1.2. Корумповані зв’язки як елемент організованої злочинної діяльності (поняття, механізм встановлення)

Поняття корупції (згідно діючого законодавства) та корумпованих зв’язків. Деякі прояви корупції. Умови виникнення корупції та встановлення злочинними організаціями корумпованих зв’язків.

Сфери та рівні становлення злочинними організаціями корумпованих зв’язків. Механізм встановлення злочинними організаціями корумпованих зв’язків та ознаки, які свідчать про їх наявність.

Аналізуючи опубліковані роботи, у яких розглядаються питання організованої злочинності і організованої злочинної діяльності, необхідно відзначити, що практично в кожній з них указується на неможливість здійснення організованої злочинної діяльності без наявності корумпованих зв'язків з працівниками апарата державної влади і управління, а також правоохоронних органів.

Однак у кримінологічній і криміналістичній літературі не існує поділу понять «корупція» і «корумповані зв'язки».

Поняття корупції, сформульоване 34-ої сесією Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1979 року, визначає це явище як виконання чи невиконання посадовою особою якої-небудь дії при виконанні обов'язків чи через ці обов'язки в результаті подарунків, що вимагаються чи приймаються, обіцянок і стимулів, або їх незаконне одержання щоразу, коли має місце така діяльність чи бездіяльність.

У Федеральному законі Російської Федерації «Про боротьбу з корупцією» від 3 грудня 1997 року під корупцією розуміється непередбачене законом прийняття майнових і немайнових благ і переваг особами, уповноваженими на виконання державних функцій, чи особами, що прирівнюються до них, з використанням свого статусу і зв'язаних з ним можливостей, а також підкуп зазначених осіб шляхом протиправного надання їм фізичними і юридичними особами цих благ і переваг.

Аналогічно визначається корупція в Законі Республіки Білорусь «Про заходи для боротьби з організованою злочинністю і корупцією» від 10 червня 1997 року.

Відповідно до Закону України «Про боротьбу з корупцією» під корупцією розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, пільг чи інших переваг.

Думки про зміст поняття «корупція», висловлювані в літературі, різні:

• одні автори пропонують розглядати і визначати корупцію як злочинну діяльність у сфері політики чи державного управління, використання посадовими особами даних їм прав і владних можливостей з метою особистого збагачення;

• інші розглядають корупцію як форму службового зловживання, у якій завжди наяву пряма чи завуальована користь;

• треті ж пропонують розглядати корупцію не тільки як правові, але і як моральні взаємини.

Тому, що корупція являє собою багатогранне явище, яке містить комплекс протиправних вчинків, на наш погляд, варто погодитися з думкою М.Мельника, М.Камлика і Н. Невмержицького, які вважають корупцію багатоаспектним, соціально-економічним, політичним, правовим і моральним явищем, що включає цілий комплекс протиправних дій і неетичних вчинків, за які передбачається дисциплінарна, цивільно-правова, адміністративна, кримінальна відповідальність.

Базуючись на думках деяких авторів, а також на матеріалах практики і анкетування практичних працівників, можна визначити слідуючи найбільш розповсюджені прояви корупції:

• хабарництво в правоохоронних органах, органах державної влади і управління (62 % оперативних працівників, 65 % слідчих);

• комерційний підкуп¹ у недержавних структурах;

• зловживання владою чи службовим становищем шляхом створення можливостей для розкрадання державного, колективного чи приватного майна або нецільового використання бюджетних засобів, а також сприяння фізичним і юридичним особам у здійсненні ними незаконної підприємницької і іншої діяльності;

• надання необґрунтованих переваг фізичним або юридичним особам шляхом підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи управлінських рішень (зокрема шляхом протегування з особистих інтересів у призначенні на посаду кандидата, що не має переваг перед іншими кандидатами);

• заняття державним службовцем безпосередньо чи через посередників і підставні особи підприємницькою, комерційною чи банківською діяльністю з використанням влади або службових повноважень.

