Проектир. дорог. курсовой / Новая папка / Rubtsova / Распечатать / Рубцова - записка

Зведена таблиця параметрів побудови

Вище підраховані дані по рельєфу вносимо в таблицю зведених параметрів побудови повздовжнього профілю автомобільної дороги.

Пояснення методу побудови

Геодезичне проектування вертикального планування включає аналіз планованої території; побудову проектованої (червоної) поверхні; визначення проектованої (робочої) поверхні по висоті; обчислення об'ємів земляних робіт.

Вертикальне планування виконують графічним методом, застосовуючи спосіб відміток, метод системи точок з підписанням біля них чорних, червоних та робочих позначок.

Виїмки і насипи представляють собою масиви ґрунту, укладені між чорною (природної) і червоною (проектною) площинами.

Глибину виїмки і висоту насипу характеризують робочі позначки.

12

До складу робіт з вертикального планування поверхні входять:

1.Вибір завдання.

2.Нанесення планувальної сітки.

3.Визначення чорних відміток (природних відміток землі).

4.Визначення червоних відміток (проектної відмітки дороги).

5.Побудова поздовжнього і поперечного профілю дороги.

6.Визначення робочих відміток.

7.Визначення об’ємів ґрунту у виїмці і насипі.

8.Вибір конструкцій дорожнього одягу.

Розрахунок обсягів робіт

Для визначення об’ємів робіт використовуємо таблицю підрахунку, результати вносимо в таблицю. Таблиця розрахунку об’ємів робіт передбачає об’єм земляних робіт на період проведення роботи по укладки дороги.

13

Для подсчета об'ємів грунта використовуємо формули, окремо рахуємо для виїмки та насипу:

Для насипу використовуємо формулу: н = В × ∆Нсрр + × (∆Нсрр )2 ;( м2)

Для виїмки використовуємо формулу: в = В × ∆Нсрр + × (∆Нсрр )2+2К ; (м2)

Для отримання коефіцієнта К використовуємо форму:

К =

× (х + у)

Знаходимо насип по рельєфу ґрунту використовуємо формулу:

Fн0−1 = В × ∆Нсрр + m × (∆Нсрр )2 = 30х2,5496+0,667 х 2,54962 = 80,822 м2

Fн1−2 = В × ∆Нсрр + m × (∆Нсрр )2 = 30х1,847+0,667 х 1,8472 = 57,684 м2

Fн2−3 = В × ∆Нсрр + m × (∆Нсрр )2 = 30х1,1275+ 0,667 х 1,12752 = 34,671 м2

Fн3−4 = В × ∆Нсрр + m × (∆Нсрр )2 = 30х0,4167+ 0,667 х 0,41672 = 12,617 м2

Fн4−0 = В × ∆Нсрр + m × (∆Нсрр )2 =30х0,0977+0,667х0, 0,09772 =2,9386 м2

Для розрахунку виїмки по рельєфу знаходимо коефіцієнт К, його рахуємо по формулі розрахунку коефіцієнта приведеної вище:

Знаходимо виїмку по рельєфу ґрунту, використовуючи формулу:

Fв0−5 = В × ∆Нсрр + m × (∆Нсрр )2+2К =

=30х(-0,489)+0,667х(-0,489)2+2х1,56= -11,39 м2

Fв5−6 = В × ∆Нсрр + m × (∆Нсрр )2+2К =

=30х(-1,447)+0,667х(-1,447)2+2х1,56= -38,91 м2

Fв6−7 = В × ∆Нсрр + m × (∆Нсрр )2+2К =

=30х(-2,41)+0,667х(-2,41)2+2х1,56= -65,30 м2

Fв7−8 = В × ∆Нсрр + m × (∆Нсрр )2+2К =

=30х(-3,391)+0,667х(-3,391)2+2х1,56= -90,93 м2

14

Для визначення об’єму землі, яку потрібно різати по всій довжині корита й підсипати, використовуємо формулу, по якій визначаємо об’єм ґрунту для виїмки, а також для насипі:

