50. Поняття та значення судового розгляду. Частини судового розгляду. Підготовча частина судового розгляду.

Судовий розгляд — одна з основних стадій цивільного процесу, у ході якої відбувається розгляд і вирішення справи по суті.

Цивільне процесуальне законодавство встановлює такий порядок розгляду і вирішення цивільних справ, при неухильному дотриманні якого передбачається послідовне здійснення спільних для всього судочинства цільових настанов у суді першої інстанції. Кінцеві ж завдання і мета судового розгляду як головної стадії провадження в суді першої інстанції не можуть не збігатися з кінцевими завданнями та цілями цивільного судочинства в цілому.

Отже, загальними завданнями стадії судового розгляду в суді першої інстанції є правильний і своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту прав, свобод і охоронюваних законом інтересів громадян і організацій, охорони державних і суспільних інтересів. Виконання вказаних завдань повинне сприяти також зміцненню законності і правопорядку, запобіганню правопорушень, формуванню поважного ставлення до права і суду, тобто служити засобом реалізації і факультативних цілей цивільного судочинства.

На досягнення вказаних цілей спрямовані процесуальні дії і виникаючі у зв'язку з ними процесуальні правовідносини суб'єктів судочинства в стадії судового розгляду. Отже, основним об'єктом сукупності цивільних процесуальних правовідносин, що виникають при судовому розгляді, буде захист прав, свобод і охоронюва-них законом інтересів громадян і організацій, охорона державних і суспільних інтересів, а факультативним об'єктом —зміцнення законності та правопорядку, запобігання правопорушень, формування поважного ставлення до права і суду.

Функція судового розгляду охоплює велику за обсягом і різнопланову процесуальну діяльність, яку прийнято розмежовувати на розгляд справи і її вирішення.

Розгляд справи являє собою дії, спрямовані на: а) рух судочинства; б) надання особі, яка бере участь у справі, необхідної юридичної допомоги в здійсненні суб'єктивних прав; в) дослідження матеріалів справи, що розглядається, позицій сторін, дійсних обставин справи і поданих доказів.

Вирішення справи полягає в юрисдикційному застосуванні відповідних правових норм і зводиться до винесення рішення або ухвали, їх оголошення та роз'яснення.

Значення судового розгляду визначається наступними головними особливостями цієї стадії цивільного процесу:

тут з найбільшою повнотою діють принципи правосуддя: здійснення правосуддя тільки судом, змагальність і рівність сто рін, диспозитивність, усність, безпосередність і безперервність;

тут вирішується головне завдання правосуддя — правильний і своєчасний розгляд і вирішення цивільної справи. Всі інші стадії здатні забезпечити вирішення тільки першої половини цього завдання;

тут розглядається й вирішується переважна частина цивільних справ, і саме по діяльності цього суду (суду першої інстанції) судять про правосуддя в цілому.

Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів — одного місяця.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на 15 днів (ст. 157 ЦПК).

У відповідності зі ст.158 ЦПК розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань.

Згідно зі ст.162 ЦПК особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи.

До осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню цивільного судочинства, головуючий може застосувати примусові заходи, які застосовуються судом відразу після здійснення порушення шляхом винесення ухвали.

Зазначене положення закону поширюється на всі частини судового розгляду і має велике значення для виконання завдань по правильному та своєчасному розгляду та вирішенню справи і досягнення основних і факультативних цілей цивільного судочинства.

Порядок проведення судового засідання по цивільній справі докладно визначається процесуальним законодавством. Судове засідання складається з: підготовчої частини; розгляду справи по суті; заключної частини судового розгляду (судових дебатів); постанов-лення та оголошення рішення.

Специфічну роль відіграє підготовча частина судового засідання, де нібито підводиться попередній підсумок процесуальної діяльності в стадії підготовки справи і створюються необхідні умови для належного здійснення наступної діяльності з вирішення справи по суті. У даній, допоміжній стосовно розгляду справи по суті, частині судового засідання необхідно виділяти як мінімум два відносно самостійні процесуальні завдання.