Однак, даний перелік не можна вважати вичерпним. Зі зміною соціально-економічних і політичних умов у країні можлива поява нових форм корупції.

На наш погляд, зважаючи на все вищесказане, поняття «корупція», як і поняття «організована злочинність», варто вважати кримінологічним поняттям і на основі вітчизняного і закордонного досвіду боротьби з корупцією, її можна визначити як протиправну діяльність деяких осіб, спрямовану на використання свого службового і суспільного статусу для незаконного особистого збагачення, збагачення своїх родичів і прихильників, одержання інших вигод і благ всупереч інтересам суспільства.

Для криміналістики ж, на нашу думку, особливий інтерес повинно представляти поняття корумпованих зв'язків, як обов'язкова і невід'ємна ознака організованої злочинної діяльності, сутність якої не визначена в криміналістичній літературі.

Під корумпованими зв'язками ми пропонуємо розуміти взаємовигідні відносини між окремими особами або злочинними організаціями і особами, що володіють владними, управлінськими і розпорядницькими повноваженнями в державній, підприємницькій і суспільній сферах, які спрямовані на використання службового статусу чи суспільного впливу останніх шляхом здійснення протиправних дій, і засновані для одержання різного роду благ, послуг, пільг і інших переваг.

Можна зробити висновок, що поки існує корупція, збережеться і організована злочинність, також як і наявність організованої злочинності обумовлює наявність і формування корумпованих зв'язків, через те, що існує взаємозалежність виникнення та існування даних явищ.

Наукове дослідження проблеми корумпованих зв'язків безумовно поєднане з істотними труднощами. Вони обумовлені реальними можливостями конкретних осіб, що, як правило, володіють істотними владними повноваженнями, перешкоджати всіляким спробам проникнути в цю сферу їх кримінальної діяльності. До цього можна додати зазначену непідготовленість у даний час усіх ланок правоохоронних органів і політичних сил нашого суспільства до безкомпромісної боротьби з корупцією, відсутність соціальних політичних традицій публічного викриття корупціонерів, спеціальних криміналістичних прийомів розкриття фактів корупції, яка є серйозним чинником, що перешкоджає ефективній боротьбі з цим явищем.

Вивчення причин і умов виникнення, росту та існування корупції в цілому є предметом кримінології. Однак, для більш повного й об'єктивного представлення процесів формування корумпованих зв'язків, визначення сфер і напрямків їхнього налагодження, а також з метою криміналістичної розробки методичних рекомендацій, спрямованих на їх попередження, припинення і викриття, необхідне визначення головних умов, що сприяють розвитку й існуванню цих явищ і в цьому плані представляють інтерес для криміналістики.

На наш погляд, ґрунтуючись на деяких літературних джерелах по своєму змісту дані умови можна розподілити на політичні, економічні, управлінські, соціально-психологічні.

Так, до умов політичного характеру можна віднести:

• відсутність програмності, предметності і комплексності в проведенні демократичних реформ у різних сферах громадської організації, зокрема у системі управління суспільством;

• відсутність системи діючого виховання у службовців моральних, професійних якостей;

• декларативність, недостатня визначеність, непослідовність у проведенні антикорупційної політики.

До економічних умов варто віднести:

• відсутність режиму сприяння діяльності вітчизняного виробника, особливо, що стосується стягування податків, відрахувань у бюджет, одержання бюджетних засобів, кредитів і т.ін.;

• відсутність ясності процесів роздержавлення власності, вирішення різних економічних і господарських питань, одержання пільг і т.ін.;

• наявність протиріччя, коли на фоні збільшення кількості багатих людей і росту їх доходів деякі державні службовці, що наділені істотними повноваженнями в забезпеченні умов для одержання цих доходів, не мають необхідного статку.