Wn = F0 × l ; м3

W0−1 = Fн0 × l = 80,822х100 = 8082,17 м3

W1−2 = Fн0 × l = 57,684х100 = 5768,45 м3

W2−3 = Fн0 × l = 34,671х100 = 3467,12 м3

W3−4 = Fн0 × l = 12,617х100 = 1261,70 м3

W4−0 = Fн0 × l = 2,9386х17,09 = 50,22 м3

W0−5 = Fв0 × l = −11,39х82,91 = −944,08 м3

W5−6 = Fв0 × l = −38,91х100 = −3890,57 м3

W6−7 = Fв0 × l = −65,30х100 = −6530,34 м3

W7−8 = Fв0 × l = −90,93х100 = −9093,5 м3

Висновок про баланс земляних мас

Для того щоб зробити висновок про баланс земляних мас нам необхідно підрахувати загальний об’єм землі, який ми зрізаємо і загальну необхідність в насипі земляної маси.

Визначаємо об’єм насипі і виїмки :

ΣWн =8082,17+5768,45 +3467,12 +1261,70 +50,22 =18,629,65 м3 ΣWв=944,08 +3890,57 + 6530,34 + 9093,5 =20458,49 м3

Wобщ= ΣWн-ΣWв=18,629,65 - 20458,49 =1828,84,14 м3

За підрахунками об’єму ґрунту ΣWн =18,629,65 м3 землі, а об’єм ґрунту виїмки складає ΣWв=20458,49 м3 землі. Тобто об’єм ґрунту, який вивозиться на 92 % менше ніж об’єм ґрунту, який ввозиться.

15

2.4 Земляне полотно та водовідвід

Конструкція земляного полотна складається з таких елементів:

-робочого шару – верхньої частини земляного полотна, що розташована під дорожнім одягом у межах глибини активної зони, але не менше 1,5 м від поверхні покриття проїзної частини;

-тіла насипу (з укісними частинами);

-основи насипу – природного ґрунтового масиву, що розташований нижче насипного ґрунту або нижче робочого шару;

-основи виїмки – ґрунтового масиву, розташованого нижче робочого шару;

-укісної частини виїмки;

-споруд для відведення поверхневої води;

-споруд для пониження або відведення підземних (ґрунтових) вод;

-геотехнічних споруд і конструкцій, призначених для захисту земляного

полотна від небезпечних геологічних процесів.

Робочий шар земляного полотна проектується з практично нездимального або слабоздимального ґрунту підвищеної несучої здатності, з надійним захистом від зволоження поверхневими та ґрунтовими водами, із забезпеченням стабільного водно-теплового режиму в різні пори року та врахуванням вимог до дорожньокліматичних зон розташування ділянки дороги. При проектуванні робочого шару земляного полотна враховуються рекомендації, викладені в розділах 5; 6; та 7 [2].

Споруджувати насипи із ґрунтів і відходів промисловості, що мало впливають на міцність і стійкість земляного полотна під дією погодно-кліматичних факторів, дозволяється без обмеження. Ґрунти, що змінюють з часом міцність і стійкість під дією цих факторів і навантажень, належать до особливих ґрунтів, які можна використовувати з обмеженнями, обґрунтовуючи в проекті їх використання за результатами випробувань. У необхідних випадках слід передбачати конструктивні заходи для захисту цих ґрунтів від дії погодно-кліматичних факторів.

Не допускається застосовувати для будівництва насипу такі ґрунти: засолені ґрунти, глинисті з вологістю, яка перевищує допустиму, дочетвертичні глинисті, мул, сапропель, глинисті ґрунти з домішками мулу та органічних речовин, ґрунт рослинного шару, тальковий, пірофілітовий ґрунт, трепел, ґрунт з домішками гіпсу.

Насипи проектуються з урахуванням несучої здатності основи. Крутизну укосів насипу заввишки до 3 м призначають з урахуванням

забезпечення безпечного з'їзду транспортних засобів у аварійних ситуаціях, як правило, на дорогах I-а, І-б, II та III категорій не крутіше 1:4, а для доріг інших категорій – не крутіше 1:3.

Крутизну укосів виїмок, що не належать до об'єктів індивідуального проектування, слід призначати згідно з таблицею 6.11 [2].

