- •1. Місце старослов’янської мови серед слов’янських мов.
- •2. Поняття про праслов’янську мову, її зв’язок зі старослов’янською.
- •3. Питання про народну основу старослов’янської мови.
- •4. Джерела вивчення старослов’янської мови.
- •5. Значення вивчення старослов’янської мови.
- •7. Діяльність братів Кирила та Мефодія зі створення слов’янських азбук.
- •8. Порівняльна характеристика слов’янських азбук.
- •9. Загальна характеристика голосних фонем старослов’янської мови.
- •10. Основні фонетичні закони розвитку праслов’янської системи голосних.
- •11. Зредуковані голосні [ъ] та [ь] у старослов’янській мові IX ст.
- •12. Сильна і слабка позиції зредукованих. Їхні позиційні варіанти [і] та [ы].
- •13. Доля зредукованих голосних наприкінці X – в XI ст. Відображення результатів цих змін у писемних пам’ятках.
- •15. Класифікація старослов’янських приголосних за участю голосу й шуму, за місцем і способом творення.
- •16. Класифікація старослов’янських приголосних за твердістю-м’якістю.
- •17. Перша палаталізація задньоязикових та її наслідки.
- •18. Друга палаталізація задньоязикових, її умови та наслідки.
- •19. Третя палаталізація задньоязикових, її умови та наслідки.
- •20. Зміни губних і сонорних у сполученні з *j.
- •21. Зміни приголосних *d, *t, *z, *s, *r, *l, *n у сполученні з *j.
- •22. Зміни в групах приголосних у праслов’янській мові у зв’язку із дією закону відкритого складу.
- •23. Фонетична структура складу старослов’янської мови IX ст.
- •24. Причини й результати змін сполук *ort, *olt, *tort, *tolt, *tert, *telt.
- •25. Складотворчі [р] і [л], їх походження та функціонування у старослов’янській мові. Доля складотворних приголосних у сучасних слов’янських мовах.
- •26. Поняття про стару основу іменників. Поділ іменників на відміни за старою основою.
- •27. Іменники *-ā, *-jā-основи. Їх відмінювання.
- •28. Іменники *-ŏ, *jŏ-основи. Їх відмінювання.
- •29. Іменники *-ŭ -основи. Їх відмінювання.
- •30. Іменники *-ĭ -основи. Особливості їх відмінювання.
- •31. Особові займенники в старослов’янській мові, їх склад і відмінювання.
- •32. Предметно-особовий займенник, його значення й уживання.
- •33. Вказівні займенники в старослов’янській мові.
- •34. Поняття про прикметник. Творення повних прикметників у старослов’янській мові, їх відмінювання і функціонування.
- •35. Походження прикметника як частини мови. Відмінювання і функціонування коротких прикметників.
- •36. Класи дієслів, принципи поділу на класи. Дієвідмінювання в теперішньому (простому майбутньому) часі в однині дієслів I-IV класів.
- •37. Атематичні дієслова, їх склад і дієвідмінювання в теперішньому (простому майбутньому) часі.
- •38. Поняття про абсолютні та відносні часи дієслова. Зразок дієвідмінювання в абсолютному часі.
- •39. Способи дієслів у старослов’янській мові. Дійсний спосіб. Дієвідмінювання дієслова в одному з часів.
- •40. Дієвідмінювання дієслів у теперішньому часі. Зв’язок дієвідмінювання і класу дієслова.
- •41. Форми майбутнього часу в старослов’янській мові.
- •43. Аорист, його значення й різновиди. Простий аорист, його утворення й уживання.
- •44. Сигматичний аорист, його утворення й уживання.
- •45. Імперфект, його утворення й уживання.
- •46. Перфект, його утворення й уживання.
- •47. Умовний спосіб, його утворення й уживання.
- •48. Наказовий спосіб дієслова, його утворення й уживання.
- •49. Іменні форми дієслова. Давальний самостійний.
- •50. Дієприкметники в старослов’янській мові, особливості їх творення й відмінювання.
27. Іменники *-ā, *-jā-основи. Їх відмінювання.
До цих основ належала велика група іменників ж. роду і менша група іменників ч. роду, які у Н. в. мають закінчення *-ā, *-jā, рідше *-и. Тематичний *а міг стояти як після твердих приголосних (хвала), так і після м’яких (вол jа), відповідно до чого розрізнялися твердий та м’який варіанти відмінювання з власними відмінковими закінченням.
28. Іменники *-ŏ, *jŏ-основи. Їх відмінювання.
Цей тип відмінювання об’єднував велику групу іменників ч. роду, які закінчувалися на –ъ, -ь після приголосних та –и після поствокального j, а також іменники с. роду на -о, -є.
|
однина |
|
множина |
|
|
тверд. гр. |
м'яка гр. |
тверд. гр. |
м'яка гр. |
|
Н. члов къ |
конь |
члов ци |
кони |
|
Р. члов ка |
конjа |
члов къ |
конjа |
|
Д. члов ку |
коню |
члов комъ |
конємъ |
|
З. члов ка (къ) |
конь (-jа) |
члов кы |
кон |
|
О. члов комь |
конємь |
члов кы |
кони |
|
М. члов ц |
кони |
члов ц хъ |
конихъ |
|
К. члов ч |
коню |
=Н. |
=Н. |
|
двоїна |
|
|
|
|
Н,З,К члов ка |
конjа |
|
|
|
Р,М члов ку |
коню |
|
|
|
Д,О члов кома |
конєма |
|
|
29. Іменники *-ŭ -основи. Їх відмінювання.
Ця відміна об’єднувала невелику кількість іменників Ч. роду, які у Н. в. однини закінчувалися на -ъ, а саме, сынъ, домъ, волъ, полъ, врьхъ, мєдъ.
|
однина |
множина |
двоїна |
|
|
Н. домъ |
домовє |
Н,З,К домы |
|
|
Р. дому |
домовъ |
Р,М домову |
|
|
Д. домови |
домъмъ |
Д,О домъма |
|
|
З. домъ |
домы |
||
|
О. домънь |
домъми |
||
|
М. дому |
домъхъ |
||
|
К. дому |
=Н. |
||