Правовими умовами є:

• прогалини законодавства, що повинне регулювати рішення політичних, економічних, соціальних, організаційно-управлінських проблем попередження корупції і корупційних діянь;

• неврегульованість на законодавчому рівні відповідальності за вчинення різних корупційних діянь, у тому числі з кваліфікуючими ознаками;

• формальний характер діючої системи декларування доходів державних службовців;

• нечіткість і прогалини в законодавстві, що регламентує діяльність державних органів, які ведуть боротьбу з корупцією;

• недоліки в правозастосовній діяльності по боротьбі з організованою злочинністю, зокрема відсутність обов'язкової практики виявлення корумпованих зв'язків при розслідуванні економічних і інших злочинів, вчинених злочинними організаціями.

Організаційно-управлінськими умовами варто вважати:

• відсутність чіткої регламентації діяльності державних службовців по процедурі виконання службових функцій; наявність у посадових осіб надмірно широких розпорядчо-дозвільних повноважень на прийняття рішень за своїм розсудом;

• поширеність випадків заняття посад службовцями не на основі їх ділових і моральних якостей, а за результатами знайомства по попередній роботі, особистій відданості, близькості політичних поглядів; відсутність порядку конкурсного добору і розміщення кадрів, у зазначених випадках їхньої спеціальної перевірки (наприклад, по обліках правоохоронних органів про причетність до здійснення тих чи інших протиправних діянь), тестування на відповідність професійних і моральних якостей, їх періодичної ротації, однорівневого переміщення, атестації;

• відсутність механізмів обмеження прийняття на службу і можливості подальшого просування лідерів і учасників злочинних формувань;

• відсутність у міністерствах, відомствах, інших управлінських структурах окремих підрозділів чи спеціально виділених у кадровому апараті працівників, на яких покладаються обов'язки організації роботи з попередження корумпованих діянь і інших посадових правопорушень;

• пасивність і нецілеспрямованість діяльності правоохоронних органів по виконанню правових вимог у виявленні корупційних діянь, викритті винних у їх здійсненні, особливо у вищих органах державної влади, найважливіших управлінських ланках.

Соціально-психологічними умовами є:

• поширеність корисливої спрямованості в діяльності ряду державних службовців, їх готовність до порушення закону; професійна і моральна деформація частини керівників і посадових осіб, що виявляється в здійсненні чи поблажливому відношенні до корупційних діянь, порушенні службової етики;

• призупинення практики обговорення в трудових колективах виявлених фактів корупційних діянь з метою попередження;

• відсутність відповідної реакції керівників чи посадових осіб на зведення, що містяться в засобах масової інформації;

• переконаність значної частини населення в неможливості вирішення більшості питань, навіть цілком законного характеру, без яких-небудь відповідних «хабарів».

Усі ці фактори супроводжуються загостренням криміногенної обстановки, удосконаленням способів і методів вчинення злочинів злочинними організаціями і обумовлюють ріст злочинності, як загальнокримінальної спрямованості, так і в сфері економіки, що здобуває організований характер, підштовхують злочинну організацію (далі – ЗО) до більш тісного «контакту» з представниками правоохоронних органів, органів державної влади і управління.

Аналіз сфер, напрямків і характеру діяльності злочинних організацій дозволяє прийти до висновку, що використання корумпованих зв'язків у правоохоронних органах, органах державної влади і управління є обов'язковим елементом у діяльності формувань, що спеціалізуються на вчиненні злочинів у сфері економіки. Злочинні формування, діяльність яких носить загальнокримінальний характер, найчастіше мають потребу в наявності подібних зв'язків у правоохоронних органах, які використовуються з метою самозахисту, тому що дія (чи бездіяльність) представників цих органів, найчастіше виражається в:

• зловживанні службовим становищем, зокрема інформуванні злочинних організацій про появу і наявність в органах внутрішніх справ оперативної інформації, а також про хід розслідування кримінальних проваджень у відношенні учасників злочинних організацій.

