне християнське мистецтво. Будівництво храмів і монастирів. Розвиток монументальної архітектури, скульптури, ювелірного мистецтва, мініатюри, ремесел. Візантійські впливи в мистецтві. Будівництво церкви Іллі, Десятинної, Софійського собору в Києві, Спаського в Чернігові. Софійський собор — національна гордість України. Його монументальні фрески і мозаїки. Богородиця Оранта, церква Архангела Михаїла у Видубичах, Михайлівський Золотоверхий собор. Освіта. Будівництво шкіл. Створення шкіл при церквах. Світська вища школа. Школа для дівчат онуки Ярослава Мудрого Янки.
Іконопис. Ікони візантійського письма. «Богородиця ніжності» (Елеуса), «Велика Панагія», «Ангел Злати власи», святі Сергій і Вакх. Іконописці Києво-Печерської лаври. Майстерня Алімпія. Пам’ятки живопису київської школи. Ремесла, ювелірне мистецтво: золоті намиста, ланцюжки, діадеми.
Музика. Пісні. Танок. Усна народна творчість. Епос. Билини. Церковна музика. Початок української філософії. Мислителі митрополит Іларіон, Климент Смолятич, Кирило Туровський. Зверненість києворуської філософії до людини. Людина і Всесвіт: мікрокосм і макрокосм. Добро і зло. Звичаєве право. Візантійське право. Князівські устави. «Руська правда» як звід законів. Її складові: «Правда Ярослава», «Найдавніша правда», «Правда Ярославичів». Відображення в них ранньофеодальних суспільних відносин. Розквіт культури Київської Русі. Виникнення культурних центрів. Розвиток ремесел (їх було понад 60), дерев’яного, кам’яного зодчества. Значення культури Київської Русі.