По-перше, з'ясування наявності або відсутності умов, необхідних для забезпечення правильного вирішення справи в даному судовому засіданні. Саме на це безпосередньо спрямовані вимоги закону, що передбачають здійснення процесуальних дій: по перевірці явки учасників процесу і вирішення питання про розгляд справи при неявці кого-небудь із них; по з'ясуванню наявності згоди на розгляд справи суддею одноособово; з вирішення питання про відводи; про відкладення розгляду справи і правила такого відкладення (ст. 160, 162,166,169, 170 ЦПК).

По-друге, створення необхідних умов для всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів у справі в даному судовому засіданні для здійснення судочинства на основі змагальності і рівноправності сторін. На це насамперед спрямовані вимоги закону, що регламентують процесуальні дії: по видаленню свідків, що з'явилися, із залу засідання суду; по роз'ясненню учасникам розгляду справи їхніх процесуальних прав і обов'язків; з розгляду судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі (ст. 164,165, 167, 168, 171,172 ЦПК).

Невиконання кожного із цих завдань може привести до порушення прав і законних інтересів суб'єктів процесу, вплинути на результат вирішення справи, відстрочити винесення законного та обґрунтованого рішення. Сказане означає, що виконання вказаних завдань необхідно для забезпечення правильного та своєчасного вирішення справи. Саме в цьому полягає мета всієї сукупності процесуальних норм і суть сформульованих у них вимог, що встановлюють права та обов'язки учасників розгляду і вирішення справи в підготовчій частині судового засідання1.

Справи в суді першої інстанції, як правило, розглядаються одноособово суддями. Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу. Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує дотримання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи (ч. 2 ст.160 ЦПК).

Сторони, які не бажають взяти особисту участь у судовому засіданні, вправі просити суд про розгляд справи за їх відсутності. Заяву про це як позивач, так і відповідач можуть подати до суду у письмовому виді або заявити про це в судовому засіданні, коли справа відкладається або провадження по ній припиняється. Усна заява сторони заноситься в журнал судового засідання.

Цивільний процесуальний кодекс (ч.4 ст. 169, ст. 224 ЦПК) встановлює, що розгляд справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату судового засідання, можливо у випадках, коли: 1) суд не має повідомлень про причину неявки відповідача; 2) суд визнає причини неявки відповідача неповажними; 3) наявність у справі достатніх матеріалів про права і взаємовідносини сторін; 4) на думку суду, відповідач навмисно затягує розгляд справи (наприклад, ухиляється від одержання повісток; повідомляє суду причини неявки, які не відповідають дійсності; знищує наявні у нього докази, що приводить до зупинення провадження у справі); 5) згода позивача.

У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача (ч.З ст. 224 ЦПК).

Можна виділити основні процесуальні дії, які припустимі в підготовчій частині судового розгляду:

1) головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа підлягає розгляду (ч.І ст.163 ЦПК);

2) суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників (ч.З ст.163 ЦПК);

3) перекладачеві, якщо він залучається до розгляду по справі, роз'яснюються його права та обов'язки; крім того, його попереджають про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Головуючий приводить перекладача до присяги (ст. 164 ЦПК);

4) свідки видаляються із залу судового засідання у відведені для цього приміщення (ч.І ст.165 ЦПК);

5) головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи (ч.І ст.166 ЦПК);

6) головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, про що зазначається в журналі судового засідання (ст.167 ЦПК);

7) розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі (ст. 168 ЦПК);

8) за наявності підстав розглядається питання про відкладення розгляду справи (ст.169 ЦПК);

9) головуючий роз'яснює експертові його права та обов'язки і попереджає експерта під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Головуючий приводить експерта до присяги (ст.171 ЦПК).

Із сукупності послідовних дій, викладених вище, і складається підготовча частина судового розгляду. Якщо суд вважає, що справу може бути розглянуто, то переходить до наступної стадії — розгляду справи по суті.