• створенні перешкод у виявленні і розслідуванні злочинної діяльності злочинних організацій;

• сприянні за хабарі в припиненні кримінальних проваджень, що дозволяє злочинцям тривалий час уникати відповідальності, створюючи у населення думку про нездатність влади домогтися істотних результатів у боротьбі зі злочинністю.

Характер зв'язків представників організованої злочинної групи (далі – ОЗГ) і формувань зі співробітниками правоохоронних органів залежить від:

• рівня групи чи формування;

• сфер, напрямків і масштабів їх діяльності;

• особистих контактів злочинців.

Виходячи з рівнів організованої злочинної діяльності на основі аналізу практики варто зробити висновок, що на першому рівні корумповані зв'язки, як правило, відсутні; на другому рівні встановлення і використання корумпованих зв'язків в основному здійснюється у випадку появи погрози ліквідації угруповання, і тільки для третього рівня обов'язковим постійним елементом є наявність корумпованих зв'язків з представниками державних структур різних галузей влади і управління, тому що без них неможливе здійснення організованої злочинної діяльності, тобто, чим вище рівень організації злочинного співтовариства, тим стійкіші і вагоміші його корумповані зв'язки в державних і правоохоронних органах.

Для організованих злочинних груп економічної спрямованості і злочинних формувань (співтовариств), створених для систематичного вчинення злочинів як загальнокримінальної, так і економічної спрямованості, «прикриття» організованої злочинної діяльності можуть здійснювати окремі представники керівництва органів місцевого самоврядування і обласних адміністрацій, районних, міських, обласних апаратів органів внутрішніх справ, прокуратури і представники судових органів.

Найбільш корумпованими в даний час є структури влади і управління, зв'язані з розглядом і рішенням питань фінансування, кредитування, здійснення банківських операцій, інвестування, ліцензування, імпорту і експорту, розподілу фондів, створення, реєстрації і функціонування підприємств малого і середнього бізнесу, проведення земельної реформи.¹ Поширена корупція і корумповані зв'язки злочинних організацій у таких сферах господарювання, як видобуток, переробка сировини, виробництво і реалізація енергоносіїв, державна торгівля, транспортні перевезення. Особливо негативний вплив корупція і корумповані зв'язки роблять на процеси оренди і приватизації державної і муніципальної власності.

Як свідчить практика, дані засобів масової інформації і опитувань населення, широке поширення в різних сферах життєдіяльності суспільства набули хабарництво та інші посадові злочини, що є наслідком наявності корумпованих зв'язків. Справжній рівень таких проявів правоохоронні органи на сьогоднішній день визначити не в змозі. У літературі висловлюється думка, що з усієї маси даних правопорушень реєструється не більш одного відсотка.

Розробка методики розкриття і розслідування організованої злочинної діяльності в сфері підприємництва, фінансово-кредитних відносин, оподатковування, оренди і приватизації, системі освіти і системі митних органів вимагає, виходячи з конкретної сфери і діючої нормативної бази, визначення можливого кола посадових осіб відповідного рівня і повноважень, з якими злочинні організації прагнуть установити корумповані зв'язки в залежності від спрямованості злочинної діяльності, виду і механізму вчинених злочинів.

Аналіз економічної і політичної ситуацій, що склалися створилася в країні, а також матеріалів практики роботи оперативно-розшукових органів і анкетування оперативних і слідчих працівників дають підстави вважати, що в даний час злочинні організації в процесі здійснення своєї діяльності прагнуть до встановлення корумпованих зв'язків у наступних сферах:

У сфері підприємництва (77,4 % оперативних працівників і 75 % слідчих.) встановлення таких зв'язків здійснюється з метою, зокрема:

• прискореної і незаконної реєстрації підприємницьких структур;

• одержання ліцензій на право займатися окремими видами діяльності: виробничою, торгово-посередницькою, народною медициною, ігорним бізнесом, реалізацією окремих видів товарів і т.ін.;

• одержання дозволів, пільг і інших переваг у здійсненні експортно-імпортних операцій при переміщенні товарно-матеріальних цінностей, коштів через митний кордон держави;

• створення і діяльності спільних підприємств з іноземними інвестиціями з порушеннями діючого законодавства;

• одержання дозволів на встановлення об'єктів малих архітектурних форм (кіосків, павільйонів, навісів, стоянок і т.ін.).

