Накопичувачі

Накопичувач є сукупністю носія та відповідного приводу.

Привід – це поєднання механізму читання-запису з відповідними електронними схемами керування.

Носій – середовище зберігання інформації, може бути дисковим або стрічковим, за принципом запам’ятовування – магнітним, магнітооптичним, оптичним.

Жорсткий диск (Вінчестер)

Жорсткий диск - основний пристрій для довгострокового збереження великих обсягів даних і програм. Насправді це не один диск, а група дисків, що мають магнітне покриття й обертаються з високою швидкістю. Таким чином, цей «диск» має не дві поверхні, як повинно бути в звичайного плоского диска, а 2п поверхонь, де п - число окремих дисків у групі. Над кожною поверхнею розташовується головка, призначена для читання-запису даних.

Управління роботою жорсткого диска виконує спеціальний апаратно-логічний пристрій - контролер жорсткого диска.

До основних параметрів жорстких дисків відносяться ємність і продуктивність.

Ємність дисків залежить від технології виготовлення і на сьогодні складає від 10 до 200 Гбайт і більше.

Серед основних параметрів продуктивності вінчестера – середній час доступу (визначається часом позиціювання магнітних головок на доріжці та часом очікування сектору, у сучасних моделей складає 9-10 мс) та швидкість обміну даними (визначається, головним чином, застосовуваним інтерфейсом), у сучасних моделях досягає 32 Мб/с.

Дисковод гнучких дисків

Привід НГМД — це електронно-механічний пристрій стандартних габаритних розмірів, у корпусі якого розміщуються:

• електродвигун, що обертає шпиндель;

• магнітна головка і механізм її позиціювання;

• друкована плата зі схемами живлення двигуна, керування механізмом позиціювання, підсилювачів запису і зчитування, формування вихідних сигналів.

У системному блоці НГМД кріпиться так, що щілина для приймання дискети виходить на лицьову панель (частіше — горизонтально). 3,5-дюймова дискета вставляється в накопичувач засувкою вперед (по нарисованій або видавленій на дискеті стрілці) лицьовим боком (де клеїться етикетка) вгору. Щоб вийняти таку дискету з дисковода, потрібно натиснути на його кнопку. Світловий індикатор на дисководі показує, що пристрій зайнятий (іде зчитування або запис інформації), в цей час виймати дискету не можна.

У різних типах НГМД використовують дискети різного типорозміру - 3,5-дюймові (89 мм) і 5,25-дюймові (133 мм). Останній типорозмір є застарілим і сьогодні практично не застосовується. Є накопичувачі з різними щільністю запису (bрі — byte per inch, байтів на дюйм) і щільністю доріжок (tpi — track per inch, доріжок на дюйм). Для кожного такого накопичувача ємність відповідної стандартно відформатованої дискети буде різною. Найтиповіший сучасний дисковод — це пристрій, що працює з 3,5-дюймовими носіями з високою щільністю запису. Стандартна ємність дискети — 1,44 Мбайт, можливим є використання дискет ємністю 720 Кбайт.

Дисковод компакт-дисків CD-ROM

Абревіатура CD-ROM (Compact Disc Read-Only Memory) перекладається як постійний запам'ятовуючий пристрій на основі компакт-диска. Принцип дії цього пристрою складається в зчитуванні числових даних за допомогою лазерного променя, що відбивається від поверхні диска. Цифровий запис на компакт-диску відрізняється від запису на гнучких магнітних дисках дуже високою щільністю, і стандартний компакт-диск може зберігати приблизно 700 Мбайт даних.

Великі обсяги даних характерні для мультимедійної інформації (графіка, музика, відео), тому дисководи CD-ROM відносять до апаратних засобів мультимедіа. Програмні продукти, що поширюються на лазерних дисках, називають мультимедійними виданнями.

Дисковод компакт-дисків DVD

Майбутнє компакт-дисків — це так звані диски DVD (Digital Video Disc — цифровий відеодиск). Це новий стандарт, який значно збільшує об'єм пам'яті і, отже, кількість використовуваних для компакт-дисків додатків. Головна проблема сучасної технології CD-ROM полягає в тому, що вона жорстко обмежена об'ємом пам'яті диска. Диск CD-ROM може містити відносно великий об'єм, проте цього недостатньо для багатьох сучасних застосувань, особливо для тих, які використовують відео.

Відповідно до стандарту DVD-диск є одностороннім, одношаровим і містить 4,7 Гбайт інформації. Диск має такий же діаметр, як CD-диски, проте він в два рази тонше (0,6 мм). Застосовуючи стиснення MPEG-2, на новому диску можна розмістити 135 хвилин відео — повнометражний повноекранний фільм з повною кількістю кадрів, з трьома каналами якісного звуку і 4-ма каналами субтитрів. Значення місткості диска не випадково: стандарт створювався під керівництвом індустрії кіно, яка давно шукала недорогу і надійну заміну відеокасетам.

До теперішнього часу розроблені і використовуються також двошарові DVD-диски місткістю 9,4 Гбайт і двосторонні двошарові диски місткістю I8,8 Гбайт, що в 30 разів більше, ніж може вміщати звичайний CD-ROM. Але це не межа – з розвитком технології блакитного лазера вже в недалекому майбутньому можливо збільшення щільності у декілька разів. Пристрої DVD відрізняються швидкістю читання даних. Стандартна швидкість — 1,3 Мбайт/с, що приблизно еквівалентно накопичувачу 9х CD-ROM.

6. Додаткові зовнішні пристрої.