Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ ПР БЖД 2007.doc
Скачиваний:
51
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
15.54 Mб
Скачать

Підготовка вогнегасника до роботи:

1). Підвести вогнегасник до вогнища на відстань 5-6 метрів, установити його вертикально.

2). Розкрутити гумовий шланг і спрямувати піногенератор на вогнище.

3). Відкрити ЗПП на балоні з С02.

4). Спрямувати струмінь піни на ближній край вогню з посту­повим переміщенням струменя.

Вогнегасник стаціонарний ВППУ-250 призначений для гасіння пожеж на промислових і складських об'єктах народ­ного господарства. Він складається з стального корпусу, пускового ба­лона (ВВ-5) з огородженням, котушки зі шлангом, запобіжного клапана і піногенератора. Корпус вогнегасника зварний, на чоти­рьох ніжках. До нижнього патрубка приварена зливна трубка з корковим краном і з'єднувальною головкою ГМ-50, яка одночас­но використовується для заповнення корпусу водою і зливу її. Нижній патрубок закритий кришкою і призначений для огляду та чистки внутрішньої поверхні корпусу. Заливний патрубок із заглушкою призначений для заливання піноутворювача, верхній патрубок із заглушкою - для контролю за рівнем заповнення корпусу розчином.

Вогнегасники установлюють у приміщеннях з температурою повітря від +3 до +5 0С. Систематично необхідно слідкувати за станом вогнегасника і проводити його очищення від пилу. Особливо потрібно слідкувати за чистотою сітки ствола ГПС, для чого бажано верхню частину його закрити папе­ром або плівкою. При пожежі плівку потрібно зірвати.

Через кожні три роки необхідно провести огляд внутрішньої поверхні корпусу вогнегасника. У випадку появи іржі поверхню зачистити, а потім покрити

епоксидною емаллю Ш-773 і просушити.

Через кожні 6 років одночасно з внутрішнім оглядом прове­сти випробування корпусу на міцність і герметичність гідравлічним тиском 1,3 МПа упродовж 3-х хв. Повторний огляд пускових талонів має проводитись один раз на 10 років.

3.5.3. Газові вогнегасники (вуглекислотні, аерозольні, вуглекислотні-бром-метилові) призначені для гасіння рідких і твердих горючих речовин (за винятком тих, котрі можуть горіти без доступу повітря), електроустановок під напругою, транспортних засобів. Використовуються вони також у тих випадках, коли застосування води не дає позитивного ефекту або воно небажане (у музеях, картинних галереях, архівах і т.п.). Після використання газових вогнегасників у закритих приміщеннях останні необхідно провітрити.

Зберігати газові вогнегасники потрібно на спеціальному кронштейні в легкодоступному місці, захищеному від попадання прямих сонячних променів і далеко від нагрівальних приладів. Їх огляд проводиться щомісяця. Щокварталу контролюється цілісність заряду шляхом зважування і проводиться перевірка на герметичність. Один раз на три роки корпуси вогнегасників перевіряють на міцність гідравлічним тиском 2,5 МПа.

Правила техніки безпеки при роботі з газовими вогнегасниками

  1. Не допускайте ударів по балону, головці, ЗПП, розтрубові.

  2. Не торкайтесь рукою розтруба при виході заряду з вуглекислотного вогнегасника, бо температура його понижується до мінус 78о С.

  3. Захищайте вогнегасник від дії бензину, масла, вологи і тепла (сонячне

проміння, батареї опалення та ін.).

  1. При зберіганні вуглекислотного вогнегасника температура в приміщенні повинна не перевищувати +30°С.

  2. Заборонена укладка вогнегасників штабелем один на одного.