У сфері фінансово-кредитних відносин (90,6 % оперативних працівників і 91 % слідчих)це дає можливість, зокрема:

• одержання дозволів Національного Банку на ведення валютних операцій;

• незаконного одержання кредиту, субсидій, субвенцій і дотацій;

• незаконного переміщення валютних коштів у закордонні банки;

У сфері оподатковування (72,9 % оперативних працівників і 83 % слідчих) дає можливість, зокрема:

• одержання пільг, що частково чи цілком звільняють від сплати деяких видів податків і інших обов'язкових платежів у бюджет за визначені види підприємницької діяльності;

• приховання доходів і прибутку з метою несплати податків у належному розмірі;

• існування і функціонування фіктивних підприємств і господарських співтовариств;

• неправомірного втручання в розслідування кримінальних проваджень, відкритих у відношенні суб'єктів підприємницької діяльності за ухиляння від сплати податків;

У сфері оренди і приватизації (75,3 % оперативних працівників і 64 % слідчих)дає можливість, зокрема:

• використання неконкурентних способів приватизації в інтересах окремих осіб;

• установлення заниженої вартості майна чи об'єктів державної і комунальної власності або створення умов для банкрутства підприємств в інтересах визначених фізичних і юридичних осіб;

• одержання патентів чи продовження терміну продажу приміщень;

• втручання в процес проведення аукціонів, комерційних конкурсів чи торгів при приватизації об'єктів державної і комунальної власності;

• порушення нормативів пільгової частини акцій, зосередження контрольного пакета в руках одної чи декількох осіб;

• незаконного використання засобів іноземних інвесторів, що надходять безпосередньо на підприємства, які підлягають приватизації;

• незаконного переміщення приватизаційних цінних паперів між посередниками для придбання контрольних пакетів акцій;

• протиправної приватизації житла і т.ін.;

У системі освіти (31 % оперативних працівників і 40 % слідчих) подібні зв'язки дають можливість, зокрема:

• одержання визначеного рівня акредитації навчальних закладів;

• протиправного одержання ліцензій на відкриття і діяльність платних навчальних закладів;

• одержання дозволу на повний чи частковий перехід державних навчальних закладів на платну форму навчання;

• одержання права організації роботи навчального закладу за статусом школи-ліцею (з гуманітарних, фізико-математичних і інших спеціалізацій);

• організації роботи платних курсів підготовки абітурієнтів до вступу у вищі навчальні заклади при академіях, університетах, інститутах і технікумах;

• впливу на роботу приймальних комісій і окремих її членів, з метою сприяння вступу у вищий навчальний заклад деякої особи, а також впливу на прийом поточних іспитів.

У системі митних органів України (регіональний і державний рівень), для незаконного переміщення валюти і товарно-матеріальних цінностей через митний кордон України.

При вчиненні злочинів у зазначених вище сферах і напрямках, як і злочинів загальнокримінальної спрямованості, злочинні організації також прагнуть до встановлення корумпованих зв'язків у:

• спецпідрозділах по боротьбі з організованою злочинністю (обласний і державний рівень) – у відділах, що займаються розкриттям зазначених видів злочинів;

• Бюро державної служби по боротьбі з економічними злочинами (обласний і державний рівень);

• підрозділах ДАІ (районний, міський, обласний рівень);

• прокуратурі (районний, міський, обласний рівень), Генеральній прокуратурі України, особливо у відділах прокуратури по нагляду за спецпідрозділами по боротьбі з організованою злочинністю (обласний рівень);

• судовій системі;

• системі судово-експертних закладів.

