- •1. Місце старослов’янської мови серед слов’янських мов.
- •2. Поняття про праслов’янську мову, її зв’язок зі старослов’янською.
- •3. Питання про народну основу старослов’янської мови.
- •4. Джерела вивчення старослов’янської мови.
- •5. Значення вивчення старослов’янської мови.
- •7. Діяльність братів Кирила та Мефодія зі створення слов’янських азбук.
- •8. Порівняльна характеристика слов’янських азбук.
- •9. Загальна характеристика голосних фонем старослов’янської мови.
- •10. Основні фонетичні закони розвитку праслов’янської системи голосних.
- •11. Зредуковані голосні [ъ] та [ь] у старослов’янській мові IX ст.
- •12. Сильна і слабка позиції зредукованих. Їхні позиційні варіанти [і] та [ы].
- •13. Доля зредукованих голосних наприкінці X – в XI ст. Відображення результатів цих змін у писемних пам’ятках.
- •15. Класифікація старослов’янських приголосних за участю голосу й шуму, за місцем і способом творення.
- •16. Класифікація старослов’янських приголосних за твердістю-м’якістю.
- •17. Перша палаталізація задньоязикових та її наслідки.
- •18. Друга палаталізація задньоязикових, її умови та наслідки.
- •19. Третя палаталізація задньоязикових, її умови та наслідки.
- •20. Зміни губних і сонорних у сполученні з *j.
- •21. Зміни приголосних *d, *t, *z, *s, *r, *l, *n у сполученні з *j.
- •22. Зміни в групах приголосних у праслов’янській мові у зв’язку із дією закону відкритого складу.
- •23. Фонетична структура складу старослов’янської мови IX ст.
- •24. Причини й результати змін сполук *ort, *olt, *tort, *tolt, *tert, *telt.
- •25. Складотворчі [р] і [л], їх походження та функціонування у старослов’янській мові. Доля складотворних приголосних у сучасних слов’янських мовах.
- •26. Поняття про стару основу іменників. Поділ іменників на відміни за старою основою.
- •27. Іменники *-ā, *-jā-основи. Їх відмінювання.
- •28. Іменники *-ŏ, *jŏ-основи. Їх відмінювання.
- •29. Іменники *-ŭ -основи. Їх відмінювання.
- •30. Іменники *-ĭ -основи. Особливості їх відмінювання.
- •31. Особові займенники в старослов’янській мові, їх склад і відмінювання.
- •32. Предметно-особовий займенник, його значення й уживання.
- •33. Вказівні займенники в старослов’янській мові.
- •34. Поняття про прикметник. Творення повних прикметників у старослов’янській мові, їх відмінювання і функціонування.
- •35. Походження прикметника як частини мови. Відмінювання і функціонування коротких прикметників.
- •36. Класи дієслів, принципи поділу на класи. Дієвідмінювання в теперішньому (простому майбутньому) часі в однині дієслів I-IV класів.
- •37. Атематичні дієслова, їх склад і дієвідмінювання в теперішньому (простому майбутньому) часі.
- •38. Поняття про абсолютні та відносні часи дієслова. Зразок дієвідмінювання в абсолютному часі.
- •39. Способи дієслів у старослов’янській мові. Дійсний спосіб. Дієвідмінювання дієслова в одному з часів.
- •40. Дієвідмінювання дієслів у теперішньому часі. Зв’язок дієвідмінювання і класу дієслова.
- •41. Форми майбутнього часу в старослов’янській мові.
- •43. Аорист, його значення й різновиди. Простий аорист, його утворення й уживання.
- •44. Сигматичний аорист, його утворення й уживання.
- •45. Імперфект, його утворення й уживання.
- •46. Перфект, його утворення й уживання.
- •47. Умовний спосіб, його утворення й уживання.
- •48. Наказовий спосіб дієслова, його утворення й уживання.
- •49. Іменні форми дієслова. Давальний самостійний.
- •50. Дієприкметники в старослов’янській мові, особливості їх творення й відмінювання.
36. Класи дієслів, принципи поділу на класи. Дієвідмінювання в теперішньому (простому майбутньому) часі в однині дієслів I-IV класів.
Дієслова в спільнослов’янський період поділялися на групи, які прийнято називати класами. Переважна більшість дієслів старослов’янської мови приєднувала особові закінчення до основи за допомогою суфіксів -*е, -*о, -*ne, -*no, -*je, -*jo, -*i. Ці суфікси ще називалися темою, а дієслова тематичними (I-IV класи). Без теми особові закінчення приєднувалися лише у чотирьох дієслів, які називалися атематичними: быти, дати, jасти, в ять д ять ти (V клас). Залежно від співвідношення дієслівних основ та певних тематичних голосних в теперішньому часі дієслова старослов’янської мови поділялися на 5 класів. Належність до певного класу визначалася за основою теперішнього часу. I клас. Тематичні звуки -*е/-*о (-юс вел). Інфінітиві основа закінчується на приголосний або –а. II клас. Тематичні звуки -*ne/-*no. Основа інфінітива на -н юс вел. III клас. Тематичні звуки -*jе/-*jо. Основа інфінітива на –а, -ять, -ова, дорівнює кореню і закінчується на голосний. IV клас. Тематичний звук -*і. Основа інфінітива на –и, рідше на –ять, -а<ē. V клас. Дієслова быти, дати, jасти, в ять д ять ти.
|
I клас |
II клас |
III клас |
IV клас |
V клас |
нєсти |
двигн ти |
д лати |
носити |
быти |
|
1 ос. |
нєс |
двигн |
д ла |
нош |
jєсмь |
2 ос. |
нєсєши |
двигнєши |
д лаjєши |
носиши |
jєси |
3 ос. |
нєсєтъ |
двигнєтъ |
д лаjєтъ |
носитъ |
jєстъ |
37. Атематичні дієслова, їх склад і дієвідмінювання в теперішньому (простому майбутньому) часі.
V клас об’єднував 4 атематичних дієслова, які приєднували особові закінчення безпосередньо до основи: быти, дати, jасти, в ять д ять ти.
|
однина |
множина |
|||||||||||
|
быти |
jасти |
дати |
в д ти |
|
|
|
|
|||||
1ос. |
jєсмь |
jамь |
дамь |
в мь |
jєсмъ |
jамъ |
дамъ |
в мъ |
|||||
2ос. |
jєси |
jаси |
даси |
в си |
jєстє |
jастє |
дастє |
в стє |
|||||
3ос. |
jєстъ |
jастъ |
дастъ |
в стъ |
с тъ |
jад тъ |
дад тъ |
в д тъ |
|||||
|
двоїна |
||||||||||||
1 ос. |
jєсв |
jав |
дав |
в в |
|||||||||
2 ос. |
jєста |
jаста |
даста |
в ста |
|||||||||
3 ос. |
jєстє |
jастє |
дастє |
в стє |