- •Тема 1. Поняття, визначення та концептуальні підходи у логістиці.
- •1.1.Суть, визначення і основні завдання логістики.
- •1.2. Концептуальні підходи у логістиці.
- •Тема 2. Логістичні системи, канали та ланцюги
- •2.1. Поняття системи. Загальна характеристика системи
- •Структуризація логістичних систем2
- •Тема 3. Закупівельна логістика
- •3.1. Поняття та завдання закупівельної логістики
- •3.2. Завдання «Виготовити або купити»
- •3.3. Вибір постачальника
- •3. Оцінка результатів роботи з постачальниками.
- •4. Розвиток постачальника
- •3.4. Визначення економічного розміру замовлення
- •3.5. Система постачання система постачань «точно у термін» в закупівельній логістиці
- •Тема 4. Виробнича логістика
- •4.1. Поняття виробничої логістики
- •4.2. Традиційна і логістична концепція організації виробництва
- •4.3. Логістична концепція «mrp»
- •4.4. Мікрологістична система kanban
- •4.5. Мікрологістична концепція «оптимізована виробнича технологія»
- •4.6. Мікрологістична концепція «худе виробництво»
- •Тема 5 розподільча логістика
- •5.1. Сутність розподільчої логістики
- •5.2. Канали розподілу в логістиці
- •5.3. Логістичні посередники
- •5.4. Розподільчі центри у логістичних ланцюгах
- •Тема 6. Транспортна логістика
- •6.1. Сутність і завдання транспортної логістики
- •1. За видом доставки:
- •2. За видом обслуговування;
- •3. За видами транспортного сполучення:
- •6.2. Вибір виду транспортного засобу
- •Тема 7. Складська логістика та управління запасами
- •7.1. Склади та їх функції
- •1. По відношенню до функціональних базисних сфер логістики:
- •2. За видом продукції, яку зберігають:
- •3.По відношенню до логістичних посередників:
- •4. За функціональним призначенням:
- •5. За продуктовою спеціалізацією:
- •7.2. Логістичний процес на складі
- •7.3. Матеріальні запаси та причини їх створення
- •7.4. Види матеріальних запасів
- •Тема 8. Інформаційна логістика
- •8.1. Інформаційні потоки у логістиці
- •1. Залежно від виду систем, ям пов'язуються потоком:
4.4. Мікрологістична система kanban
Найбільш розповсюдженою у світі серед мікрологістичних є концепція «just-in-lime» JIT («точно у Термін»)
Однією із перших спроб практичного впровадження цієї концепції стала розроблена корпорацією Toуota motor мікрологістична система KANBAN, що в перекладі з японського означає «карта». Система KANBAN є першою реалізацією тягнучих мікрологістичних систем у виробництві, на впровадження якої від початку розробки у фірми Toyota пішло 10 років. Термін був таким тривалим, тому що система KANBAN не могла працювати без відповідного логістичного оточення концепції JIТ. Ключовими елементами цього оточення стали.
раціональна організація і збалансованість виробництва;
тотальний контроль якості на всіх стадіях виробничого процесу і якості вихідних матеріальних pecуpciв у постачальників,
партнерство тільки з надійними постачальниками і перевізниками;
підвищена професійна відповідальність всього персоналу. Перші спроби американських і європейських конкурентів автоматично перенести схему KANBAN у виробництво без обліку цих та інших факторів логістичного оточення зазнали невдачі.
Мікрологістична система KANBAN вперше застосована корпорацією Тоуоtа Моtor у 1972 р. на заводі «Такахама» (м Нагоя, Японія), є системою організації неперервного виробничого потоку, який здатний до швидкої перебудови і практично не потребує страхових запасів. Сутність системи KANBAN полягає в тому, що всі виробничі підрозділи заводу, включаючи лінії кінцевою складання, забезпечуються матеріальними ресурсами тільки в цій кількості й у такі строки, які необхідні для виконання заданого підрозділом-споживачем замовлення. Таким чином, на відміну від традиційного підходу до виробництва, стриктурний підрозділ-виробник не має загальною жорсткою графіка виробництва, а оптимізує свою роботу в межах замовлення наступного у виробничо-технологічному циклі підрозділу фірми, що здійснює операції на наступній стадії і виробничо-технологічного циклу.
Особливостями такого планування є те, що вся диспетчеризація процесу побудована на горизонтальних зв'язках вздовж всього технологічного ланцюга, а не на піраміді, характерній для традиційних рішень.
Засобом передачі інформації в системі є спеціальна картка «kanban» у пластиковому конверті. Поширено два види карток: відбору і виробничого замовлення.
У картці відбору зазначається кількість деталей (компонентів, напівфабрикатів), яку потрібно взяти на попередній ділянці обробки (складання), у той час як у картці виробничого замовлення — кількість деталей, яку потрібно виготовити (скласти) на попередній виробничій ділянці.
4.5. Мікрологістична концепція «оптимізована виробнича технологія»
У США і в інших країнах у 80-і роки почали широко використовувати систему організації виробництва ОPT, у якій на якісно новій основі отримали подальший розвиток ідеї, закладеної в системах KANBAN І MRP. Система організації виробництва і постачання, яку назвали «Оптимізованою виробничою технологією» (Optimized Production Technology, OPT), розроблена ізраїльськими та американськими фахівцями і відома також як «Ізраїльський KANBAN».
ОPT, як і система KANBAN, належить до класу тягнучих систем організації постачання і виробництва. Окремі західноєвропейські фахівці небезпідставно вважають, що ОPT - це фактично комп'ютеризований варіант системи KANBAN з не істотною різницею, що ОPT запобігає виникненню вузьких місць у ланцюзі «постачання-виробництво-збут», а система KANBAN дозволяє ефективно усувати вже існуючі вузькі місця.
Основний принцип ОPT — виявлення у виробництві вузького місця або критичних ресурсів. У їх якості можуть виступати:
запаси сировини і матеріалів;
машини й устаткування;
технічні процеси;
персонал.
У системі ОPT в автоматичному режимі вирішується ряд завдань оперативного і короткострокового управління виробництвом, у тому числі формування графіка виробництва на один день, тиждень. Під час формування оптимальною графіка виробництва використовується критерій забезпеченості замовлень сировиною і матеріалами, ефективності використання ресурсів, мінімуму обігових коштів ) запасах і гнучкості виробництва.
Ефект системи ОPТ полягає у збільшенні виходу готової продукції, зниженні виробничих і транспортних витрат, зменшенні обсягів незавершеного виробництва, скороченні виробничого циклу, зниженні потреби в складських і виробничих площах, підвищенні ритмічності відвантаження виготовленої продукції замовнику.