Слід вказати, що цей перелік сфер, рівнів і напрямків встановлення корумпованих зв'язків не є вичерпним. Зі зміною законодавчої бази, економічної і політичної ситуації в державі можлива зміна сфер і напрямків встановлення корумпованих зв'язків при здійсненні організованої злочинної діяльності.

Аналіз матеріалів практики і даних, що знаходяться в літературі, показує, що в діяльності кримінальних структур при здійсненні корумпованих зв'язків виявляються такі тенденції як:

• перехід від рішення разових проблем за хабар до тривалого «співробітництва» на договірній основі;

• прагнення злочинних організацій прикрити свою діяльність шляхом створення підприємницьких структур, коли засновниками (або через третіх осіб) виступають активні учасники формування і кримінальні «авторитети», що дозволяє їм координувати «тіньову» фінансово-господарську діяльність у масштабі регіонів і приховувати одержуваний прибуток від оподатковування.

Корупція супроводжує процеси зміни форм власності, що відбуваються в країні. З'явилися такі форми корупції, при яких утворюється свого роду «співдружність» представників органів місцевого самоврядування: керівників основних виробництв області, правоохоронних органів, а також органів державної влади і управління. Результатом подібної співдружності стає режим сприяння для комерційних структур, які використовують його для прикриття організованої злочинної діяльності. Це можна, зокрема, спостерігати на прикладі існування і функціонування ВАС «Миколаївський глиноземний завод», де в результаті незаконного видання наказу Національним агентством України по керуванню державними корпоративними правами був звільнений від посади Голова правління ВАС, обраний загальними зборами акціонерів, і призначена особа, яка не мешкала в Україні останні три роки, що раніше працювала генеральним директором Донського гірничо-збагачувального комбінату в Казахстані. У результаті проведення розслідування робочою групою Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності і боротьби з організованою злочинністю і корупцією по даному факту було також встановлено, що цей громадянин, який з'явився на збори керівників ВАС в супроводі осіб, раніше судимих за вчинення ряду тяжких злочинів на території України, є ставлеником відомої кримінально орієнтованої групи TWG, що, зокрема була виселена з Казахстану за заподіяння країні значних матеріальних збитків.

Проаналізувавши дану ситуацію, можна припустити, що подібне стало можливим лише в результаті наявності корумпованих зв'язків кримінально орієнтованої групи TWG з працівниками Національного агентства України по керуванню державними корпоративними правами,¹ а також з представниками органів місцевого самоврядування.

Дані процеси можна також спостерігати в Росії і в інших країнах ближнього зарубіжжя, що обумовлюється спільністю причин і наслідків розвитку організованої злочинної діяльності при наявності корумпованих зв'язків у колишніх союзних республіках.

Аналіз практики свідчить, що додаткові умови для зловживань посадовими особами своїм службовим становищем створює сполучення виконання покладених на них обов'язків у державних закладах з діяльністю в комерційних недержавних структурах. У ряді випадків вони підтримують інтереси цих структур, що приносить збитки в політиці.

Істотно впливає на подальшу криміналізацію економіки процес інтегрування представників і лідерів злочинних організацій у владно-управлінські структури, призначення на посади в органах центрального і місцевого самоврядування осіб, що надалі приймають вигідні управлінські рішення при розподілі бюджетних засобів, матеріальних ресурсів, інвестиційних програм, приватизації об'єктів державної і комунальної власності (у 1998 році в 10 регіонах України Службою безпеки України зафіксовано 32 таких факти).

Зокрема, в Автономній Республіці Крим контрольовані організованими злочинними групами комерційні структури намагалися активно впливати на процеси приватизації значних промислових об'єктів – Червоноперекопського промвузла, Феодосійського, Керченського і Ялтинського морських портів, Феодосійської нефтоперевалочної бази, санаторно-курортного комплексу. Значна кількість об'єктів туристичного і санаторно-курортного призначення фактично знаходиться під контролем злочинних організацій, приносячи останнім великі прибутки.

