-
Державно-політичний устрій та територіально-адміністративний поділ Республіки Фінляндія.
Державний устрій Фінляндії
|
Державний устрій |
Республіка.
6 грудня 1917 року Фінляндія здобула незалежність. В 1809-1917рр. була автономним Великим князівством Фінляндським у складі Російської імперії, до того - протягом століть входила до складу шведського королівства.
|
|
Конституція |
Новий Основний закон, який вперше отримав назву “Конституція”, набрав чинності1 березня 2000р. (конституційне законодавство було вперше зведене до єдиного акту і попередні чотири конституційні закони втратили чинність). Нова Конституція Фінляндії звузила повноваження глави держави, зокрема, в процесі формування уряду і призначення прем’єр-міністра.
|
|
Глава держави |
Президент, який обирається строком на 6 років.
За результатами останніх президентських виборів (січень 2006р.) президентом Фінляндської Республіки обрано Тар'ю Кааріну Галонен (офіційно розпочала другий термін на посаді глави держави 1 березня 2006 р.).
|
|
Законодавча влада |
Здійснюється Едускунтою (парламентом).
|
|
Виконавча влада |
Здійснюється президентом і Державною Радою (урядом).
Згідно з новою Конституцією, процедура формування уряду відбувається виключно під керівництвом парламенту. Президент лише пропонує на розгляд парламенту кандидатуру на пост глави уряду, яка узгоджується в процесі переговорів представників парламентських фракцій. Президент призначає уряд згідно з поданням прем’єр-міністра і не може вносити зміни у це подання. Втручання президента і спікера парламенту в процес формування уряду допускається тільки в разі відсутності згоди між парламентськими фракціями.
Державна Рада є підзвітною парламентові. Керівництво зовнішньою політикою здійснює президент у співпраці з урядом.
|
|
Парламент |
Однопалатний, нараховує 200 депутатів, які обираються строком на 4 роки. Право обирати і бути обраним до парламенту мають всі громадяни Фінляндії, яким виповнилось 18 років. Вибори проводяться за принципом пропорційного представництва на основі регіональних (окружних) списків партій, блоків та виборчих об’єднань. Останні вибори до парламенту були проведені 18 березня 2007 р. (наступні – березень 2011 року).
Результати виборів: партія „Центр” отримала 51 мандат, партія „Національна коаліція” – 50, Соціал-демократична партія – 45, Союз лівих сил - 17, партія „Зелений союз” – 15, Шведська народна партія – 9, Християнсько-демократична партія – 7, партія „Справжні фіни” – 5 місць у парламенті.
|
|
Спікер парламенту |
Саулі Нііністе (партія „Національна коаліція”).
|
|
Виконавча влада |
Державну Раду Фінляндії сформовано у квітні 2007 року. До складу урядової коаліції увійшли представники чотирьох партій – „Центру”, „Національної коаліції” (ПНК), „Зеленого союзу” та Шведської народної партії (ШНП). До складу уряду Фінляндії входить 20 міністрів. Партії „Центр” та ПНК мають по 8, а „Зелений союз” та ШНП – по 2 міністерських портфелі. |
У 2010 році у Фінляндії було створено шість Регіональних державних адміністративних відомств (Etelä-Suomi, Itä-Suomi, Lounais-Suomi, Länsi- ja Sisä-Suomi, Pohjois-Suomi, Lappi), кожне з яких відповідає за певний регіон (фін. alue, швед. region); крім того, сьомим регіоном є Аландські острови.
Ці більші регіони складаються з одного чи кількох менших регіонів (фін. maakunta, швед. landskap), яких всього 19. Регіонами керують регіональні ради, які виконують роль засідань з кооперації між комунами регіону, яких нараховується 336[1], з яких 108 міські. Основне завдання регіонів полягає в місцевому плануванні та розвитку підприємств і освіти. Окрім цього, на базі регіонів створюються заклади, пов’язані з охороною здоров’я. Наразі Кайнуу є єдиним регіоном, де представники ради виборні. В інших регіонах ради обираються радами комун, кожна з яких висуває представників відповідно до кількості населення.
На додаток до кооперації між комунами, за яку відповідають регіональні ради, у кожному регіоні є державний Центр зайнятості та економічного розвитку, завдання якого полягає в місцевому управлінні працевлаштуванням, сільським господарством, рибальством, лісництвом та справами підприємств. Регіональні контори Збройних сил Фінляндії відповідають за військову оборону регіонів та призов до армії.
Регіони чіткіше демонструють діалектні, культурні та економічні відмінності, аніж провінції, які існували раніше і були виключно урядовими адміністративними одиницями. Певною мірою вони відповідають положенню історичних провінцій, які чіткіше розділяють території з діалектними та культурними особливостями.
Області
Області Фінляндії
|
# на карті |
Герб |
Українською |
Фінською |
Шведською |
Столиця |
|
1 |
|
Лапландія |
Lappi |
Lappland |
Рованьємі |
|
2 |
|
Північна Пох'янмаа |
Pohjois-Pohjanmaa |
Norra Österbotten |
Оулу |
|
3 |
|
Кайнуу |
Kainuu |
Kajanaland |
Каяані |
|
4 |
|
Північна Карелія |
Pohjois-Karjala |
Norra Karelen |
Йоенсуу |
|
5 |
|
Північна Савонія |
Pohjois-Savo |
Norra Savolax |
Куопіо |
|
6 |
|
Південна Савонія |
Etelä-Savo |
Södra Savolax |
Міккелі |
|
7 |
|
Південна Пох'янмаа |
Etelä-Pohjanmaa |
Södra Österbotten |
Сейняйокі |
|
8 |
|
Пох'янмаа |
Pohjanmaa |
Österbotten |
Вааса |
|
9 |
|
Пірканмаа |
Pirkanmaa |
Birkaland |
Тампере |
|
10 |
|
Сатакунта |
Satakunta |
Satakunda |
Порі |
|
11 |
|
Центральна Пох'янмаа |
Keski-Pohjanmaa |
Mellersta Österbotten |
Коккола |
|
12 |
|
Центральна Фінляндія |
Keski-Suomi |
Mellersta Finland |
Ювяскюля |
|
13 |
|
Південно-західна Фінляндія |
Varsinais-Suomi |
Egentliga Finland |
Турку |
|
14 |
|
Південна Карелія |
Etelä-Karjala |
Södra Karelen |
Лаппеенранта |
|
15 |
|
Пяйят-Гяме |
Päijät-Häme |
Päijänne Tavastland |
Лахті |
|
16 |
|
Канта-Гяме |
Kanta-Häme |
Egentliga Tavastland |
Гямеенлінна |
|
17 |
|
Уусімаа |
Uusimaa |
Nyland |
Гельсінкі |
|
18 |
|
Кюменлааксо |
Kymenlaakso |
Kymmenedalen |
Коувола |
|
19 |
|
Аландські острови[2] |
Ahvenanmaa |
Åland |
Марієхамн |
Регіон Східна Уусімаа було приєднано до Уусімаа 1 січня 2011 року.[3]