55. Поняття та ознаки багатопартійності. Конституційно-правовий статус політичних партій.

Багатопартійна система — політична система, при якій може існувати безліч політичних партій, що теоретично володіють рівними шансами на отримання більшості місць у парламенті країни.

Розподіл місць в уряді та / або парламенті проводиться відповідно до одного з двох основних принципів:

пропорційна система передбачає, що кількість місць, одержуваних партією в органах влади, прямо пропорційно кількості поданих за неї голосів виборців;

система виборів по одномандатних округах має на увазі, що місце в парламенті отримує кандидат, що виграв вибори в цьому окрузі; таким чином, кількість місць, одержуваних партією при виборах в одномандатних округах, не пропорційно кількості поданих за її членів голосів виборців. Така система тяжіє до утворення двопартійної системи

Невід'ємною частиною політичної системи сучасного демократичного суспільства є політичні партії. Етимологічно "партія" означає "частина ", "окремість", інститут політичної системи і цивільного суспільства . Партія - це політична громадська організація, що боре за владу або за участь у здійсненні публічної влади.

У сучасній Україні ідеї політичного плюралізму і багатопартійна політична система одержали своє закріплення на конституційному рівні, що виражається насамперед у визнанні права громадян на об'єднання в політичні партії і громадські організації, організації громадського життя на принципах політичного, економічного й ідеологічного різноманіття. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Крім Конституції статус політичних партій в Україні закріплюється в Законі України "Про об'єднання громадян", у виборчому законодавстві.

Згідно ст.2 вищезгаданого закону політична партія є об'єднання громадян - прихильників визначеної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади , місцевого самоврядування і представництво про їхній склад .

Суперництво політичних груп, об'єднаних навколо впливових родин або популярних лідерів у плині багатьох століть складало характерну, істотну рису політичної історії. Але політичні партії в сучасному розумінні виникли в Європі і США на початку XІ в. Формування партій було досить тривалим і складним процесом. Спочатку партії активно діяли тільки в періоди виборчих кампаній, вони не мали постійно діючих організацій на місцях, не проводили регулярних з'їздів або конференцій, їхні прихильники не були зв'язані партійною дисципліною.

Першою масової і постійно діючою політичною партією була ліберальна партія у Великобританії (з 1861 р.). Основною причиною поширення масових політичних партій послужило поширення загального виборчого права.

Партії, як правило не однорідні і мають усередині групи - фракції, що висувають програми, трохи відмінні від загальнопартійної. Існування в партії різних фракцій робить її політикові більш гнучкої , оскільки допомагає їй зберегти свій вплив серед різних груп населення. Політика партії виробляється в ході внутріпартійної політичної боротьби між різними фракціями і плинами . Керівні органи багатьох партій складаються на основі представництва від різних фракцій.

Класифікація політичних партій.

Для кращого з'ясування сутності інституту політичних партій велике значення має ряд групових ознак, що дозволяють виділити загальні риси і розходження в діяльності тієї або іншої політичної партії. Для цих цілей використовується формально-логічний метод пізнання, проводиться класифікація. Найбільш розповсюджена і важливої є класифікація політичних партій по наступних ознаках:

По характері доктрин партії поділяються на:

Партійна доктрина виражається насамперед з метою і задачами створення і діяльності партії, закріплених у її статуті й у партійній програмі.

- революційні - в Україні на конституційному рівні заборонена діяльність політичних партій і суспільних об'єднань, програмні цілі або дії яких зміна конституційного ладу насильницьким шляхом;

- реформаторські - більшість вітчизняних політичних партій у своїх програмах декларують прихильність тому або іншому курсові реформ, що обумовлюється насамперед сучасним політико-економічним станом України;

- консервативні ;

- реакційні .

По місцю і ролі партій у політичній системі:

- державні (партійна ідеологія стає державної , партія формує державну систему керування );

- авторитарну (не зливаються з державою, але складають основу політичного режиму і користуються його підтримкою);

- парламентські (діючі в конкурентних умовах - в Україні на сьогоднішній день зареєстровані і діють більш 60 політичних партій).

За критерієм організаційної структури:

Організаційна система закріплюється в статуті відповідної політичної партії.

- централізовані - централізованими є багато політичних партій України(КПУ, Партія національно-економічного розвитку України) ;

- децентралізовані ;

- кадрові (ПНЭРУ, устав якої передбачає досить тверду партійну дисципліну її членів, що дозволяє при відносно не більшій кількості членів здійснювати політичні акції. Так при кількості міської партійної організації ПНЭРУ близько 1200 членів не минулих виборах партії виразило підтримку близько 3% електорату міста, три представники партії були обрані депутатами Одеської міської ради нинішнього скликання.);

- масові - наприклад "Громада, одна із самих масових політичних партій України, що володіє децентралізованою структурою, що і дозволило керівництву партії залучити в її ряди велика кількість членів, не зв'язаних твердою партійною дисципліною;

- партії з формально визначеним членством;

- партії з вільним членством в Україні відповідно до Закону України "Про об'єднання громадян" не допускаються.

По виду партійного керівництва партії бувають:

- колективного керівництва (ПНЭРУ - основні рішення приймає партійна конференція, а поточне керівництво здійснює правління партії.);

- колективного керівництва з чітко вираженим верховенством лідера ("Громада" - П. Лазаренко, ПСПУ - Н. Витренко);

- особистісного керівництва ;

- харизматичного керівництва ;

- консенсуального керівництва .

На функціонування політичної партії вирішальну роль робить тип політичної системи, тому представляється необхідним розглянути типи й основні риси партійних систем. У сучасній політичній історії розрізняють чотири типи партійних систем:

- буржуазно-демократична партійна система

Сформувалася в Європі і Північній Америці в XІ в. В основу функціонування покладені принципи:

- легальної боротьби за владу;

- влада здійснюється партією або групою партій, що забезпечили собі підтримку парламентської більшості;

- наявність легальної опозиції;

- наявність згоди на дотримання даних принципів між партіями, що складають партійну систему.

У залежності від розкладу політичних сил у суспільстві можуть виникати різні види коаліцій, зокрема для України сьогодні політичною реальністю є так називана багатопартійна коаліція, при якій жодна з партій не здатна поодинці домогтися компетентної більшості, для досягнення якого поєднуються кілька політичних партій.

- соціалістична (фашистська) партійна система

При даній системі існує тільки одна легальна партія, що керує державою на всіх рівнях державного апарата . Виникнення такої системи зв'язано з кризою демократичних або авторитарних систем.

- авторитарна партійна система

Є проміжної , при цьому домінуючим фактором виступає держава, а не партія, що грає другорядну роль у процесі здійснення влади . Може допускатися й існування інших партій.

\