Необхідно відзначити, що все частіше мають місце випадки, коли лідери злочинних організацій, відчуваючи свою безкарність, претендують на володіння політичною владою. Намітилися тенденції зрощування лідерів злочинних організацій з окремими представниками держапарату, просування на керівні посади осіб, прямо чи побічно зв'язаних із кримінальними формуваннями.

Лідери і активні діячі організованого злочинного світу самі прагнуть вершити політику, уже не покладаючись на посередників, прагнучи вирішити задачу забезпечення собі і своїм близьким легального високого соціального, а не тільки кримінального і економічного статусу.

Дуже характерні в цьому відношенні випадки, висвітлені в засобах масової інформації Російської Федерації, але слід зазначити, що подібні явища спостерігаються і в Україні.

Так, у 1998 р. з метою запобігання проникнення представників кримінальних структур і зв'язаних з ними осіб в органи державної влади при обранні народних депутатів Верховної Ради України і ВР Криму, співробітниками ГУ МВС України в Криму був здійснений комплекс відповідних заходів. У результаті не були обрані чи зняті з реєстрації більш 50-ти лідерів і ставлеників злочинних організацій, які прагнули стати депутатами різного рівня. Більшість з них у даний час притягнені до кримінальної відповідальності за вчинення різних злочинів (незаконний обіг зброї, вимагання, розкрадання у великих і особливо великих розмірах, підробка документів і ін.), частина знаходиться в розшуку.

На практиці інформація про процеси політизації, що відбуваються, в діяльності злочинних організацій і придбання корумпованих зв'язків в основному носить оперативний характер і вимагає пильної уваги з боку правоохоронних органів і вчених-криміналістів.

Однією зі складних проблем криміналістичної теорії і практики є дослідження механізму встановлення корумпованих зв'язків злочинних організацій.

З кримінологічної точки зору цю проблему спробували розглянути білоруські вчені Д.А. Пєшко і В.А. Дадалко. Однак, у зв'язку з тим, що ці автори не розділяють поняття «корупції» і «корумпованих зв'язків», їх роботу в кращому випадку можна віднести до дослідження причин, умов і проявів корупції в органах державної влади і управління, а також заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією і нейтралізацію «тіньового» бізнесу. Подібний підхід можна спостерігати і у роботах інших вчених. З погляду криміналістики зазначена проблема поки не досліджена.

Перш ніж перейти до змістовної частини розгляду механізму формування корумпованих зв'язків злочинних організацій, необхідно визначитися в понятті даного явища.

На наш погляд, під механізмом встановлення злочинними організаціями корумпованих зв'язків варто розуміти часовий і динамічний порядок здійснення окремих етапів і способів налагодження взаємовигідних відносин між представниками злочинних організацій і особами, діяльність яких може принести користь зазначеним формуванням.

Змістовно механізм встановлення корумпованих зв'язків злочинних організацій на основі аналізу практики можна представити у вигляді декількох етапів.

Перший етап. У залежності від спрямованості і сфери діяльності злочинної організації її керівництво визначає, з ким конкретно з представників органів державної влади і управління, правоохоронних органів і ін., і на якому рівні необхідне встановлення корумпованих зв'язків з метою одноразового чи довгострокового їх використання в організованій злочинній діяльності.

Другий етап. Визначивши особу, що цікавить злочинну організацію, здійснюється збирання інформації компрометуючого характеру щодо такої особи:

• про факти хабарництва чи вчинення інших посадових злочинів;

• про причетність до якої-небудь протиправної діяльності;

• про контакти з представниками інших злочинних організацій;

• про здійснення вчинків, що суперечать морально-етичним нормам;

а також не компрометуючого характеру:

• особливості біографії, характеру, схильностей, захоплень;

• склад родини, умови проживання, прожитковий рівень і потреби;

• місця службового і позаслужбового відвідування;

• коло осіб, з якими підтримуються близькі і ділові відносини;

• маршрути і умови пересування (автотранспорт, охорона, сигналізація і т.ін.), як самої особи, так і членів її родини.