Виїмку завглибшки понад 2 м у дрібнозернистих та пилуватих пісках, перезволожених зв'язних ґрунтах, легковивітрюваних або тріщинуватих лесовидних та лесових породах слід проектувати із закюветними полицями. Ширину закюветних полиць слід призначати: в дрібнозернистих і пилуватих пісках – не менше 1 м.

Для доріг I-а, І-б, II та III категорій при проектуванні виїмок у легковивітрюваних скельних ґрунтах необхідно передбачати кювет-траншею завширшки понад 3 м і завглибшки понад 0,8 м.

17

Поверхні закюветних полиць надають похил від 20 ‰ до 40 ‰ в бік кювету. При скельних породах похил можна не передбачати.

При проектуванні виїмок виконюється розрахунки стійкості укосів, розробляти заходи з їх забезпечення, з призначення відповідного поперечного профілю, влаштування дренажів, захисних шарів, укріплення укосів тощо.

Для захисту земляного полотна від перезволоження поверхневими водами, розмиву, а також для забезпечення виконання робіт на час спорудження земляного полотна необхідно передбачати систему поверхневого водовідведення (планування території, влаштування канав, лотків, перепадів, швидкотоків, випаровувальних басейнів, поглинальних колодязів тощо).

Рівні ґрунтових і поверхневих вод, що впливають на міцність та стійкість земляного полотна або на умови виконання будівельних робіт, необхідно знижувати, а воду відводити за межі земляного полотна.

Поздовжній похил водовідвідних споруд слід призначати залежно від типу ґрунту, типу укріплення укосів і дна канави з урахуванням допустимої швидкості протікання води. У разі неможливості забезпечення допустимих похилів необхідно передбачати швидкотоки, перепади та водобійні колодязі.

Дно канави повинно мати поздовжній похил понад 5 ‰, а у виняткових випадках – не менше 3 ‰.

Для запобігання розмиву узбіч і укосів земляного полотна на ділянках доріг з поздовжнім похилом понад 30 ‰, при насипах заввишки понад 3 м та у місцях віражів і увігнутих вертикальних кривих у поздовжньому профілі, при зустрічних похилах необхідно влаштовувати водовідвідні споруди для збирання та відведення поверхневої води за межі земляного полотна.

Водовідвідні споруди на розділювальній смузі необхідно влаштовувати: -при ширині смуги 13,5 м, похилі понад 10 ‰ та довжині понад 100 м;

-при ширині смуги 5,0 м та 6,0 м, похилі понад 10 ‰ та його довжині понад 200 м.

2.5 Вибір дорожнього одягу

Конструкцію дорожнього одягу та матеріал покриття призначається виходячи з транспортно-експлуатаційних вимог, інтенсивності руху та складу автотранспортних засобів в його потоці, кліматичних ґрунтово-геологічних умов, санітарно-гігієнічних вимог, вимог безпеки та комфортності руху, забезпеченості місцевими будівельними матеріалами.

Покриття повинно бути стабільно міцним, рівним, шорстким, протистояти накопиченню пластичних деформацій влітку, зберігати суцільність при прогині навесні і восени та при розтягуванні від охолодження в зимовий період. Для тривалого збереження шорсткості матеріал покриття повинен бути стійким до стирання. По поверхні покриття за необхідності може влаштовуватись поверхнева обробка або тонкошарове покриття різного призначення – для підвищення шорсткості, захисних, вирівнювальних та інших функцій.

За механічними властивостями, опором навантаженню від транспортних засобів та реакцією на температуру, вологість і тривалість дії навантаження дорожній одяг поділяється на нежорсткий та жорсткий.

За інуючими початковими даними місцевості будівництва, а також опираючись на техніко-економічну цілездатність було приняте рішення стосовно конструкції земляного одягу.

18

Вона представлена наступними шарами:

І. Асфальтобетон гарячий щільний дрібнозернистий І марки. ІІ. Асфальтобетон теплий щільний дрібнозернистий І марки.

ІІІ. Цементобетон.

ІV. Підстилаючий та вирівнюючий морозозахисний піщаний шар. Загальна товщина дорожнього одягу і товщина окремих шарів повинні

забезпечувати міцність та морозостійкість усієї конструкції.

