- •Робоча програма
- •Пояснювальна записка
- •Мета вивчення навчальної дисципліни
- •Орієнтовна структура модулю “офтальмологія”:
- •Змістовий модуль 1. Анатомо-функціональні особливості органа зору. Захворювання додаткового апарату ока.
- •Тема 1. Історія офтальмології
- •Тема 2. Анатомія та фізіологія ока. Функції органа зору та методи дослідження
- •Тема 3. Рефракція та акомодація.
- •Тема 4. Захворювання повік, слізних органів, орбіти
- •Тема 5. Захворювання кон’юнктиви
- •Тема 6. Захворювання рогівки та склери
- •Тема 7. Захворювання судинного тракту
- •Тема 8. Патологія кришталика та скловидного тіла. Особливості офтальмохірургії
- •Тема 9. Глаукома.Методи дослідження внутрішньоочного тиску. Курація.
- •Тема 10. Поступове та раптове зниження зору. Захворювання сітківки та зорового нерву. Зміни органа зору при загальних захворюваннях.
- •Тема 11. Пошкодження органа зору.
- •Тема 12. Захист історії хвороби. Експертиза в офтальмології. Організація офтальмологічної допомоги в україні
- •Структура модулю з офтальмології
- •Тематичний план лекцій
- •Тематичний план практичних занять
- •Види самостійної роботи студентів (срс) та її контроль
- •Розподіл балів, які присвоюються студентам
- •Форми контролю
- •Перелік питань для підготовки студентів до диференційного заліку
- •Змістовий модуль 1
- •Змістовий модуль 2
- •Змістовий модуль 3
- •Оріентовний перелік практичних навичок для диференційного заліку
- •Перелік навчально-методичної літератури
Мета вивчення навчальної дисципліни
Мета вивчення офтальмології – кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП, підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни. Кінцеві цілі розташовані на початку програми й передують її змісту, конкретні цілі передують змісту відповідного модулю.
Кінцеві цілі дисципліни:
Використовувати етико-деонтологічні принципи охорони зору людей різного віку та статі, аналізувати особливості органа зору, інтерпретувати механізми розвитку патологічних процесів органа зору.
Визначати етіологічні і патогенетичні фактори розвитку основних захворювань органа зору.
Ставити попередній діагноз найбільш поширених очних захворювань і пошкоджень.
Визначати тактику ведення хворих на основні очні хвороби.
Діагностувати невідкладні стани в офтальмології і надавати невідкладну медичну допомогу.
Планувати профілактичні заходи щодо запобігання виникнення епідемічних спалахів очних хвороб, пошкоджень органа зору, розвитку сліпоти.
Орієнтовна структура модулю “офтальмологія”:
Структура навчальної дисципліни |
Кількість годин, з них |
Рік навчання | |||
Всього |
Аудиторних |
СРС | |||
Лекцій |
Практичних занять | ||||
|
|
10 |
40 |
40 |
4 |
Кредитів ЕСТS |
3 |
|
|
|
|
Змістовий модуль 1 |
31 |
4 |
15 |
12 |
|
Змістовий модуль 2 |
36 |
4 |
17 |
15 |
|
Змістовий модуль 3 |
21 |
2 |
6 |
13 |
|
Диференційний залік |
2 |
|
2 |
|
|
Примітка: 1 кредит ЕСТS – 30 год.
Аудиторне навантаження – 54,5%, СРС- 45,5%.
Змістовий модуль 1. Анатомо-функціональні особливості органа зору. Захворювання додаткового апарату ока.
Конкретні цілі:
Аналізувати основні етапи розвитку вітчизняної офтальмології.
Пояснювати анатомічні особливості будови органа зору.
Пояснювати особливості функцій органа зору. Вміти визначати гостроту зору, поле зору, темнову адаптацію, кольоровий зір. Вміти визначати етапність обстеження хворих з патологією органа зору, ведення медичної документації.
Визначати рефракцію та акомодацію ока.
Надавати санітарно-гігієнічні рекомендації при аномаліях рефракції.
Оцінювати зміни стану зі сторони повік, кон’юнктиви та слізних органів в нормі та при патології.
Аналізувати особливості клінічного перебігу захворювань орбіти.
Надавати невідкладну допомогу при гострих запальних процесах орбіти та придатків ока.
Вміти визначати характер порушень в окоруховому апараті ока, етапність лікування дітей з косоокістю.
Тема 1. Історія офтальмології
Основні діагностичні методи. Сліпота. Поняття норми та патології органа зору. Досягнення сучасної офтальмології. Предмет офтальмології та його місце серед інших медичних дисциплін. Нарис розвитку офтальмології (Гельмгольц, Грефе, Ельшніг, Дондерс). Історія вітчизняної офтальмології, її витоки в народній медицині Київської Русі. Перші очні клініки. Основоположники вітчизняної офтальмології – Е.В. Адамюк, Л.Г. Беллярмінов, Л.Л. Гіршман, В.І. Добровольський, А.Н. Маклаков. Подальший розвиток вітчизняної офтальмології (А.А. Крюков, С.С. Головін, В.П. Філатов, І.Й. Меркулов, А.І. Дашевський, Н.О. Пучковська та ін.).
Очна захворюваність: структура, рівень, динаміка захворюваності на кон’юнктивіт, кератит, запалення і дистрофію судинного тракту і сітківки, косоокість, прогресуючу міопію, пухлини. Частота, географія, сезонність, строки та причини пошкоджень очей, професійна патологія очей. Відмінність структури і рівня очної патології у дітей і дорослих.
Основні причини зниження зору у людей різного віку і статі. Питання крайової очної патології.
Сліпота. Характеристика абсолютної, предметної і побутової, професійної сліпоти. Найчастіші захворювання, що призводять до сліпоти людей різного віку. Відмінність причин сліпоти у дітей і дорослих.