Зібрана інформація в ряді випадків фіксується документально (відеозйомкою, фотографіями, різного роду документацією і т.ін.) і поповнюється постійно навіть після встановлення корумпованих зв'язків з метою їх зміцнення.

Третій етап. Проаналізувавши отриману інформацію, злочинна організація визначає:

1. Де і коли буде здійснюватися контакт із особою, яка інтересує (у залежності від частих місць перебування і зручності здійснення – це місце роботи, проживання, місць відпочинку, захоплень і розваг (бари, ресторани, спортзали, сауни, комісійні магазини, художні салони, ігорні будинки і т.ін.). Також місцем знайомства може бути місце святкування різних (у тому числі сімейних) свят, де повинна бути присутня інтересуючи особа - ювілеї, презентації, весілля і т.ін. У цьому випадку посередником знайомства виступає будь-яка особа, що користується довірою даного суб'єкта, і частіше не знає про справжні цілі знайомства.

Якщо часом контакту обране відрядження (або час відпочинку), то місцем знайомства може бути бар готелю, купе потягу, салон літака і т.ін.

2. Привід і спосіб встановлення і розвитку контакту з цією особою, найбільш прийнятні для тієї чи іншої ситуації, при необхідності змодельованої (інсценованої).

Організація контакту можлива через спільних знайомих, виступаючих іноді в ролі посередників, які не мають уяви про справжні причини і цілі цього знайомства. Наприклад, представник злочинної організації може бути відрекомендований як керівник якого-небудь комерційного підприємства, діяльність якого могла б зацікавити особу. У цьому випадку представник ЗО найчастіше має достатні пізнання в області, що представляє. Це можливо, коли місцем контакту обрано одне з місць частого відвідування особи, яка цікавить, або місце святкування знаменних дат. В останньому випадку іноді для контакту використовується знайомство з ким-небудь із родичів особи, яка цікавить. Будучи в гарних відносинах з таким родичем, представник злочинної організації швидко знайомиться з особою, яка цікавить, і потім входить до нього в довіру.

У подібних випадках для контакту частіше обирається представник злочинної організації, що володіє здатністю швидко заводити знайомства з особами, що представляють інтерес, і зближуватися з ними.

Нерідко «випадкова» зустріч може бути змодельована (підстроєна). Наприклад, це може бути знайомство з попутником у купе потяга чи на борту корабля, з «театралом» – при відвідуванні прем'єри спектаклю в театрі, з мисливцем - на полюванні, з аматором тенісу - на тенісному корті і т.ін. Використовуючи такі сприятливі умови, представник злочинної організації налагоджує довірчі стосунки з особою, яка цікавить.

Звичайно, контакт налагоджується значно простіше, якщо представник злочинної організації раніше уже був знайомий з особою, яка цікавить, і може легко відновити знайомство.

На основі встановлення ділових відносин чи входження в довіру на основі близьких і родинних зв'язків, загальних захоплень і розваг як самої особи, так і його близьких, обирається спосіб розвитку подальших взаємин, що дає можливість залучення відповідної особи (чи членів його родини) у залежність (наприклад, надання в борг значних грошових сум, надання різного роду послуг, як-от – ремонт за безцінь і незаконне надання квартир, будинків, дачних ділянок, дорогої апаратури, автотранспорту, меблів і т.ін.).

Якщо учасниками злочинної організації є колишні (чи діючі) працівники правоохоронних органів, то при встановленні корумпованих зв'язків може використовуватися їх досвід і знання способів і методів підходу, а також спілкування з тими чи іншими людьми для досягнення необхідних цілей.