Для відведення води з нижніх шарів дорожнього одягу необхідно по всій

ширині узбіччя на дорогах I-а; І-б; II та III категорій влаштовувати дренажні шари з піску, геосинтетичних матеріалів, які мають дренуючі властивості.

2.6 Технологія процесу виробництва робіт за наданим типом покриття

При будівництві та реконструкції автомобільних доріг потрібно дотримуватись вимог нормативних документів щодо безпеки дорожнього руху, охорони праці, а також вимог проектної документації, проекту організації будівництва (ПОБ) та проекту виконання робіт (ПВР).

Експлуатаційний стан покриття автомобільних доріг тимчасових об'їздів повинен відповідати ДСТУ 3587.

Організацію та планування дорожньо-будівельних робіт потрібно здійснювати на підставі ПОБ та ПВР.

Організацію контролю якості будівництва автомобільних доріг потрібно здійснювати згідно з розділом 8 ДБН А.3.1-5.

Екологічні та санітарні вимоги та норми з розміщення виробничих баз повинні відповідати ДБН А.2.2-1.

2.6.1 Влаштування дорожнього одягу

Шари дорожнього одягу потрібно споруджувати на прийнятому у встановленому порядку земляному полотні.

Покриття та основи дорожнього одягу з асфальтобетонних сумішей необхідно влаштовувати згідно з силами атестованих дорожньо-будівельних підрозділів на основі проекту виконання робіт, погодженого з відповідними технічними та екологічними службами.

Покриття та основи дорожнього одягу з асфальтобетонних сумішей треба влаштовувати в суху погоду. Укладання холодних та гарячих асфальтобетонних сумішей потрібно проводити весною або влітку при температурі повітря не нижче плюс 5 °С, восени – не нижче плюс 10 °С.

Як виняток, роботи з використанням гарячих асфальтобетонних сумішей допускається проводити при температурі повітря не нижче ніж 0 °С, за умови дотримання наступних вимог:

-товщина шару асфальтобетону повинна бути не менше ніж 4 см;

-асфальтобетонні суміші необхідно використовувати разом з ПАР;

-нижній шар дорожнього одягу треба влаштовувати з щільних асфальтобетонних сумішей, якщо взимку та навесні по ньому передбачається рух транспорту;

19

-верхній шар покриття дорожнього одягу дозволяється влаштовувати по свіжоукладеному нижньому шару після охолодження його до температури не нижче ніж 20 °С;

-верхній шар покриття дорожнього одягу допускається влаштовувати

після прогріву нижнього шару гарячим піском, висівками або асфальторозігрівачами інфрачервоного випромінювання.

Укладання холодних сумішей потрібно закінчувати орієнтовно за 2 тижні до початку періоду осінніх дощів у даній місцевості.

Перед влаштуванням шару дорожнього одягу по існуючому покриттю необхідно відновити монолітність старого покриття відповідними ремонтними методами. При глибині колії на старому покритті понад 1 см його потрібно вирівняти шляхом влаштування вирівнюючого шару термопрофілюванням чи фрезуванням.

Основу, на яку укладається асфальтобетонна суміш, повинна бути чистою та сухою. Не пізніше ніж за 6 год до початку укладання асфальтобетонної суміші шар дорожнього одягу, що розташований нижче, потрібно обробити (підґрунтувати) будь-яким органічним в'яжучим: бітумною емульсією, рідким, в'язким бітумом марки БНД 90/130, БНД 130/200. В'яжучі потрібно нагрівати до температури, що наведена в таблиці 21.2.

Норму витрат в'яжучого (л/м2) визначаються:

-при підґрунтовці необроблених матеріалів – від 0,5 до 0,8, а оброблених органічними в'яжучими – від 0,2 до 0,3;

-при підґрунтовці 60 % бітумною емульсією шару з необроблених

мінеральних матеріалів – від 0,6 до 0,9, а з оброблених органічними в'яжучими – від

0,3 до 0,4.

2.6.2 Потреби в механізмах

При влаштуванні асфальтобітумних покриттів використовуються наступні типи машин: бульдозери, автогрейдери, розподільники кам'яних матеріалів (гравію і щебеню), поливомийні, підмітально-прибиральні, автогудронатори, асфальтоукладальники, котки дорожні, бітумний котел-Автогудронатор, машини

для розігріву асфальтобетонного покриття, автомобілі-самоскиди, термозміщувачі і термопрофіліровщики. Номенклатура механізмів дуже широка. У сучасних умовах раціональний підбір механізації буде впливати на собівартість дороги.

2.7 Охорона праці та техніка безпеки при будівництві

При створеннi нових технологічних процесів, застосуванні нових матеріалів, нових видів машин, пристроїв та устаткування, для яких вимоги безпечного виконання робіт не передбачені цими Правилами, слiд дотримуватися вимог спеціально розроблених для цих випадків інструкцій і вказівок, які затверджуються власником за згодою відповідних органів державного нагляду.

Організація виробничої діяльності при безумовному виконанні вимог цих Правил не повинна суперечити діючим законодавчим актам і нормам по раціональному використанню землі та її надр, водних і лісових ресурсів, захисту навколишнього середовища.

Правила становлять основу для розробки положень, інструкцій, інших

20

нормативних актів по охороні праці на підприємствах і в організаціях. Порядок організації роботи з охорони праці, обов’язки, права і

відповідальність структурних підрозділів і посадових осіб у галузі охорони праці в дорожньо-будівельних підприємствах, організаціях та об’єднаннях регламентуються галузевою Системою управління охороною праці в дорожньому господарстві.

Адміністрація державного підприємства або приватна особа, якій належить це підприємство (далі-власник), згідно з чинним законодавством по охороні праці несе відповідальність за безпеку праці, технологічних процесів, машин і устаткування, cтан санітарно-побутових і санітарно-гігієнічних умов, організацію профілактики травматизму і професіональних захворювань на підприємстві.

До самостійного виконання дорожнiх робіт, до робіт по приготуванню сумішей і покриттiв, виготовленню бетонних і залізобетонних виробів, добуванню нерудних будівельних матеріалів, до управління та обслуговування дорожньобудівельної і піднімально-транспортної техніки та іншого устаткування

допускаються чоловіки і жінки, що досягли 18років, пройшли повний курс навчання з відповідного фаху і шляхом проведення вступного i первинного (на робочому місці) iнструктажiв були ознайомлені з діючими на підприємстві правилами охорони праці

Жінки не можуть бути допущені до робіт, зазначених в “Переліку важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок” ДНАОП 0.03-8.08-93.

Особи, яким виповнилось 17років, можуть бути допущені тільки до тих робіт, які не зазначені в “Переліку важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці” (ДНАОП 0.03-8.07-94).

Усi робiтники повиннi проходити перiодичний медичний огляд з метою пiдтвердження придатностi до роботи по тiй чи iншiй професiї.

Усі види виробничої діяльності повинні здійснюватися з дотриманням цих Правил за проектами організації будівництва (далі-ПОБ), проектами виробництва робіт (далі-ПВР) і технологічними картами з дотриманням вимог заводіввиготiвників, що містяться в інструкціях по експлуатації і технічних паспортах, та наявність яких при запровадженні в експлуатацію дорожньо-будівельної, піднімально-транспортної та іншої техніки і устаткування є обов’язковим.

ПОБ і ПВР повинні розроблятися спеціалізованою організацією (проектним, проектно-технологічним інститутом чи структурним підрозділом організації, що виконує дорожньо-будівельні роботи), яка має ліцензію.

Заходи по охороні праці і виробничої санітарії, i закладені у ПОБ і ПВР, повинні бути доведенi до виконавця робіт (майстра, виконроба, механіка, начальника дільниці) пiд розпис.

Усі працівники повинні використовуватись на роботах відповідно до їх професій і посад. Забороняється залучати людей до робіт, яким вони не навченi, за винятком робіт, що не вимагають кваліфікованої праці (підсобні роботи).

Керівники робіт зобов’язані не допускати до роботи осіб, які не пройшли медичний огляд, вступний і первинний інструктажі по охороні праці, у хворобливому стані, в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння.

Місця проведення робіт повинні бути забезпечені медичними аптечками з набором медикаментів для надання першої медичної допомоги; на видних місцях повинні висіти адреси і номери телефонів найближчих медпунктів.

21